Справа № 120/3962/18-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції -Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
18 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (час ухвалення рішення - не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Вінниця, дата складання повного тексту рішення - 22.04.2019 р.) у справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання дій протиправними,
В листопаді 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просив:
- визнати дії Головного територіального управління юстиції у Київській області по складанню акту про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки №414/18 від 03.10.2018 р. протиправними;
- визнати протиправним та скасувати наказ складений Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області акт про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки № 41/18 від 03.10.2018 р.(т.1 а.с.3-7).
В грудні 2018 року позивач доповнив позов вимогами про :
- залучення до участі у справі в якості відповідача Міністерства юстиції України ;
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3851/5 від 07.12.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2" :
- зобов'язання Міністерства юстиції України поновити дію свідоцтва № 1776 від 06.12.2016 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) шляхом видання наказу про відновлення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 та внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України змін в графі "стан" щодо свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, змінивши інформацію з "не діє" на "діє"(т.1 а.с.123-125).
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Міністерство юстиції України.
У березні 2019 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, викладених у первісному позові, натомість просив визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 06.11.2018, оформлене протоколом від 06.11.2018 за № 76/11/18 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 18.10.2018 за № 1185.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2018 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), змінено процесуальний статус Головного територіального управління юстиції у Київській області з співвідповідача на третю особо, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 06.11.2018, оформлене протоколом від 06.11.2018 за № 76/11/18 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 18.10.2018 за № 1185.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3851/5 від 07.12.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2".
Зобов'язано Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва № 1776 від 06.12.2016 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) шляхом видання наказу про відновлення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 та внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України змін в графі "стан" щодо свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, змінивши інформацію з "не діє" на "діє".
Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 3524,00 коп.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржило Міністерство юстиції України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції при вирішені справи вийшов за рамки засад адміністративного судочинства, повноважень суду при вирішенні справи та втрутився в дискреційні повноваження Дисциплінарної комісії, оскільки законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб'єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження своїх дій з іншими суб'єктами.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснював діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 06.12.2016 НОМЕР_1.
Рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформленим протоколом від 06.11.2018 №76/11/18 (том 2 а.с. 18-22), більшістю голосів вирішено, у тому числі: за результатами заслуховування пояснень арбітражного керуючого та вивчення матеріалів перевірки застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідаторів) на підставі подання №1185 від 18.10.2018; внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Цим рішенням рекомендовано Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва НОМЕР_1 від 06.12.2016 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
06.11.2018 р. Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора) складено подання №888 до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Також, Директором Департаменту з питань судової роботи та банкрутства підготовлено висновок про наявність підстав для прийняття рішення про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого, зокрема, ОСОБА_2
Наказом Міністерства юстиції України від 07.12.2018 за №3851/5, відповідно до пункту 5 частини першої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 №93/5, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 06.11.2018 №888 та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 06.11.2018 №76/11/18, анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 06.12.2016, видане ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача - Міністерства юстиції України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 3851/5 від 07.12.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2" та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (керуючих санацією, розпорядників майна, ліквідаторів), відображене у протоколі від 06.11.2018 №76/11/18 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, є протиправним та підлягає скасуванню, в зв'язку з недоведеністю відповідачем факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, й як наслідок, відсутність підстав для застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - позбавлення права на здійснення такої діяльності (анулювання виданого йому свідоцтва).
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343-ХІІ) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до частин 2-4 статті 107 Закону № 2343-ХІІ арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1 статті 109 Закону № 2343-ХІІ дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:
1) попередження;
2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) визначає стаття 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за №1113/23645, затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Пунктом 7.1 Порядку № 1284/5 встановлено вичерпний перелік підстав для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, серед яких є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.
Пунктом 5 статті 112 Закону № 2343-ХІІ визначено, що однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Частиною 1 статті 113 Закон № 2343-ХІІ передбачено, що у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
Відповідно до п. 7.6.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (далі - Порядок №1284/5) на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, у разі невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю, що має місце в даному випадку.
Частиною 2 статті 113 Закон № 2343-ХІІ встановлено, що державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №395/2011, Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Мін'юст України є державним органом з питань банкрутства.
Таким чином, Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі відповідного подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у разі виявлення за наслідками перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень чинного законодавства, які свідчать про невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого, у тому числі невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26 березня 2013 року №541/5 (далі - Порядок формування і ведення Єдиного реєстру), Єдиний реєстр містить серед іншого дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії і наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру, серед іншого, є рішення дисциплінарної комісії та наказ Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.
Згідно пунктів 3.2, 3.2 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру доступ до інформації, яка міститься у Єдиному реєстрі, здійснюється через веб-сайт Єдиного реєстру, ведення якого забезпечує Адміністратор. На веб-сайт Єдиного реєстру, серед іншого, відображаються така інформація: дата та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії та наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.
Предметом заявленого позову є питання правомірності прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та наказу Міністерства юстиції України про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_2
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Процедура організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення встановлені Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України №1284/5 від 27 червня 2013 року.
Згідно з положеннями пунктів 2.1 та 2.2 цього Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок на предмет дотримання арбітражними керуючими вимог Конституції України, ГПК України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства.
Відповідно до п.2.6 Порядку №1284 підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.
Пп.2.6.1 п.2.6 Порядку передбачає, що позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.
Згідно з п.2.7 Порядку №1284 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.
У разі проведення позапланової невиїзної перевірки присутність арбітражного керуючого є необов'язковою. У перший день перевірки арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії документи у спосіб, встановлений у повідомленні про проведення перевірки, та пояснення щодо предмета перевірки. (п.п.4.1.2, 4.3 Порядку №1284).
П.4 та 5 ч.2 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством та створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства.
Відповідно до пункту 6.11. розділу VI цих Правил арбітражний керуючий зобов'язаний забезпечити подання необхідних відомостей і документів на першу вимогу управління юстиції, комісії з перевірки.
Згідно з п.п.4.7.1 Порядку №1284 відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються, зокрема: безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим.
Згідно з п.4.7.4 Порядку №1284 акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень. Орган контролю протягом трьох робочих днів з дати підписання акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. До цієї пропозиції орган контролю додає акт про відмову з усіма документами, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до абз.5 п.7.1. Порядку №1284 відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, на підставі скарги ОСОБА_4 від 22.08.18 р., дорученням Головного територіального управління юстиції у Київській області від 21.09.2018 №42-18/5 у строк з 03.10.2018 до 05.10.2018 призначено проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі №902/637/14 про банкрутство ПП «Гурівецьке» за місцезнаходженням відділу з питань банкрутства органу контролю.
Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області оформлено посвідчення на проведення перевірки від 21.09.2018 за №38/5/18 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 21.09.2018 №38/1, в якому визначено, питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий ОСОБА_2 зобов'язаний надати пояснення та копії документів, місце та спосіб їх надання.
Повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 21.09.2018 р. №38/18 разом з копією скарги гр. ОСОБА_4 від 22.08.18 р., яка стала підставою для проведення позапланового заходу контролю направлено 21.09.18. арбітражному керуючому ОСОБА_2 рекомендованим листом на адресу місцезнаходження офісу, зазначену в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих.
У зв'язку з тим, що в Реєстрі не зазначено адреси електронної пошти арбітражного керуючого ОСОБА_2, повідомлення від 21.09.18р. №38/18 засобами електронного зв'язку не надсилалось.
Матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 у перший день перевірки - 03.10.2018 року до органу контролю не прибув, вмотивованих письмових пояснень з питань, що включені до предмету перевірки та належним чином завірених копій документів згідно з переліком, визначеним у повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки від 21 вересня 2018 року №38/18, які стосуються предмету перевірки, не надав.
У зв'язку з наведеним, Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області складено акт від 03.10.2018 № 40/18 про ненадання арбітражним керуючим ОСОБА_2 документів на перевірку (том 1 а.с. 74-76).
Окрім того, Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області складено акт від 03.10.2018 № 41/18 про відмову арбітражного керуючого ОСОБА_2 в проведенні перевірки (далі - Акт про відмову), який надісланий 04.10.2018 арбітражному керуючому ОСОБА_2 рекомендованою кореспонденцією.
Також судом встановлено, що органом контролю в межах трьох робочих днів з дати підписання Акта про відмову внесено пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення № 3396-5-1/5. До цієї пропозиції органу контролю додано акт про відмову з усіма документами, що є його невід'ємною частиною (том 1 а.с. 84-86).
Згідно зі статтею 105 Закону №2343-XII дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до частини першої статті 109 Закону №2343-XII дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Частиною другою вказаної статті обумовлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Відповідно до пункту 7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок №1284/5), підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, серед іншого, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Отже, дисциплінарним проступком арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов'язків.
У свою чергу, об'єктивна сторона дисциплінарного проступку, як сукупність зовнішніх його ознак, характеризується через протиправність дій або бездіяльності суб'єкта дисциплінарного проступку, причинно-наслідковий зв'язок між шкідливими наслідками та невиконанням покладених на нього обов'язків.
Тобто, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб'єкта дисциплінарного проступку, необхідно довести наявність вини у його рішеннях, діях чи бездіяльності.
Таким чином, виходячи із предмета даного спору, суд встановив, що у вину арбітражному керуючому ОСОБА_2 під час виконання ним обов'язків розпорядника майна ПП «Гурівецьке» ставилась відмова в проведенні позапланової перевірки.
Суд перевірив, чи дійсно таке порушення мало місце і якими доказами це підтверджується.
Встановлено, що ОСОБА_2 надіслане рекомендованою поштою Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області повідомлення про проведення позапланової перевірки від 21.09.2018р., до визначеної дати 03.10.2018 року не отримав, а отримав цей лист лише 23.10.2018 року, що підтверджено офіційним повідомленням ПАТ "Укрпошта" з наведенням причин своєчасного невручення рекомендованого відправлення адресату (т.1 а.с.14).
Отже, про проведення позапланової перевірки, необхідність надати пояснення та документи за переліком, станом на 03.10.2018 року арбітражному керуючому ОСОБА_2 було невідомо і ця обставина відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.
Доказів про покладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 обов'язку мати електронну пошту, відповідачем не надано.
Відтак, вина арбітражного керуючого ОСОБА_2 у вчиненні дисциплінарного проступку, відсутня.
За встановлених в цій справі обставин та наведеного правового регулювання колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність порушень під час дисциплінарного провадження, що своєю чергою дає підстави твердити про неправомірність спірного наказу, виданого у підсумку такого дисциплінарного провадження.
З урахуванням факту протиправності наказу Міністерства юстиції України від 07 грудня 2018 р. № 3851/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2 », відображення у Єдиному реєстрі інформації про такий наказ не відповідає вимогам Порядку формування і ведення Єдиного реєстру та меті формування такого реєстру.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру відомості про скасування оскаржуваного наказу та вилучення з Єдиного реєстру запису про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), внесеного на підставі оскаржуваного наказу, підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги щодо втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження Міністерства юстиції при розгляді даної справи, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження).
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зобов'язання відповідача внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу Міністерства юстиції України № 3851/5 від 07.12.2018 та вилучення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) узгоджуються зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
Таким чином, у даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу Міністерства юстиції України № 3851/5 від 07.12.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2" та вилучення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) , внесеного на підставі оскаржуваного наказу.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 липня 2019 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.