Справа № 560/189/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
23 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Моніча Б.С. Охрімчук І.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України та ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (повний текст рішення складено 25.03.2019р. у м.Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- скасувати рішення Хмельницької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості №UA 400000/2018/000095/2 від 26.12.2018р.;
- стягнути з Хмельницької митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 42230.70 грн. як різницю між визначеною відповідачем вартістю товару та дійсною його вартістю. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 25 жовтня 2018 року на аукціоні який проходив в США позивачем відповідно до договору купівлі-продажу придбано автомобіль марки BMW 3 серія сірого кольору випуску 2014 року за ціною 4600 доларів США в пошкодженому стані, що підтверджується договором купівлі-продажу. З метою розмитнення даного транспортного засобу до відповідача були надані всі необхідні документи. 26 грудня 2018 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 400000/2018/000095/2 відповідно до якого відповідачем визначено вартість автомобіля в сумі 9975 доларів США відповідно до якого збільшилися митні платежі при оформленні даного автомобіля. Відповідачем здійснено коригування митної вартості автомобіля на підставі ст.55 Митного кодексу України, за резервним методом, в результаті чого митна вартість вказаного транспортного засобу визначена в значно більшому розмірі. Позивач зазначає про протиправність дій відповідача, оскільки основним методом визначення митної вартості є ціна договору щодо товарів, як імпортуються, на підтвердження чого позивачем були надані документи з достатньо повним обсягом інформації щодо вартості автомобіля, ці документи не містили розбіжностей.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано рішення Хмельницької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № UA 400000/2018/000095/2 від 26.12.2018.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 746,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 42230,70грн. та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Крім того, апеляційну скаргу подано і відповідачем, в якій останній просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками згенеровано ризик за напрямком контролю правильності визначення вартості "митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - USD, вартість - 9975,00". У поданому до митного оформлення висновку експерта від 22.12.2018 №629 вартість зазначеного вище транспортного засобу визначено на підставі програмно-інформаційного комплексу NADA на рівні 6875 дол.США (Rough Trade-IN), тобто як авто в "незадовільному стані, із значними механічними дефектами та пошкодженнями, які важко відновити", що не відповідає фактичному технічному стану автомобіля. Окрім цього, вартість ідентичних моделей автомобілів з більшими пошкодженнями того ж року виготовлення на американському сайті autoauctions.io складає 6800-9600 дол.США. Таким чином, ризик заявлення недостовірної фактурної вартості підтверджується висновком експерта, інформацією спеціалізованих видань та з мережі Інтернет.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача, Хмельницька митниця Державної фіскальної служби України просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Хмельницької митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 42230,70грн. як різницю між визначеною відповідачем вартістю товару та дійсною його вартістю - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2018 року на аукціоні який проходив в США ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу придбав автомобіль марки BMW модель 328і, ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі)\НОМЕР_2; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; призначення - пасажирський (для перевезення людей); тип двигуна бензиновий, робочий об'єм циліндрів 1995 см. куб., потужність 180 кВт., календарний рік випуску 2014, модельний рік випуску 2014, торгова марка BMW, Виробник BMW, США, за ціною 4600 доларів США в пошкодженому стані, що підтверджується договором купівлі-продажу.
На підтвердження заявленої митної вартості автомобіля позивачем надано рахунок та договір купівлі-продажу на автомобіль, платіжний документ ПАТ "ПриватБанк" від 07.11.2018 про переказ коштів у розмірі 5060 дол. США, експертний висновок автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 22.12.2018 №629.
25 грудня 2018 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 400000/2018/000095/2 відповідно до якого відповідачем визначено вартість автомобіля в сумі 9975 доларів США відповідно до якого збільшилися митні платежі при оформленні даного автомобіля.
Не погоджуючись із такими висновками та відмовою відповідача у прийнятті митної декларації, коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування прийнятого відповідачем рішення та картки відмови.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, здійснюючи коригування митної вартості автомобіля, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Приписами частини першої статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).
Згідно із частинами першою-третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до частин другої-третьої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Нормами частин першої-третьої статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою-другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля позивачем надано рахунок та договір купівлі-продажу на автомобіль, платіжний документ ПАТ "ПриватБанк" від 07.11.2018 про переказ коштів у розмірі 5060 дол. США, експертний висновок автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 22.12.2018 №629.
Отже, відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок №629 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля від 22 грудня 2018 року, яким визначено вартість КТЗ, що ввозиться на митну територію України автомобіля BMW 328.
Таким чином, заявлена позивачем митна вартість автомобіля підтверджується належними документами відповідно до частини другої статті 53 МК України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було надано всі необхідні документи, які містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного позивачем транспортного засобу.
Таким чином, відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості транспортного засобу.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь 42230,70 грн. як різницю між визначеною відповідачем вартістю товару та дійсною його вартістю, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що неможливо встановити походження суми, яку просить стягнути позивач, тому дана вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 липня 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Моніч Б.С. Охрімчук І.Г.