Справа № 240/34/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
23 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Моніча Б.С. Охрімчук І.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представника апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року (повний текст рішення ухвалено 11.04.2019р. у м.Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картку відмови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA101050/2018/00084 в прийнятті митної декларації і митному оформленні транспортного засобу та рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2018року №UA101000/2018/200141/2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 06.12.2018року ввіз на митну територію України пошкоджений легковий автомобіль Merzedes-Benz 204X року моделі GLK 250 CDI 4 MATIC, 2012 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), придбаний у фізичної особи громадянина Німеччини за договором купівлі-продажу від 03.12.2018року за ціною 7500,00 євро. З метою проведення митного оформлення даного товару Житомирській митниці в особі Новоград-Волинського митного поста 14.12.2018 року уповноваженою особою Позивача (митним брокером) надано, окрім інших документів, вантажно-митну декларацію №UA101050.2018.012128.14.12.2018, в якій була заявлена ціна відповідно до договору.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано картку відмови №UA101050/2018/00084 Житомирської митниці ДФС в прийнятті митної декларації і митному оформленні транспортного засобу та рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.12.2018року №UA101000/2018/ 200141/2. Судові витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у вигляді судового збору в сумі 1409,60 грн. вирішено відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці ДФС (10003, м.Житомир, вул.Перемоги,25, ЄДРПОУ 39421140).
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Житомирська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначає, що при проведенні митного оформлення зазначеного Позивачем пошкодженого легкового автомобіля Merzedes-Benz 204X року моделі GLK 250 CDI 4 MATIC, 2012року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) спрацювала автоматизована система аналізу правління ризиками (АСАУР) про заниження митної вартості автомобіля. Для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких був зазначений уповноваженим працівником митниці (договір із третіми особами про поставку товару, рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, копію митної декларації країни відправлення). Неподання декларантом зазначених додаткових документів не призвело до спростування сумнівів у достовірності інформації про ціну товару та сплату коштів саме за вказаним контрактом.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками є необґрунтованими, оскільки спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути підставою для відмови в оформленні товару.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 06.12.2018 р. позивачем ввезено на митну територію України пошкоджений легковий автомобіль Mersedes-Benz 204X, модель GLK 250 CDI 4 MATIC, 2012 року реєстрації НОМЕР_1 , придбаного у фізичної особи ОСОБА_2 (Німеччина, м.Даляйден) за договором купівлі-продажу від 03.12.2018 за ціною 7500 євро.
14.12.2018р. позивачем до Житомирської митниці ДФС (Новоград-Волинський митний пост) подано митну декларацію, в якій, митну вартість автомобіля визначено за ціною договору (контракту) як щодо товару, якій імпортуються. Також разом з митною декларацією, на підтвердження вартості автомобіля, позивачем подано: рахунок-фактура (інвойс) від 03.12.2018; акт про проведення огляду транспортного засобу від 06.12.2018 UA205010/2018/417649; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; Договір про надання послуг митного брокера; паспортний документ фізичної особи; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів UA101050.2018.12128 14.12.2018.
14.12.2018р. відповідач надав картку відмови №UA101050/2018/00084, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару №1 не підтверджена документально.
19.12.2018р. на письмову вимогу митного органу митним брокером надано додаткові документи, а саме: купча б/н від 03.12.2018р.; оцінка SCHWACKE №0311748/28135524 від 18.12.2018р., висновок експерта №1/750 від 18.12.2018; висновок експерта №1/750 від 18.12.2018; ремонтна калькуляція №171 від 18.12.2018; фото таблиці від 18.12.2018; сервісна книжка від 19.04.2012.
21.12.2018 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості UA101000/2018/200141/2, згідно з яким митну вартість визначено за резервним методом в розмірі 11451,00 євро.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що картка відмови №UA101050/2018/00084 Житомирської митниці ДФС в прийнятті митної декларації і митному оформленні транспортного засобу та рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.12.2018року №UA101000/2018/ 200141/2 є протиправними та підлягають скасуванню.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Приписами частини першої статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).
Згідно із частинами першою-третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до частин другої-третьої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Нормами частин першої-третьої статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою-другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Крім того, позивачем в підтвердження вартості імпортованого автомобіля надано розрахунок такої вартості відповідно до електронних каталогів SCHWACKE (Шваке). Такий розрахунок підтверджує правовірність задекларованої позивачем митної вартості автомобіля саме станом на 18.12.2018року (а.с.15-18)
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2018 року №UA101000/2018/200141/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим, а також джерело інформації, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю транспортного засобу.
Колегія суддів вважає, що як картка відмови №UA101050/2018/00084 Житомирської митниці ДФС в прийнятті митної декларації і митному оформленні транспортного засобу так і рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.12.2018року № UA101000/2018/ 200141/2 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 липня 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Моніч Б.С. Охрімчук І.Г.