Справа № 758/15912/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
16 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23.04.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести позивачу індексацію пенсії відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням показника інфляції по Україні за період з січня 2014 року по листопад 2016 року включно 199, 3 %.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.04.2019 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії в частині вимог щодо зобов'язання провести індексацію пенсії до 21.06.2016 - залишено без розгляду.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23.04.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.09.2016 позивач через свого представника звернувся до органу пенсійного фонду з заявою, в якій просив повідомити з яких підстав його пенсія, починаючи з 01.01.2014 не індексується.
Листом від 23.11.2016 № 36188/04 позивачу повідомлено, що з 01.01.2014 проводилась індексація його пенсії згідно базового місяця - січня 2014 року, яка при масових перерахунках збільшувалась.
Не погоджуючись з розміром індексації, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень, а тому в даному випадку відсутні підстави для зобов'язання його провести позивачу індексацію пенсії, з урахуванням показника інфляції по Україні за період з січня 2014 року по листопад 2016 року включно 199, 3 %, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» як єдиною підставою грошових доходів населення визначено перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01 січня 2016 року) і 103 відсотка (після 01 січня 2016 року).
Згідно частини 1 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів у тому числі пенсій. При цьому грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17 липня 2003 року № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Аналізуючи вказані норми законодавства, колегія суддів наголошує, що індексація грошових доходів населення здійснюється уповноваженим органом автоматично за наявності конкретного юридичного факту.
Більше того, жодним нормативно-правовим актом не передбачена необхідність звертатись до органів із заявою про проведення індексації.
При цьому колегія суддів враховує, що статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Тобто, індексація грошових доходів громадян є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
Відповідно до листа Державної служби статистики України від 09.12.2016 № 15.2-20/1961ПІ індекс інфляції по Україні за період з січня 2014 року по листопад 2016 року включно становив 199,3 %.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести позивачу індексацію пенсії відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням показника інфляції по Україні за період з січня 2014 року по листопад 2016 року включно 199, 3 %, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оскільки ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.04.2019 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії в частині вимог щодо зобов'язання провести індексацію пенсії до 21.06.2016 залишено без розгляду, то вимоги позивача підлягають задоволенню, починаючи з 22.06.2016.
Висновки суду першої інстанції стосовно відсутності видатків на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців за 2014-2016 роки, і, як наслідок, відсутності підстав для виплати позивачу індексації пенсії, колегією суддів вважаються помилковими, з огляду на те, що відсутність на рахунках Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві коштів для виплати індексації пенсії не є саме по собі належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат, оскільки відповідачем не доведено, що у бюджеті відповідного рівня, з якого здійснюється відповідне фінансування, кошти на індексацію пенсії відсутні.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З квитанцій від 06.12.2016 та від 14.06.2019 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 551, 21 грн.; за подачу апеляційної скарги в розмірі 828, 00 грн., які слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 23.04.2019 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 22.06.2016 провести ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням показника інфляції по Україні за період з січня 2014 року по листопад 2016 року включно 199, 3 %.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ - 42098368, адреса - 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1 379, 21 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 23.07.2019.