Справа № 640/19892/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.
17 липня 2019 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Інфузія» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними бездіяльність та рішення, за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019, -
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення значення суми ПДВ, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов'язати ДФС України збільшити значення суми ПДВ, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Просив визнати протиправними рішення про відмову у збільшенні значення суми ПДВ на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оформлені листами від 14 липня 2017 року № 21493/10/26-15-12-01-18 та від 18 червня 2018 року № 20700/6/99-99-12-03-01-15.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В судове засідання з'явився представник відповідачів, підтримав апеляційну скаргу та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, подав до суду відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи убачається, що 17 серпня 2015 року ПрАТ «Інфузія» подано до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із виправленням самостійно виправлених помилок за лютий 2015 року (в системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційний номер 9172599188 від 17.08.2015), відповідно до якого розмір від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2015 року збільшився на 1 409 169,00 грн.
04 липня 2017 року позивачем направлено ГУ ДФС у м. Києві лист вих. № 595 щодо збільшення реєстраційної суми на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за рахунок подання уточнюючих розрахунків з ПДВ.
ГУ ДФС у м. Києві листом від 14 липня 2017 року, зокрема, повідомило товариство, що відповідно до інформаційних ресурсів ДФС України, реєстраційна сума ПрАТ «Інфузія» була збільшена на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за червень 2015 року (№ 9152839756 від 20 липня 2015 року) у розмірі 940 697, 00 грн.
Реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДФС України для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули.
Показники, які відображаються у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, є складовими формули, що перераховані у Податковому кодексі України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.
Такі показники змінюються по мірі надходження до системи електронного адміністрування податку на додану вартість інформації про зареєстровані податкові накладні, розрахунки коригування до них, митні декларації та аркуші коригування до них, зараховані на електронні рахунки кошти, подану податкову звітність.
ПрАТ «Інфузія» було направлено на адресу ДФС України листи від 14 серпня 2017 року № 705 та від 16 травня 2018 року № 243 «Про забезпечення автоматичного збільшення значення суми ПДВ, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних», в яких, зокрема, просило контролюючий орган прийняти рішення про збільшення суми, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на суму від'ємного значення у розмірі 1 409 169, 00 грн.
ДФС України листом від 18 червня 2018 року № 20700/6/99-99-12-03-01-15 надано відповідь на звернення позивача про те, що відповідно до п. 34 підр. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі також - ПК України) після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшувалась разово на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності.
Вказані обставини стали причиною звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не було доведено правомірності вчиненої бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення ПрАТ «Інфузія» значення суми ПДВ, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні на величину від'ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн.
Апеляційна скарга, обґрунтована тим, що збільшити суму на електронному рахунку неможливо, оскільки відповідно до вимог Кодексу до 31 липня 2015 року збільшувалось значення реєстраційної суми в СЕА ПДВ, а не суми на електронному рахунку в СЕА ПДВ.
Тому, на думку апелянта, позовні вимоги ТОВ «Інфузія», щодо збільшення суми на рахунку, відкритому у Казначействі суперечить нормам чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
Згідно з п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Пунктом 200-1.4 статті 200 ПК України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 1 статті 43 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569) визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Відповідно до п. 4 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Пунктом 10 Порядку № 569 передбачено, що зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС:
1) на суму залишків коштів на електронних рахунках платників станом на початок дня 03.08.2015 (третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість») за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період (червень 2015 року) до перерахування з електронного рахунка до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу. Сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Реєстрі, зменшується на суму податкових зобов'язань з податку, задекларовану за звітний (податковий) період (червень 2015 року / II квартал 2015 року);
2) на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку, що обліковувалась в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази ДФС станом на 01.07.2015.
29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким, зокрема, підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 34.
Так, п. 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлено, що встановити, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу XX Прикінцеві положення ПК України).
ДФС України повідомила план заходів для забезпечення реалізації норм Закону України №643 з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ та було зазначено, що починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою УНакл.
До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.
Таким чином, протягом серпня 2015 року ДФС України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31).
Згідно з п. 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Вказане в сукупності свідчить про те, що поданий ПрАТ «Інфузія» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період лютий 2015 року (реєстраційний номер 9172599188 ), поданий до фіскального органу 17 серпня 2015 року є однією із форм податкової звітності та повинен бути врахований контролюючими органами при автоматичному збільшенні суми на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на суму від'ємного значення у розмірі 1 409 169, 00 грн.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності та в межах апеляційної скарги, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з'ясувавши обставини справи.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Інфузія» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними бездіяльність та рішення - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 23.07.2019