Справа № 640/1339/19
про залишення апеляційної скарги без руху
22 липня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТОЙ МАНДАРИН КВАДРА» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2019.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Клопотання обґрунтовано тим, що органи ДФС зобов'язані здійснювати всі заходи щодо виконання покладених функцій та повноважень, зокрема звертатися до суду, щодо стягнення заборгованостей та вжиття інших заходів забезпечення виконання платниками податків своїх обов'язків, в силу вимог податкового законодавства, шляхом подання клопотань про звільнення від сплати судового збору, а у випадках відмови у їх задоволенні, шляхом подання клопотань про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин ДФС України має конституційне право за звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду під час виконання функцій, встановлених чинним законодавством України, оскільки за відсутності можливості здійснення таких заходів Державний бюджет України може понести значних втрат.
Однак, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати або звільнення від його сплати.
Таким чином, не встановлено підстав та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сторона може бути звільнена від сплати судового збору та сплату судового збору може бути відстрочено.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, колегія суддів також враховує, що скаржник не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 1921,00 грн.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 2 881,50 грн. (1921,00 грн. *150%).
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва,
ЄДРПОУ одержувача: 38004897.
Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві.
МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи.
Таким чином, апеляційна скарга не відповідає встановленим вимогам, що перешкоджає прийняттю до провадження суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу.
За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги- відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТОЙ МАНДАРИН КВАДРА» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Кузьменко