Справа № 810/2389/18 Головуючий у 1 інстанції: Басай О.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
18 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Літвіної Н.М. Собківа Я.М. Борейка Д.Е
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн.;
- зобов'язати зареєструвати податкову накладну №3 від 26.03.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн.;
- зобов'язати зареєструвати податкову накладну №4 від 26.03.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн.;
- зобов'язати зареєструвати податкову накладну №6 від 26.03.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 26.03.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн.;
- зобов'язати зареєструвати податкову накладну №8 від 26.03.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2018. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" №3 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2018. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" №4 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2018. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" №6 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 26.03.2018. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" №8 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДФС у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає своє рішення законним та обґрунтованим, прийнятим за результатами перевірки податкових накладних позивача. Також, посилається на те, що позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення первинних операцій.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (ідентифікаційний код 38737621) зареєстроване в якості юридичної особи 29.05.2013 р. за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м . Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.05.2018 №1003989380.
Видами діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами Код КВЕД 46.17; оптова торгівля напоями Код КВЕД 46.34; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами Код КВЕД 46.39; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами Код КВЕД 47.11; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах Код КВЕД 47.25; консультування з питань комерційної діяльності й керування Код КВЕД 70.22.
01 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (Постачальник) та Приватним акціонерним Товариством "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД" (Покупець) укладено договір поставки №115/К/20-14 (далі - договір поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Постачальник постачає Покупцю комплектуючі та допоміжні матеріали для виробництва коньячної продукції, ексклюзивним покупцям, якої є Постачальник або компанія зазначена Постачальником, відповідно до умов договору поставки №114/К/19-14 від 01.04.2014. В свою чергу, Покупець приймає Товар і проводить розрахунок за поставлений товар у відповідності з умовами цього договору.
Товар поставлявся на умовах DDP - склад Покупця (ІНКОТЕРМС-2010) (п. 2.1 договору поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14).
19 березня 2018 року між Приватним Акціонерним Товариством "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД" (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (Сторона 2) та ТОВ "БТК" (Сторона 3) було укладено угоду про заміну сторони в договорі поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14.
Відповідно до п. 1.1 вказаної угоди, за умовами Сторона 2 передає, а Сторона 3 приймає на себе усі права та обов'язки Сторони 2 за договором поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14, у зв'язку з чим Сторона 2 вибуває з договірних відносин у повному обсязі та без будь-яких виключень, а Сторона 1, у свою чергу, не заперечує проти переходу прав і обов'язків від Сторони 2 до Сторони 3.
В рамках провадження господарської діяльності, на виконання договору поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14, з урахуванням угоди від 19.03.2018 р. про заміну сторони в договорі поставки від 01.04.2014 р. №115/К/20-14, ТОВ "БТК" здійснило передачу Приватному акціонерному Товариству "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД" комплектуючих для виробництва коньячної продукції за видатковою накладною №БФ-00000004 від 26.03.2018 р. на суму 240256,80 грн., у тому числі ПДВ 40042,80 грн., видатковою накладною №БФ-00000005 від 26.03.2018 р. на суму 254016,00 грн., у тому числі ПДВ 42336,00 грн., видатковою накладною №БФ-00000007 від 26.03.2018 р. на суму 1841412,00 грн., у тому числі ПДВ 306902,00 грн., видатковою накладною №БФ-00000009 від 26.03.2018 р. на суму 64204,80 грн., у тому числі ПДВ 10700,80 грн.
За результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ "БТК" було складено податкову накладну від 26.03.2018 р. №3 на суму 240256,80 грн., у тому числі ПДВ 40042,80 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
02 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер 9056725751, відповідно до якої податкову накладну від 26.03.2018 р. №3 прийнято, але її реєстрацію зупинено.
Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."
Позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК стосовно податкової накладної від 26.03.2018 р. №3, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, податкова накладна тощо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення від 11.04.2018 р. №4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Крім того, копії всіх зазначених документів наявні в матеріалах справи.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 12.04.2018 р. №646551/38737621 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 р. №3.
В якості підстави прийняття такого рішення вказано про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС.
Разом з тим, 02.05.2018 р. Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №1316/38737621/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії без змін.
2) Також, ТОВ "БТК" було складено податкову накладну від 26.03.2018 р. №4 на суму 254016,00 грн., у тому числі ПДВ 42336,00 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
02 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер 9056794816, відповідно до якої податкову накладну від 26.03.2018 р. №4 прийнято, але її реєстрацію зупинено.
Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."
Позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК стосовно податкової накладної від 26.03.2018 №4, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, податкова накладна тощо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення від 11.04.2018 №5 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Крім того, копії всіх зазначених документів наявні в матеріалах справи.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 12.04.2018 р. №646553/38737621 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 р. №4).
В якості підстави прийняття такого рішення вказано про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС.
Водночас, 02.05.2018 р. Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №1318/38737621/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії без змін.
3) Також, ТОВ "БТК" було складено податкову накладну від 26.03.2018 р. №6 на суму 1841412,00 грн., у тому числі ПДВ 306902,00 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
02 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер 9056795036, відповідно до якої податкову накладну від 26.03.2018 р. №6 прийнято, але її реєстрацію зупинено.
Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 3919 перевищує залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."
Судом встановлено, що позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК стосовно податкової накладної від 26.03.2018 р. №6, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, податкова накладна тощо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення від 11.04.2018 р. №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Крім того, копії всіх зазначених документів наявні в матеріалах справи.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 12.04.2018 р. №646552/38737621 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 р. №6.
В якості підстави прийняття такого рішення вказано про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС.
Однак, 02.05.2018 р. Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №1320/38737621/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії без змін.
4) Також, ТОВ "БТК" було складено податкову накладну від 26.03.2018 р. №8 на суму 64204,80 грн., у тому числі ПДВ 10700,80 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
02 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер 9056750243, відповідно до якої податкову накладну від 26.03.2018 р. №8 прийнято, але її реєстрацію зупинено.
Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 3923 перевищує залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."
Позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК стосовно податкової накладної від 26.03.2018 р. №8, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, податкова накладна тощо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення від 10.04.2018 р. №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Крім того, копії всіх зазначених документів наявні в матеріалах справи.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 12.04.2018 р. №646550/38737621 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 р. №8 (том 1, а.с. 106-107).
В якості підстави прийняття такого рішення вказано про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС.
Водночас, 02.05.2018 р. Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №1319/38737621/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії без змін.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
В силу пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За приписами пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
При цьому, колегія суддів зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем реєстрацію кожної з поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанціях №1) через те, що "обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку; податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку".
Тобто, з наведеного вбачається, що відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.
Також, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН).
Відповідно до п.п. 14, 15 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктами 18-21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (чинний на момент прийняття рішення) передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як зазначалося, позивачем на виконання договору поставки від 01.04.2014 р. №115/К/20-14, з урахуванням угоди від 19.03.2018 р. про заміну сторони в договорі поставки від 01.04.2014 р. №115/К/20-14, ТОВ "БТК" здійснило передачу Приватному акціонерному Товариству "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД" комплектуючих для виробництва коньячної продукції за видатковою накладною №БФ-00000004 від 26.03.2018 р. на суму 240256,80 грн., у тому числі ПДВ 40042,80 грн., видатковою накладною №БФ-00000005 від 26.03.2018 р. на суму 254016,00 грн., у тому числі ПДВ 42336,00 грн., видатковою накладною №БФ-00000007 від 26.03.2018 р. на суму 1841412,00 грн., у тому числі ПДВ 306902,00 грн., видатковою накладною №БФ-00000009 від 26.03.2018 р. на суму 64204,80 грн., у тому числі ПДВ 10700,80 грн.
За результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ "БТК" було складено податкові накладні від 26.03.2018 р. №3 на суму 240256,80 грн., у тому числі ПДВ 40042,80 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН,. від 26.03.2018 р. №4 на суму 254016,00 грн., у тому числі ПДВ 42336,00 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН, від 26.03.2018 р. №6 на суму 1841412,00 грн., у тому числі ПДВ 306902,00 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН, від 26.03.2018 р. №8 на суму 64204,80 грн., у тому числі ПДВ 10700,80 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН..
02 квітня 2018 року позивач отримав квитанції, відповідно до яких, вказані податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено.
Разом з цим, позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій о відмовленій ПН/РК стосовно вищевказаних податкових накладних, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні тощо, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якох зупинено.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Проте, апелянт не пояснив причин неврахування поданих позивачем документів, обставин, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про відсутність документів, що підтверджують факт придбання товару/реалізації товару та /або документи надано не в повному обсязі і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вказує лише на недостатність документів, без конкретизації яких саме документів первинного обліку податковому органу не вистачає для підтвердження поставки товарів.
Разом з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (додаток 2 до Порядку №117).
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідачав містять лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані. Конкретних доводів на підтвердження обґрунтованості своїх рішень відповідач суду не надав. Не зазначив такі й у апеляційні скарзі.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення суб'єкта владних повноважень від 12.04.2018 №646551/38737621, від 12.04.2018 №646553/38737621, від 12.04.2018 №646552/38737621 та від 12.04.2018 №646550/38737621 не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.
В силу ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а ішення суб'єкта владних повноважень ає прийматися обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів Позивача.
Колегія суддів, погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сукупність первинних документів, належним чином засвідчені копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо фактичності виконання укладеного між сторонами договору поставки.
На думку колегії суддів, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом повинна досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що, відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього одексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Крім цього, згідно правової позиції викладеної в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17, «Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності».
З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не повністю дослідив матеріали справи та не врахував те, що позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення первинних операцій є безпідставним та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Решта доводів та заперечень апелянта - висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, обов'язок доказування правомірності спірного рішення не виконав.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250,315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Літвіна Н.М. Собків Я.М.
Повний текст постанови виготовлено 23.07.2019 року.