Суддя-доповідач: Епель О.В.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
22 липня 2019 року Справа № 826/16508/18
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ в м. Києві на користь позивача пені в розмірі 867 947,08 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2019 року позов було задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС в м. Києві подало апеляційну скаргу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. та від 24.04.2019 р. зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху, а потім повернуто апелянту через несплату судового збору.
ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС в м. Києві повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі та клопотання про звільнення від сплати судового збору за її подання.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2019 р. у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху через пропуск строку на апеляційне оскарження та несплату судового збору.
Разом з тим, апелянтом було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року задоволено та продовжено апелянту строк на усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
Колегія суддів встановила, що копію зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року апелянтом отримано 02.07.2019 р., що вбачається з відмітки на зворотному поштовому повідомленні, яке надійшло до суду 22.07.2019 р.
Таким чином, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги слід вважати 12.07.2019 р.
Разом з тим, від апелянта повторно надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків його апеляційної скарги.
Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки апелянт вже звертався з аналогічним клопотанням і йому вже було продовжено строк на усунення недоліків його скарги. Повторне продовження цього строку призведе до затягування провадження у справі та порушення розумних строків вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та/або повернення апеляційної скарги.
Таким чином, у даному випадку судова колегія не вбачає достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст. 121 КАС України, для повторного продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги.
Разом з тим, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, станом на 22.07.2019 р. (день надходження до суду зворотного поштового повідомлення з відміткою про отримання) зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме: не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наведенням відповідних поважних причин його пропуску.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Отже, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, судом враховується, що апелянтом не було усунуто й інші недоліки, визначені в ухвалі від 31.05.2019 р., а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, зокрема щодо звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску, апелянтом у строк, встановлений судом, не усунуті, то колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
Судді: