Справа № 826/4964/15 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
22 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:
- визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича щодо не включення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 200 000,00 грн.;
- зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича включити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 200 000,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Уповноваженої особи заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2014 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 укладено Договір №32125 банківського рахунка, згідно умов якого, Банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень Банку, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до п. 1.2 договору банк відкриває поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті України та в іноземній валюті на підставі відповідних заяв про відкриття рахунка та відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №9 від 17.06.2014 р. від платника ОСОБА_3 на рахунок позивача №НОМЕР_2 перераховано 200 000,00 грн. без зазначення призначення платежу.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 р. №424 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 16.07.14 №57 з 17.07.2014 р. в ПАТ «Європейський газовий банк» було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці. Рішенням виконавчої дирекції від 13.10.2014 р. №111 було продовжено строк тимчасової адміністрації до 17.11.2014 року.
Згідно постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 р. №725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Європейський газовий банк». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №121 від 18.11.2014 р. «Про початок процедури ліквідації та виведення банку з ринку».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №150 від 18.12.2014 року «Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ЄВРОГАЗБАНК» з 19.12.2014 р. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ЄВРОГАЗБАНК» призначено провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Романа Анатолійовича.
Відповідно до відомостей, розташованих на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банком-агентом, що здійснює виплату коштів вкладникам ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» є ПАТ «Банк «Київська Русь».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 02.02.2015 р. зверталась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо надання пояснень про невключення ОСОБА_1 в перелік вкладників та просьбою включити позивача до реєстру виплат вкладників і виплати гарантованої суми відшкодування.
Крім того, 02.02.2015 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення її до реєстру виплат вкладників і виплати гарантованої суми відшкодування.
За наслідками розгляду заяви позивача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив ОСОБА_1 листом №02-036-5314/15 від 23.02.2015 р., що в Переліку вкладників, що був переданий до Фонду гарантування уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку АТ «ЄВРОГАЗБАНК», інформація про вклади ОСОБА_1 відсутня.
Незгода позивача з бездіяльністю відповідача щодо не включення її до повного переліку вкладників та, як наслідок, загального реєстру вкладників зумовила звернення останньої до суду з даним адміністративним позовом.
Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452-VI).
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Частина 1 статті 26 Закону № 4452-VI визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладником в розумінні п. 4 ч. 1 статті 2 Закону № 4452-VI - є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
За правилами ч. 1-3 статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 5 статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина 6 статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ зазначеного Положення перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Відповідно до пункту 5 та 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Відповідно до п. 4 ч. 2 статті 37 Закону №4452-VI, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно ч. 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону № 4452-VI; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України, 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Згідно ч.1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.
При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч.2 статті 215 ЦК України та ч.3 статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч.2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №826/1476/15.
Зокрема, у вказаній постанові Верховний Суд зазанчив, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI. Поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
За наведеного, колегія суддів критично ставиться до посилання відповідача щодо нікчемності спірних правочинів, як таких, що мали на меті штучне створення умов для отримання коштів від Фонду, адже сторони не знали та не могли знати про прийняття у майбутньому рішення про ліквідацію банку та введення у ньому тимчасової адміністрації відхиляються колегією суддів.
Крім того, операція прийняття і зараховування на рахунок коштів не є правочином між банком та позивачем згідно зі статтею 202 ЦК України.
Здійснюючи операції з внесення (перерахування) коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.
Відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Так, відповідно до пунктів 7.1.2, статті 7 Закону №2346-III, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону №2346-III, документ на переказ готівки - документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція з внесення коштів на рахунок Позивача не належить до правочинів, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними. У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.
Доводи про наявність у працівників банку, позивача та третіх осіб спільного умислу на неправомірні, на думку Уповноваженої особи, дії є виключно припущенням, яке не підтверджуються належними доказами, адже жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.
Частиною другою статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі "Золотас проти Греції" стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).
Враховуючи відсутність доказів того, що на вклад позивача не поширюються гарантії на відшкодування коштів, передбачені у ч. 4 ст. 26 Закону №4452, а також відсутність доказів нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) та/або зарахування коштів у сумі 200 000 грн. чи нарахування процентів з підстав, передбачених ч. 3 ст. 36, ч. 3 ст. 38 Закону №4452, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для не включення інформації про позивача до Переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на отримання гарантованого відшкодування вкладу у Публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору банківського рахунка №32125 від 17 червня 2014 року в сумі 200 000 грн.
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до вимог ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неправильне застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича щодо не включення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200 000,00 грн.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як вкладника, який має право на отримання гарантованого відшкодування вкладу у Публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору банківського рахунка №32125 від 17 червня 2014 року в сумі 200 000 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку