Справа № 810/4749/15 Головуючий у І інстанції - Головенко О.Д.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
18 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Київській області, Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, а саме:
від 20 квітня 2015 року № 0001352200, згідно з яким Позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" на загальну суму 26 669,00 грн., з яких: 21 335,00 грн. - за основним платежем; 5 334,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0001362200, згідно з яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за вересень 2014 року у розмірі 20 683 767,00 грн.;
від 20 квітня 2015 року № 0001372200, згідно з яким Позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 77 869,00 грн., з яких: 62 295,00 грн. - за основним платежем; 15 574,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0001382200, згідно з яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (за лютий, березень та листопад 2013, травень 2014) у загальному розмірі 1 024 255,00 грн.;
від 20 квітня 2015 року № 0019501701, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податків у вигляді ЗП" на загальну суму 13 140,00 грн., з яких: 10 514,00 грн. - за основним платежем; 2 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
вимоги від 17 березня 2015 року № 20, згідно з якою податковий орган вимагає сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18402,00 грн.;
вимоги від 04 серпня 2015 року № Ю-0031091701, згідно з якою податковий орган вимагає сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 402,00 грн.;
рішення від 04 серпня 2015 року № 0030491701, згідно з яким до Позивача застосовано штрафні санкції у сумі 9 201,00 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 20.04.2015 року № 0001352200, № 0001362200, № 0001372200, № 0001382200, від 20.04.2015 року № 0019501701, від 28.09.2015 року № 0043631701; вимоги від 17.03.2015 року № 120, від 04.08.2015 року № Ю-0031091701; рішення від 04.08.2015 року № 0030491701; закрито провадження у справі у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 від 15.09.2015 року № 19638/6/99-99-10-01-03-15 "Про результати розгляду повторної скарги".
Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області було задоволено частково та скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року у частині визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2015 року № 0001352200 у частині збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 2571,30 грн. за основним платежем; 642,82 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); та від 20.04.2015 року № 0001382200 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2013 року на 2706,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 676,50 грн. та направив справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року залишив без змін.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 20 квітня 2015 року № 0001352200 у частині збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 2 571,30 грн. за основним платежем; 642,82 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0001382200 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року на 2 706,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 676,50 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС України у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, Відповідач зазначає, що службові особи ТОВ «Торенія» надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту, через використання рахунків яких за участю службових осіб АТ «Брокбізнесбанк» (МФО 300240), ПАТ «Реал Банк» (МОК) 351588), ПАТ «Банк «Ринкові технологи» (МФО 380786) проводилось незаконне обготівкування грошових коштів. Відповідно до висновку експерта № 107 від 09.04.2014 року, підписи від імені ОСОБА_1 в документах ТОВ «Торенія» щодо отримання сертифікату відкритого ключа в банківській установі, виконані не ОСОБА_1 , а іншими особами. Також, судом першої інстанції не надано належної оцінки протоколу допиту свідка від 31.03.2014 року ОСОБА_1 .
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" є юридичною особою, що зареєстрована 11.10.2012 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 11.10.2012 № 13391020000008185), як платник податків перебуває на обліку в податковому органі та зареєстроване як платник податку на додану вартість.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); торгівля іншими автотранспортними засобами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.
У лютому-березні 2015 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.10.2012 року по 30.09.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 11.10.2012 року по 30.09.2014 року (акт перевірки від 17.03.2015 року № 70/10-13-22-02-21/38379774).
Під час перевірки контролюючим органом було встановлено ряд порушень, а саме:
п.п. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), що виявилось у завищенні витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 21 335,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 068 3767,00 грн.;
п.п. 185.1 ст. 185, п.п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 62 295,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на 378 522,00 грн.;
п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 10 514,00 грн.;
п. 1 ч. 1 ст. 7, п.п. 1, 2, 5, 9 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до несплати єдиного соціально внеску у сумі 18 402,00 грн.
Не погоджуючись з висновками посадових осіб, викладених в акті перевірки від 17.03.2015 року № 70/10-13-22-02-21/38379774 позивач подав до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області письмові заперечення від 06.04.2015 року № 106 на акт перевірки.
За результатами розгляду заперечень Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у відповіді від 15.04.2015 року № 5206/10/10-13-22-2-17 виклала акт перевірки у новій редакції, в якому податковий орган дійшов нових висновків щодо порушення податкового законодавства, які не були встановлені в акті перевірки від 17.03.2015 року № 70/10-13-22-02-21/38379774, а саме:
п.п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України, що призвело до заниження оподатковуваного податком на прибуток доходу на суму 1 859 2475,00 грн.;
п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, внаслідок чого встановлено завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 4 097 017,00 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
від 20 квітня 2015 року № 0001352200, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" на загальну суму 26 669,00 грн., з яких: 21 335,00 грн. - за основним платежем; 5 334,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0001362200, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2014 року у розмірі 20 68 3767,00 грн.;
від 20 квітня 2015 року № 0001372200, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 77 869,00 грн., з яких: 62 295,00 грн. - за основним платежем; 15 574,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0001382200, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (за листопад 2013 року, лютий, березень та травень 2014 року) у загальному розмірі 5 121 272,00 з яких: 4 097 017,00 грн. - за основним платежем; 1 024 255,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0019501701, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податків у вигляді з/п" на загальну суму 13 142,00 грн., з яких: 10 514,00 грн. - за основним платежем; 2 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0019501701, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податків у вигляді з/п" на загальну суму 13 142,00 грн., з яких: 10 514,00 грн. - за основним платежем; 2 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
вимогу від 17 березня 2015 року № 120 щодо плати (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 402,00 грн.;
вимогу від 04 серпня 2015 року № Ю-0031091701 щодо сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 402,00 грн.;
рішення від 04 серпня 2015 року № 0030491701, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 9 201,00 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно ненарахованого єдиного внеску.
Також, за результатами розгляду скарг до вищестоящих податкових органів, ДФС України дійшла висновку про необхідність збільшення штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2015 року № 0043631701, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" на загальну суму 4 824,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з такими діями та рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду та постановою від 12 травня 2016 року Київський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково та визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення:
від 20 квітня 2015 року № 0001352200, згідно з яким ТОВ "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" на загальну суму 26 669,00 грн., з яких: 21 335,00 грн. - за основним платежем; 5 334,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0001362200, згідно з яким ТОВ "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2014 року у розмірі 20 683767,00 грн.;
від 20 квітня 2015 року № 0001372200, згідно з яким ТОВ "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 77 869,00 грн., з яких: 62 295,00 грн. - за основним платежем; 15 574,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0001382200, згідно з яким ТОВ "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (за листопад 2013 року, лютий, березень та травень 2014 року) у загальному розмірі 5 121 272,00 з яких: 4 097 017,00 грн. - за основним платежем; 1 024 255,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 20 квітня 2015 року № 0019501701, згідно з яким ТОВ "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податків у вигляді з/п" на загальну суму 13 142,00 грн., з яких: 10 514,00 грн. - за основним платежем; 2 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 28 вересня 2015 року № 0043631701, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податків у вигляді з/п" у сумі 4 824,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).
Зокрема, визнав протиправними та скасував: вимогу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 17 березня 2015 року № 20 щодо сплати ТОВ "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 402,00 грн.; вимогу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 04 серпня 2015 року № Ю-0031091701 щодо сплати ТОВ "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 402,00 грн.; рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 04 серпня2015 року № 0030491701, згідно з яким до ТОВ "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" застосовано штрафні санкції у сумі 9201,00 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
У частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 15.09.2015 року № 19638/6/99-99-10-01-03-15 "Про результати розгляду повторної скарги", - провадження у справі закрито.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд від 24 січня 2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області було задоволено частково та скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у частині визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2015 року: № 0001352200 у частині збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 2 571,30 грн. за основним платежем; 642,82 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); та від 20.04.2015 № 0001382200 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2013 року на 2 706,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 676,50 грн. та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року залишити без змін.
Як випливає з висновків Верховного Суду, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки в частині одного із епізодів, а саме епізоду взаємовідносин позивача з ТОВ «Торенія» щодо придбання 14 комплектів протитуманних фар.
Також, Верховним Судом було вказано, що наведеним доводам Відповідача на спростування реального характеру поставки Позивачу від вище перелічених постачальників послуг, суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст. 86 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття постанови у справі) не дали належної оцінки, тоді як обставини, на які посилається податковий орган, входять до предмету доказування у справі і мають істотне значення для вирішення питання стосовно права Позивача на збільшення у податковому обліку сум податкового кредиту на підставі документів, які виписані від імені цієї юридичної особи.
Так, судом першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду, було встановлено, що у жовтні та листопаді 2013 року Позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРЕНІЯ" товар (14 комплектів протитуманних фар) на загальну суму 16 240,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість у сумі 2 706,66 грн.
У жовтні 2013 року Позивач на підставі рахунку-фактури від 28.10.2013 року № ТР-00028-05 придбав у ТОВ "ТОРЕНІЯ" 13 комплектів протитуманних фар на суму 15 080,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість у сумі 2513,33 грн., а у листопаді 2013 року на підставі рахунку-фактури від 12.11.2013 року № ТР-00012-04 придбав 1 комплект протитуманних фар на суму 1 160,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість у сумі 193,33 грн.
Позивачем у позовній заяві було зазначено, що вказаний товар був придбаний для власних потреб для встановлення на власні транспортні засоби, що використовуються у господарській діяльності.
На підтвердження факту придбання товару Позивачем суду першої інстанції надано копії двох видаткових накладних (№ 309/10 від 28.10.2013 року на суму 15 080,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість у розмірі 2 513,33 грн. та № 205/11 від 19.11.2013 року на суму 1 160,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість у розмірі 193,33 грн.); акти приймання-здачі реконструйованих та модернізованих об'єктів, складених відділом сервісного обслуговування, відповідно до яких придбані протитуманні фари були встановлені на конкретні транспортні засоби, що використовуються позивачем у власній господарській діяльності.
В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ТОРЕНІЯ" кошти у загальній сумі 16 240,00 грн., у т.ч. ПДВ - у сумі 2 706,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (від 28.10.2013 № 3954 на суму 15 080,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 2 513,33 грн.; від 14.11.2013 року № 4205 на суму 1 160,00 грн., в т.ч. ПДВ - у сумі 193,33 грн.).
На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями Позивач отримав від ТОВ "ТОРЕНІЯ" дві податкові накладні на загальну суму 16 240,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість у сумі 2706,66 грн. (від 28.10.2013 року № 309 на суму 15 080,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 2513,33 грн.; від 14.11.2013 року № 205 на суму 1 160,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 193,33 грн.).
Вказану суму податку на додану вартість Позивач включив до складу податкового кредиту за жовтень та листопад 2013 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах отриманих податкових накладних за вказані звітні (податкові) періоди, а витрати на оплату вказаного товару у сумі 13 533,33 грн. (вартість товару без податку на додану вартість) врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.
Відносно контрагента Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРЕНІЯ" попередньо судом було встановлено, що воно є юридичною особою та зареєстровано 13.04.2012 року (номер запису про державну реєстрацію в ЄДР: 10711020000029459); видами діяльності за КВЕД є, зокрема: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; місцезнаходження юридичної особи - м. Київ, пров. Ярославський, буд. 4 (запис про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР не внесений); керівник - ОСОБА_1; стан юридичної особи - зареєстрована; записи про перебування у процедурі припинення чи про порушення провадження у справі про банкрутство у ЄДР відсутні.
З акта перевірки від 17.03.2015 року № 70/10-13-22-02-21/38379774 вбачається, що податковий орган зазначає, що в АІС «Податковий блок» є відомості, що 26.03.2014 року у ТОВ «ТОРЕНІЯ» скасоване свідоцтво платника ПДВ.
Вказує, що висновком експерта в рамках досудового розслідування встановлено, що підписи на документах щодо отримання сертифікату відкритого ключа у банку виконані не директором ТОВ «ТОРЕНІЯ», а іншою особою, а також у протоколі допиту свідка від 31.03.2014 є відомості про непричетність директора ТОВ «ТОРЕНІЯ» до ведення фінансово-господарської діяльності цього підприємства.
Тобто, на цих підставах податковий орган дійшов до висновку, що операції позивача з ТОВ «ТОРЕНІЯ» безтоварними та прийнято рішення про здійснення податкових донарахувань, зокрема:
- за податковим повідомленням-рішенням від 20 квітня 2015 року: № 0001352200 у частині збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 2 571,30 грн. за основним платежем; 642,82 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- за податковим повідомленням-рішенням від 20 квітня 2015 року № 0001382200 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2013 року на 2 706,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 676,50 грн.
В рамках судового розгляду у суді першої інстанції Відповідачем було повідомлено про наявність ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 у справі № 758/9746/14-к про звільнення директора ТОВ «ТОРЕНІЯ» від кримінальної відповідальності за ст. 205 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності.
Щодо скасування свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «ТОРЕНІЯ», колегія суддів вказує на те, що дані АІС «Податковий блок» не можуть бути підставами для висновків при проведенні документальної перевірки, оскільки відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 та ст. 83 ПК України під час документальної перевірки для аналізу та встановлення факту наявності/відсутності порушень податкового законодавства може використовуватись лише документально підтверджена інформація.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 825/3731/15-а та від 27.02.2018 року у справі № 811/2154/13-а, а саме судом вказано, що посилання контролюючого органу результати автоматизованого співставлення розбіжностей податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів , а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Разом з тим, свідоцтво ТОВ «ТОРЕНІЯ» про реєстрацію платником податку на додану вартість було анульоване за рішенням контролюючого органу 26.03.2014 року, тоді як господарські операції позивача з ТОВ «ТОРЕНІЯ» мали місце у жовтні 2013 року.
Щодо посилань податкового органу на висновк експерта від 09.04.2014 року № 107 про підпис на документах для отримання сертифікату ключа у банку, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані податковим органом фотокопії висновку експерта за наслідками проведеного почеркознавчого дослідження не може мати доказового значення для встановлення нікчемності правовідносин Позивача з ТОВ «ТОРЕНІЯ».
Так, експерт у згаданому висновку не проводив досліджень будь-яких первинних документів позивача, чи документів пов'язаних із діяльністю позивача. Натомість експертом досліджувались лише підписи на двох сертифікатах ЕЦП, проставлені від імені ОСОБА_1 .
За приписами ч. 1 ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 90 цього Кодексу (оцінка судом доказів, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні).
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тобто, фотокопія вказаного висновку не може містити будь-якої інформації стосовно предмету розгляду даної справи: факту порушення/дотримання податкового законодавства з боку Позивача.
Колегія суддів надаючи правову оцінку доводам Відповідача про наявність ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 року у справі № 758/9746/14-к про звільнення директора ТОВ «ТОРЕНІЯ» від кримінальної відповідальності за ст. 205 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності та протоколів допитів свідків, складених в ході досудового розслідування та протоколу допиту свідка, від 31.03.2014 року, а саме директора ТОВ «ТОРЕНІЯ», колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінально процесуальний кодекс України (КПК України).
Згідно з частиною 1 статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частиною 2 статті 23 КПК України визначено, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Оскільки докази кримінального провадження мають остаточно оцінюватись судом загальної юрисдикції при розгляді кримінальної справи за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Натомість КАС України визначає інший процесуальний порядок роботи із показаннями свідків аніж дослідження протоколів слідчих дій із незавершеного кримінального провадження.
Такий підхід дозволяє дотриматись принципу змагальності, забезпечити належну реалізацію прав всіх учасників процесу.
З боку відповідача клопотання про допит вказаного свідка у даній адміністративній справі не заявлялось.
Обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду кримінальної справи відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.
Тобто, обставини, встановлені протоколом або вироком суду у кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами.
Таким чином, преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Також, на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагент позивача на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками податку на додану вартість.
Аналогічна позиція містить у рішеннях Верховного Суду від 27.02.2018 року № К/9901/1391/17 та від 07.02.2018 року № К/9901/3360/17.
Також, колегія суддів на підставі приписів ч. 2 ст. 6 КАС України враховує те, що Європейський суд з прав людини у п. 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» вказав на те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
З урахуванням тієї обставини, що Відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 20 квітня 2015 року № 0001352200 у частині збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 2 571,30 грн. за основним платежем; 642,82 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0001382200 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року на 2 706,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 676,50 грн., то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог в Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА" та задоволення в цій частині адміністративного позову.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Київській області викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
Л.О. Костюк
Повний текст складено 22.07.2019 року.