Постанова від 17.07.2019 по справі 320/5376/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/5376/18 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія 90%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія 90%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу відповідно до змісту якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в адміністративному позові та апеляційній скарзі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, порушено норми процесуального права, не надано правової оцінки всім обставинам, а також доводам позивача, які мають значення для вирішення даної справи, висновки суду не відповідають дійним обставинам справи.

Разом з цим, апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано правової позиції Верховного Суду. Крім того, на переконання позивача, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно керувався положеннями постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 є безпідставним, оскільки станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення вказана постанова була визнана не чинною.

Таким чином, позивач вважає, що прийняте судом рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу позивача відповідно до змісту якого останній зазначає, що з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується та вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

За наведених обставин відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 - без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив військову службу в складі Збройних Сил України та має вислугу років: календарну 23 роки 06 місяців 12 днів.

Наказом Міністра оборони України від 28.11.2014 № 254 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за п. “б” ч. 6 ст. 26 (за станом здоров'я) Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII (а.с.16).

З 29 листопада 2014 року позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію пенсію за вислугу років на підставі подання з необхідними документами, наданими ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розмір пенсії обчислено згідно з грошовим атестатом серії ЗУ № 026616 від 02.12.2014 та довідкою про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 07.11.2014 № 116/226, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, а також середньомісячні розміри додаткових видів грошового забезпечення, визначені за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням зі служби, у тому числі: надбавку за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (15%), премію 90%, (а.с.17, 24, зворотній бік).

01 січня 2018 року позивачу було перераховано розмір пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів 103 від 21 лютого 2018 року, включивши такі складові до грошового забезпечення для обчислення пенсії, а саме: посадовий оклад, оклад за військове звання та процентної надбавки за вислугу років 45%.

13 березня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, які він одержував на момент звільнення з військової служби, в тому числі з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та інших виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.23).

Проте, Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.04.2018 № 1314/С-01 позивача повідомлено, що підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с.24).

Не погоджуючись із розрахованим відповідачем розміром своєї пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було правильно здійснено розрахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі довідки виданої Київським обласним військовим комісаріатом від 22 березня 2018 року № ФК 82153 про грошове забезпечення ОСОБА_2 .

За наведених обставин, Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача діяв у межах, у строки та у спосіб передбачений законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи військовою частиною НОМЕР_2 позивачу 14 лютого 2018 року було видано довідку № 116/33 про фактично виплачене грошове забезпечення за період з лютого 2013 по жовтень 2014 та 19 лютого 2018 року довідку № 290/ФС про фактично виплачене грошове забезпечення за період з 22 жовтня 2014 року по 28 листопада 2014 року.

Зі змісту вказаних довідок вбачається/, що позивачу виплачувались щомісячно такі додаткові види грошового забезпечення як надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 15%, щомісячна додаткова грошова винагорода 60% та премія 90%, (а.с.20,21).

Вказані виплати окрім щомісячної додаткової грошової винагороди 60% були включені у перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2017 року (а.с. 17).

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки виданої Київським обласним військовим комісаріатом від 22 березня 2018 року № ФК 82153 про грошове забезпечення ОСОБА_2 , оскільки перерахунок пенсії позивача, що становить предмет даного спору відповідачем було проведено 01 січня 2018 року, тобто до виготовлення вказаної довідки Військовим комісаріатом. При цьому, колегія суддів також зауважує, що із відповідним зверненням до відповідача про перерахунок пенсії позивач звернувся 13 березня 2018 року, тобто також до виготовлення довідки Військовим комісаріатом на яку посилається суд обґрунтовуючи прийняте рішення.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення догрошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додатковівиди грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Отже, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 522/2738/17.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що отримувана ОСОБА_1 згідно з довідками військової частини НОМЕР_2 про фактично виплачене грошове забезпечення за період з лютого 2013 по жовтень 2014 та за період з з 22 жовтня 2014 року по 28 листопада 2014 року від 14 лютого 2018 року № 116/33 та від 19 лютого 2018 року довідку № 290/ФС щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60%, надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 15% та премія 90%, з яких щомісяця від їх виплати утримувався єдиний внесок, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу у січні 2018 року пенсії підлягає перерахунку.

Водночас колегія суддів не вбачає правових підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення (виплата яких здійснювалася не щомісячно) з огляду на те, що вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Відтак колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання учасників судового процесу на приписи постанову Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 з огляду на те, що норми вказаної постанови не були підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії згідно листа від 17.04.2018 №1314/С-01.

Згідно частини 2 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

З урахуванням викладеного, та враховуючи виникнення у відповідача обов'язку здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, колегія суддів вважає , що саме з вказаної дати необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія 90%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, з урахуванням викладених обставин у їх сукупності та взаємозв'язку, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Навпаки, апеляційний суд внаслідок дослідження матеріалів справи прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Натомість, як встановлено колегією суддів, судом першої інстанції під час вирішення даної справи суд прийшов до помилкових висновків, що не ґрунтуються на доказах, що призвело до неправильного вирішення даного спору. При цьому, доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції.

Положеннями ст. 315 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а викладені у рішенні висновки - не відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування такого рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 246, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення з 01 січня 2018 року перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія 90%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок з 01 січня 2018 року раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія 90%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статями 328 329 КАС України.

Головуючий суддя: А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Попередній документ
83196013
Наступний документ
83196015
Інформація про рішення:
№ рішення: 83196014
№ справи: 320/5376/18
Дата рішення: 17.07.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби