П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/2024/18
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.АІ. Дата і місце ухвалення: 21.12.2018р., м. Херсон Дата виготовлення повного тексту: 02.01.2019р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
(у зв'язку із заявленим клопотанням представника позивача та неявкою у судове засідання
апелянта (відповідача), справа розглянута в порядку письмового провадження
на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України)
розглянувши в порядку письмового провадження засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
У вересні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ХС2199/1194/АВ/ТД-ФС від 30 серпня 2018 року, якою на позивача накладено штраф в сумі 558 450 грн. за порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу».
Позов обґрунтовував тим, що у посадових осіб Головного управління Держпраці у Херсонській області не було, визначених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295, правових підстав для проведення інспекційного відвідування. Під час проведення інспекційного відвідування інспекторами праці не було пред'явлено об'єкту відвідування або уповноваженій ним особі службових посвідчень; пояснення відібрано лише у бухгалтера, який не має жодного відношення до організації та здійснення пасажирських перевезень у ФОП ОСОБА_1 . Пояснення безпосередньо у ОСОБА_1 не відбиралися, а також у водіїв, які здійснювали пасажирські перевезення. При цьому, технологічна схема роботи суб'єкта господарювання не передбачає наявність кондукторів, відповідні посадові обов'язки щодо видачі квитків пасажирам покладено на водіїв транспортних засобів, які здійснюють маршрутні перевезення. Також, позивач посилався на те, що на підставі укладених цивільно-правових угод контроль за своєчасним та повним оприбуткуванням водіями готівки, видачі ними квитків на маршрутах здійснюють фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області №ХС2199/1194/АВ/ТД-ФС від 30.08.2018р.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Держпраці у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 21.12.2018р., з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295, надають інспекторам праці право самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці приходити до будь-яких виробничих, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в якого використовується наймана праця, ознайомлюватися з будь-якими документами, отримувати їх копії, ставити питання керівнику і працівникам об'єкта відвідування, фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відео фіксації.
Також, апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на не встановлення посадовими особами Головного управління Держпраці у Херсонській області ідентифікуючих даних п'яти осіб, які виконували обов'язки кондукторів на автобусах ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин, та зазначає, що відповідні особи відмовилися надавати будь-які пояснення, називати себе. При цьому, Порядком №295 не передбачено складання актів про відмову в наданні пояснень.
Посилається апелянт і на безпідставне врахування судом наданих позивачем договорів цивільно-правового характеру, укладених 01.08.2018р. з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за якими останні беруть на себе обов'язок здійснення продажу квитків на маршрутах, оскільки під час інспекційного відвідування вказані договори позивачем інспекторам праці не надавалися та про їх існування не повідомлялося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у сфері пасажирського, наземного транспорту міського та приміського сполучення.
На підставі наказу Головного управління Держпраці у Херсонській області №786 від 01.08.2018р. «Про проведення інспекційного відвідування», направлення на проведення інспекційного відвідування від 01.08.2018р. №1089, у період з 13 год.00 хв. 02.08.2018р. по 17 год. 00 хв. 03.08.2018р. інспекторами праці здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №ХС2199/1194/АВ від 03.08.2018р., яким зафіксовано, що в порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015р. у ФОП ОСОБА_1 працівники, які виконують обов'язки кондуктора, були допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Так, на маршруті «Поліклініка Лікарня» на автобусах з державними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 і маршруті «ЦСК Першотравнева» автобус с державним номером НОМЕР_1 здійснювали обов'язки кондуктора п'ять осіб, що зафіксовано відеотехнікою. Відповідно до пояснення бухгалтера ОСОБА_4 кондуктори у ФОП ОСОБА_1 відсутні.
Також, в акті інспекційного відвідування зазначено, що відповідно до наказу №4-к від 06.02.2018р. працівник ОСОБА_5 був допущений до роботи 06.02.2018р., однак, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу», повідомлення до органу ДФС було подано 06.02.2018р. після початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
13.08.2018р. інспектором праці ОСОБА_7 складено акт про відмову від підпису №ХС2143/509/1194/АВ-ВП, яким зафіксовано, що примірник акту направлено об'єкту відвідування ФОП ОСОБА_1 з повідомленням про вручення. Станом на 13.08.2018р. підписаний примірник акту не повернуто до Головного управління Держпраці у Херсонській області.
Судом першої інстанції, також, встановлено, що 10.08.2018р. ФОП ОСОБА_1 направив до ГУ Держпраці у Херсонській області зауваження до акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХС2199/1194/АВ від 03.08.2018р., в яких зазначив про отримання ним 07.08.2018р. примірнику акту інспекційного відвідування, однак вважає, що даний акт вказує на очевидну неповноту та однобокість відвідування (інспектування) та просить залучити вказані зауваження до акту.
За результатами розгляду акту інспекційного відвідування №ХС2199/1194/АВ від 03.08.2018р. першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС2199/1194/АВ/ТД-ФС від 30.08.2018р., якою, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, на позивача накладено штраф в сумі 558 450 грн. за порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413.
Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про накладення штрафу ФОП ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у ході розгляду справи Головним управлінням Держпраці у Херсонській області не надано, а судом не здобуто жодних доказів, які б підтверджували факт виконання п'ятьма особами обов'язків кондуктора без оформлення трудового договору (контракту), тому висновок відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, зокрема, щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), є необґрунтованим. Суд зазначив, що в акті інспектування відсутня будь-яка інформація щодо осіб, які зафіксовані в матеріалах відеозапису, як працівники позивача залучені до роботи без укладення трудового договору, як і відсутні будь-які документи, які б свідчили про наявність фактичних правовідносин між позивачем та вказаними особами при виконанні ними обов'язків кондуктора.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V (далі - Закон №877-V).
Статтею 2 Закону №877-V, серед іншого, передбачено що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), пунктом 2 якого передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно вимог Порядку №295, інспекційне відвідування складається з таких етапів: робота з документами, наданими об'єктом відвідування на вимогу інспектора праці; отримання усних та письмових пояснень від керівника та/або працівника об'єкта відвідування на запитання, що стосуються законодавства про працю; оформлення акту за результатами інспекційного відвідування; ознайомлення об'єкта відвідування з документами, оформленими за результатами інспекційного відвідування.
Частиною 1 статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Нормами ст.24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлено ст.265 КЗпП України, зі змісту якої слідує, що для накладення на фізичну особу - підприємця, яка використовує найману працю, штрафу необхідним, передусім, є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Таким чином, підставою для притягнення фізичної особи - підприємця, який використовує найману працю, до відповідальності на підставі ч.2 ст.265 КЗпП України, є встановлений факт відсутності трудових відносин між цією особою та працівником при умові фактичного виконання працівником трудових функцій.
При цьому, обов'язок доведення порушення відповідним суб'єктом господарювання вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, статтею 77 КАС України покладено на Головне управління Держпраці у Херсонській області, як суб'єкта владних повноважень, який заперечує проти позову.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій відповідачем не надано жодного належного, в розумінні ст.73 КАС України, фактичного допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи 5 осіб, які виконують послуги кондуктора.
Матеріали інспекційного відвідування складаються з пояснювальної записки бухгалтера ОСОБА_4 від 02.08.2018р., табелю обліку використання робочого часу за липень 2018 року, відомості на виплату готівки №6 від 06.07.2018р., штатного розпису ФОП ОСОБА_1 станом на 01.01.2018р., а також диску з відео файлами, як додаток до акту інспекційного відвідування.
Тобто, під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , уповноважені інспектори праці при встановлені порушення вимог трудового законодавства обмежились фіксуванням засобами відеотехніки проведення на автотранспорті позивача інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, без отримання від уповноважених представників позивача пояснень з метою ідентифікації тих п'ятьох осіб, які за твердженням інспекторів праці, виконували обов'язки кондукторів без оформлення трудових договорів.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що інспектори праці після відвідування транспортних засобів ФОП ОСОБА_1 та фіксуванням його засобами відеотехніки до прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, ознайомили позивача чи уповноважену ним особу з матеріалами відеофіксації, що позбавило останнього надати свої пояснення з приводу зафіксованого.
Більше того, судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не спростовано, що зазначений електронний доказ, як додаток до акту інспекційного відвідування, був отриманий ФОП ОСОБА_1 на адвокатський запит лише у вересні 2018 року.
Також, з наданого до суду відеозапису не вбачається за можливе встановити яких саме осіб допущено фізичною особою-підприємцем до роботи без укладення з ними трудового договору. Пояснення у вказаних осіб посадовими особами Головного управління Держпраці у Херсонській області не відбиралися.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта про те, що відповідні особи відмовилися надати інспекторам праці будь-які пояснення та назвати себе, оскільки в акті відвідування відповідні відомості відсутні. При цьому, колегія суддів враховує, що акт інспекційного відвідування є саме тим документом, в якому детально фіксується хід проведеного заходу та його результати.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції допитано в якості свідка ОСОБА_4 , яка працює бухгалтером у ФОП ОСОБА_1 , та лише в якої під час проведення інспекційного відвідування інспекторами праці відібрано пояснення. Свідок зазначила, що на усну вимогу інспекторів нею були надані копії особових карток, відомості про заробітну плату водіїв. При цьому, конкретно інспекторів цікавив водій ОСОБА_6 . Жодних зауважень до наданих документів у інспекторів не було. Про наявність укладених цивільно-правових договорів, інспектори у неї не питали та не вимагали, тому вони не були надані. Про те, що до прибуття за адресою АДРЕСА_1 інспектори вже побували на маршрутах, свідку не було відомо, інспектори про це не зазначали.
Допитана в якості свідка судом першої інстанції інспектор праці ОСОБА_7 , якою складено акт інспекційного відвідування, підтвердила, що у ході спілкування з бухгалтером особисто не з'ясовувала, чи працюють кондуктори на маршрутах і чи оформлені з ними будь-які трудові або договірні відносини.
Відповідно до п.21 Порядку №295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, після отримання 07.08.2018р. засобами поштового зв'язку акту інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_1 10.08.2018р. направив на адресу відповідача зауваження на цей акт, в яких вказував, що продаж квитків на маршрутах здійснюється власником автостанції, автомобільним перевізником, водієм чи іншим суб'єктом господарювання, уповноваженим на це автомобільним перевізником чи власником автостанції. Технологічна схема роботи не передбачає наявність на маршруті перевезення кондуктора. Інспектором не досліджувалися посадові обов'язки водіїв, до яких входить видача квитків пасажирам.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції Головним управлінням Держпраці у Херсонській області не надано жодного доказу врахування відповідних зауважень ФОП ОСОБА_1 на акт інспекційного відвідування при прийнятті постанови №ХС2199/1194/АВ/ТД-ФС від 30 серпня 2018 року, як це передбачено п.27 Порядку №295, як і не надано доказів виконання вимог п.21 Порядку №295 в частині надіслання на адресу позивача письмової вмотивованої відповіді на зауваження до акту інспекційного відвідування.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку про недоведеність Головним управлінням Держпраці у Херсонській області зафіксованого актом інспекційного відвідування №ХС2199/1194/АВ від 03.08.2018р. порушення позивачем ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи 5-ти осіб, які виконували обов'язки кондуктора, без оформлення з ними трудового договору.
Що ж до висновків акту інспекційного відвідування №ХС2199/1194/АВ від 03.08.2018р. про порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу» в частині повідомлення органу ДФС 06.02.2018р. про прийняття на роботу працівника ОСОБА_5 після фактичного допуску до роботи вказаної особи, то колегія суддів не надає їм правової оцінки, оскільки за допущення вказаного порушення на ФОП ОСОБА_1 оскаржуваною постановою відповідача не накладено штрафні санкції.
Так, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою №ХС2199/1194/АВ/ТД-ФС від 30 серпня 2018 року, відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні санкції в сумі 558 450 грн., які розраховані з урахуванням 30-кратного розміру мінімальної заробітної плати за 2018 рік ( 3723 грн.) помножений на 5 осіб, які, за позицією інспекторів праці, виконували обов'язки кондукторів.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Херсонській області висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 21 грудня 2018 року немає.
А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Херсонській області залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 липня 2019 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук