Справа № 320/6837/18 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
16 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Трансенергоресурси-22" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трансенергоресурси-22" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне підприємство «Трансенергоресурси-22» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 3,0 при формуванні та видачі приватному підприємству «Трансенергоресурси-22» витягів від 02 жовтня 2018р. та від 22 жовтня 2018р. за №1282, 1283, 1284, 1285 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок;
- визнати протиправними та скасувати витяги від 02 жовтня 2018р. та від 22 жовтня 2018р. за №1282, 1283, 1284, 1285 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, видані приватному підприємству «Трансенергоресурси-22» Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області через структурний підрозділ - відділ у Бориспільському районі Київської області;
- зобов'язати відповідача через структурний підрозділ - відділ у Бориспільському районі, для обчислення орендної плати за землю у 2018р. сформувати та видати позивачу в установленому порядку через Центр надання адміністративних послуг Бориспільської РДА витяги на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішенням №587-12-II Вишеньківської сільської ради від 06 липня 2016р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Вишеньки Бориспільського району Київської області», з наступними коефіцієнтами, які характеризують функціональне використання земельних ділянок: земельна ділянка кадастровий номер 3220881300:03:005:0833 , площею 2,7049 га Кф-0,5; земельна ділянка кадастровий номер 3220881301:01:009:0802 площею 1,5956 га Кф-0,5; земельна ділянка кадастровий номер 3220881300:03:005:0835 площею 0,5693 га Кф-0,5; земельна ділянка кадастровий номер 3220881300:03:005:0834 площею 0,8950 га Кф-0,5.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення від 10 квітня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 27 квітня 2007 року між Вишеньківською сільською радою та приватним підприємством «Трансенергоресурси-22», було укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,7648 га, із земель загального користування за рахунок земель державної власності у селі Вишеньки Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням земельної ділянки - під розміщення зелених зон та зелених насаджень, на строк 49 років.
Пунктом 2.7.1. зазначеного договору визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі, в розмірі 10 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у пункті 1,4 договору за рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням інфляції і збільшується на такі індекси без складання додаткових угод відносно змін орендної плати.
Зазначений договір було зареєстровано Державному реєстрі земель 16 травня 2007року.
28 грудня 2012року між Вишеньківською сільською радою та ПП «Трансенергоресурси-22» були укладені договори про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27 квітня 2007р., якими змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та встановлено, що орендна плата встановлюється та справляється за рік у розмірі 5% та 4% від грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у пункті 1,4 основного договору.
Рішенням Бориспільської ради Київської області від 24 грудня 2015р. за №22-03-VII, «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Вишеньки Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області» було вирішено затвердити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Вишеньки Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області загальною площею 233,27 га.
Зі змісту технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Вишеньки Бориспільського району Київської області, вбачається, що на території села наявні земельні ділянки з наступними коефіцієнтами, які характеризують їх функціональне використання: для будівництва та обслуговування житлового будинку (Кф1); землі комерційного використання (Кф2,5); землі промисловості (Кф1,2); землі громадського призначення (Кф 0,70); землі рекреації (Кф0,65); землі транспорту та зв'язку (Кф 1); землі зелених насаджень загального користування (Кф 0,50).
01 лютого 2016 року позивачем були отримані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №03-10/310, 03-10/311, 03-10/312, 03-10/313, зі змісту яких вбачається, що коефіцієнт земельних ділянок, які орендуються ПП «Трансенергоресурси-22», у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням - під розміщення зелених зон та зелених насаджень встановлено 0,50.
У подальшому, позивачем 02.10.2018р. та 22.10.2018р., через Центр надання адміністративних послуг отримано чотири витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованих земельних ділянок, що були видані відділом у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області за №3364,3365,3366,3539, в яких коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок, які орендуються позивачем на території села Вишеньки Бориспільського району Київської області визначено 3,0.
Позивач не погоджуючись з тим, що відповідачем застосовано коефіцієнт на рівні значення 3,00, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з частиною 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Згідно з частиною 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, серед іншого, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Наказом № 489 від 25.11.2016 року Міністерства аграрної політики та продовольства України затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", який застосовується з 01.01.2017 року, пунктами 3, 5 розділу II якого передбачено, нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = ВхНп/Нк*Кф*Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010р. за №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (додаток № 1).
Відповідно до п. 2 приміток до додатку 1 Порядку, яким визначаються значення коефіцієнтів функціонального використання земель, у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Тобто, як вірно враховано судом першої інстанції, застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф), із значенням 3,0 відбувається за умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про встановлення коду цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010р. за №548.
В той же час, згідно з даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, код Класифікації видів цільового призначення земель щодо спірних земельних ділянок - відсутній. При цьому, відсутність вказаного коду є підставою для застосування лише коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 3.0.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Згідно із нормою ст. 20 Закону України «Про оцінку землі», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
З огляду на те, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення спірних земельних ділянок, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що уповноваженою собою відповідача у передбачений законодавством спосіб були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, кадастровий номер 3220881300:03:005:0833 , 3220881301:01:009:0802 , 3220881300:03:005:0835 , 3220881300:03:005:0834 , у яких при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 3,0, як того вимагає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом, у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем в автоматизованому порядку було перенесено до Державного земельного кадастру всі наявні відомості про земельні ділянки за кадастровими номерами 3220881300:03:005:0833 , 3220881301:01:009:0802 , 3220881300:03:005:0835 , 3220881300:03:005:0834 .
До набрання чинності Закону України «Про державний земельний кадастр» у відомостях Державного реєстру земель про дані земельні ділянки був відсутній код класифікації видів цільового призначення, який відповідно не міг бути перенесений до Державного земельного кадастру.
Відповідно до пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012р. за №1051, відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до державного земельного кадастру в разі: внесення змін до відомостей про земельну ділянку; внесення нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, а також виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.
Згідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012р. за №1051.
Відповідно до ч.5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010р. за №548.
При цьому, посилання апелянта на те, що норми чинного законодавства не містять положень щодо можливості встановлення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки лише за відповідною заявою суб'єкта господарювання, колегія суддів відхиляє з підстав зазначених вище.
Наведене в сукупності вказує про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача в частині застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 3,0 при формуванні та видачі приватному підприємству «Трансенергоресурси-22» витягів від 02 жовтня 2018р. та від 22 жовтня 2018р. за №1282, 1283, 1284, 1285 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та відсутність правових підстав для їх задоволення.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи та вірно враховано Київським окружним адміністративним судом, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач звернувся із заявами про внесення змін до відомостей про цільове призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру, за наслідком розгляду яких, були внесені відповідні зміни до реєстру, а також видано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із зазначенням коефіцієнту 0,5, що виключає можливість задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача сформувати та видати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із зазначенням коефіцієнту 0,5.
Щодо позовних вимоги в частині визнання протиправними та скасування витягів від 02 жовтня 2018р. та від 22 жовтня 2018р. за №1282, 1283, 1284, 1285 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом частини першої статті 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З огляду на наведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Тобто оскарження такого витягу не є належним способом захисту прав, оскільки визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).
Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Трансенергоресурси-22" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 19.07.2019 року.