Справа № 11-кп/824/2410/2019 Головуючий у І-й інст.: ОСОБА_1
22 липня 2019 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 13 червня 2019 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, -
Вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 13 червня 2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 року 11 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_4 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, за який він засуджується цим вироком, та злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, за яким його засуджено вироком Деснянського районного суду м.Києва від 15.05.2018 року, до 2 років позбавлення волі, остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років позбавлення волі. Цивільний позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 24 тисячі 839 гривні 00 копійок матеріальної шкоди та 50 000 гривень 00 копійок моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
17 червня 2019 року обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, яка 17 липня 2019 року разом з матеріалами кримінального провадження надійшла до суду апеляційної інстанції та 18 липня 2019 року передана судді-доповідачу.
Перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, суддя-доповідач встановив, що апеляційна скарга подана без додержання вимог вказаного закону.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі, окрім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого убачається, що ОСОБА_4 не погоджується з вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року та просить переглянути кримінальне провадження.
Разом з тим, в апеляційній скарзі обвинуваченого не зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо рішення, яке має право прийняти апеляційний суд відповідно до вимог ст. 407 КПК України.
Окрім того, в апеляційній скарзі обвинуваченого не зазначено у чому полягає незаконність чи необґрунтованість вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року та не наведені відповідні доводи на обґрунтування позиції апелянта.
Таким чином, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості визначити межі перегляду судового рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 та є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому потрібно вказану апеляційну скаргу залишити без руху з наданням відповідного строку для усунення недоліків.
Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху з наданням відповідного строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 13 червня 2019 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, 7 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2