Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5124/19
Провадження № 1-кс/711/2132/19
19 липня 2019 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
скаржника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 від 20.06.2019 року про відмову в задоволенні клопотання,
ОСОБА_4 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 від 20.06.2019 року про відмову в задоволенні клопотання.
В обґрунтування скарги вказує, що він 18.06.2019 року у кримінальному провадженні № 42017250000000161 звернувся до слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 із клопотанням в якому просив дослідити книгу реєстрації відвідувачів ЧВП з початку 2016 року де він реєструвався перед тим, як туди зайти з метою встановлення в які дні з кінця січня 2016 року по 10.05.2016 року він перебував у ЧВП та чому ОСОБА_6 жодного разу не вручила йому винесені нею в лютому-травні 2016 року постанови про відмову в задоволенні його клопотань.
Однак постановою слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 від 20.06.2019 року йому було відмолено в задоволенні даного клопотання.
З вказаною постановою він не погоджується, оскільки така постанова є незаконною та такою, що порушує його процесуальні права.
Просить скасувати постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 від 20.06.2019 року про відмову в задоволенні його клопотання від 18.06.2019 року; зобов'язати слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 задовольнити його клопотання від 18.06.2019 року у кримінальному проваджені № 42017250000000161 від 10.08.2017 року.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 скаргу підтримав та просив задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги.
Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_4 , пояснення прокурора ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора, про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом прокуратури Черкаської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017250000000161 від 10.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
В даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 18.06.2019 року звернувся до слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 з клопотанням в якому просив дослідити книгу реєстрації відвідувачів ЧВП з початку 2016 року де він реєструвався перед тим, як туди зайти з метою встановлення в які дні з кінця січня 2016 року по 10.05.2016 року він перебував у ЧВП та чому ОСОБА_6 жодного разу не вручила йому винесені нею в лютому-травні 2016 року постанови про відмову в задоволенні його клопотань.
Постановою слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 від 20.06.2019 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні даного клопотання.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст. 223 КПК України слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
З аналізу положень норм ст.ст. 9, 223 КПК України вбачається, що необхідність проведення слідчих дій визначається саме прокурором або слідчим. Натомість, з огляду на принцип змагальності кримінального провадження (ст. 22 КПК України), положення кримінально-процесуального закону надають стороні захисту право ініціювати певні слідчі дії з метою сприяння повному та всебічному встановленню обставин під час досудового розслідування по кримінальному провадженню. Проте, потреба у проведенні слідчих дій за ініціативою сторони захисту визначається в кожному конкретному випадку з огляду на можливість досягнення мети задля якої проводиться зазначена слідча дія (ч. 2 ст. 223 КПК України). Зазначене свідчить про право прокурора або слідчого з огляду на результативність слідчої дії визначати необхідність її проведення в той чи інший час досудового розслідування, щоб запобігти марному витрачанню часу на проведення дій, які не мають значення для кримінального провадження взагалі або матимуть значення, але за умови їх проведення після встановлення інших обставин кримінального провадження.
Отже вирішальним моментом для визначення необхідності проведення певної слідчої дії є належна обґрунтованість можливості отримання певних доказів на підтвердження або спростування обставин, які підлягають доказування, і обґрунтування необхідності участі слідчого в такій дії.
У своєму клопотанні від 18.06.2019 року ОСОБА_4 вказує, що дослідження книги реєстрації відвідувачів ЧВП з початку 2016 року по 10.05.2016 року необхідне для підтвердження того факту, що він в цей період з'являвся до ЧВП, та для з'ясування чому слідчий ОСОБА_6 жодного разу не вручила йому в лютому - травні 2016 року постанови про відмову задоволенні його клопотань. При цьому ОСОБА_4 не зазначає, яке саме значення матиме вказана інформація для кримінального провадження № 42017250000000161 від 10.08.2017 року, порушеного за ч. 2 ст. 382 КК України (по факту невиконання судового рішення), зокрема що вказана інформація може підтвердити чи спростувати.
Крім того, обґрунтовуючи свою скаргу від 25.06.2019 року та необхідність вищевказаної інформації, ОСОБА_4 посилається на те, що слідчою ОСОБА_6 фальсифікувалися матеріали кримінального провадження так, як нею виносилися постанови заднім числом про відмову в задоволенні його (скаржника) клопотань. Однак кримінальне провадження № 42017250000000161 від 10.08.2017 року, в якому ОСОБА_4 і звертався до слідчого із клопотанням про витребування дослідження книги реєстрації відвідувачів ЧВП з січня 2016 року по 10.05.2016 року, розслідується за обставинами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України (невиконання судового рішення).
В оскаржуваній постанові слідчим наведені мотиви відхилення заявленого ОСОБА_4 18.06.2019 року клопотання. Відмова мотивована тим, що дослідження книги реєстрації відвідувачів Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області не містить в собі інформації, яка може бути використана у даному кримінальному провадженні як доказ. Слідчий суддя погоджується з такими висновками слідчого ОСОБА_5 , оскільки дослідження книги реєстрації відвідувачів може тільки підтвердити те, що ОСОБА_4 у вказаний ним період прибував до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, однак ця інформація не доводить та не спростовує тих, обставин, які підлягають доказуванню саме в даному кримінальному провадженні. Сама постанова за своїм змістом відповідає положенням ст.ст. 110, 220 КПК України.
А тому, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 91, 92, 98, 214, 303, 304, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 23.07.2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1