Справа № 626/869/19
Провадження № 2/626/310/2019
Іменем України
19.07.2019 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді: Дудченко В.О.
за участі секретаря Зінченко Л.В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, Красноградської районної державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай),-
05.04.2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 5,98 в умовних кадастрових гектарах на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування позову вона зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно у виді земельної ділянки, яку спадкодавець не встигла оформити на своє ім'я. Згідно з додатком 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 була внесена до списку членів КСП «Перше травня», які мають право на земельну частку (пай). Вона є єдиним спадкоємцем після померлої матері і фактично прийняла спадщину, так як проживала на момент смерті матері з нею в одному будинку. Отже їй, як спадкоємцю, належать усі права померлої, в тому числі і право на земельну частку (пай), що належали її матері, тому вона звернулася до суду з позовом для захисту своїх прав.
03.05.2019 року ОСОБА_2 подала до суду уточнену позовну заяву, в якій просила поновити строк для звернення до суду із позовною заявою, так як про наявність права на земельну частку (пай) у її покійної матері вона дізналася лише в 2019 році і відразу звернулась до суду, а також визнати за нею в порядку спадкування право на земельну частку (пай).
Від представника Красноградської РДА ОСОБА_1 . 02.05.2019 року надійшов відзив на позов, в якому вони просять відмовити в задоволенні позову, враховуючи, що позивач по справі не надала доказів про перебування її матері ОСОБА_3 у членах КСП «Перше Травня» на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю серія НОМЕР_1 від 10.04.1995 року, оскільки членство у відповідному КСП підтверджується зокрема трудовою книжкою та записами в ній, заявами про прийняття в члени КСП та вихід з його членів, копіями протоколів загальних зборів підприємства, копією статуту КСП. Відповідно до повідомлення Відділу у Красноградському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 25.04.2019 року ОСОБА_3 відсутня у списках громадян на отримання сертифіката на право на земельну частку (пай). За життя ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) не отримувала і спорів з цього приводу у неї не виникало, дії КСП «Перше Травня» щодо не видачі Сертифіката на право на земельну частку (пай) вона не оскаржувала, отже права на земельну частку (пай) не набула. За таких обставин ОСОБА_2 також не набула таке право в порядку спадкування. При цьому позивачка не надала доказів, що є єдиним спадкоємцем померлої і проживала з матір'ю на день її смерті, а також того, що вона зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері. Факт спільного проживання з матір'ю на день її смерті не свідчить про фактичне управління та володіння спадковим майном і такий факт не встановлювався судом. Також позивачем пропущений строк позовної давності, так як перебіг позовної давності починається саме з 25.12.1995 року-дати відкриття спадщини після смерті її матері, а позивачка звернулась до суду лише 05.04.2019 року. Доказів неможливості звернутися до суду у передбачений законом строк позивачка не надала. ЇЇ посилання на те, що про наявність права на земельну частку (пай) у її покійної матері ОСОБА_3 вона дізналася у 2019 році є безпідставними. Крім того розпаювання земель розпочалось в Україні з 1993 року, що є загальновідомим фактом про який позивачка мала можливість довідатися з джерел інформації, що перебувають у вільному доступі.
19.07.2019 року від позивача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Дейна С.А. надійшли до суду заяви, в яких вони позовні вимоги підтримала і просили розглянути справу без їх участі.
Представник відповідача Красноградської РДА Харківської області проти позову заперечувала, просила відмовити в задоволенні позову, з підстав, вказаних у відзиві на позов.
Представник відповідача Соснівської сільської ради в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи. 13.05.2019 року від них надійшла до суду заява, в якій просять відмовити в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю вільних земельних ділянок.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір'ю позивачки (а.с.7-11).
Відповідно до Інформаційного листа Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області №02-14/154 від 03.04.2019 року за інформацією сусідів ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у 1995 році вона дійсно проживала без реєстрації за даною адресою зі своєю матір'ю ОСОБА_3 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та здійснювала догляд за нею (а.с.13). Вказана інформація також підтверджена письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.14-16).
Згідно з довідкою відділу у Красноградському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №0-20-0.23,24-179/114-19 від 07.03.2019 року ОСОБА_3 була включена до списку Додатку 1 до Державного акту серії НОМЕР_1 при розпаюванні земель КСП «Перше Травня» під №96 (а.с.12).
У довідці відділу у Красноградському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №14-20-0.23,24-201/114-19 від 25.04.2019 року зазначено, що відповідно до Додатку 1 Державного акту на право колективної власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 10.04.1995 року по КСП «Перше травня» Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, громадянка ОСОБА_3 внесена до відповідного списку членів КСП «Перше травня», які мають право на земельну частку (пай) за №96. Відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право колективної власності на земельну частку (пай) КСП «Перше травня» ОСОБА_3 відсутня у списках громадян на отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай) (а.с.32).
Довідкою відділу у Красноградському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №0-20-0.23,24-195/114-19 від 16.04.2019 року підтверджується, що ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП «Перше травня» не виготовлявся і не видавався. Паювання земель КСП «Перше травня» було проведено у 1996 році відповідно до Справи по паювання земель колективної власності КСП «Перше травня» Красноградського району Харківської області (а.с.38).
Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, встановлений Указом Президента України № 720 від 08.08.1995 року.
Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року №720, паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств .Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Пунктом 2 Указу передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 08.08.1995 року №-720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:
- перебування в членах КСП на час паювання;
-включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;
-одержання КСП цього акта.
На підтвердження того, що ОСОБА_3 була членом КСП «Перше Травня» позивачем надано тільки довідку Відділу у Красноградському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.03.2019 року, але членство у відповідному КСП підтверджується зокрема трудовою книжкою та записами в ній, заявами про прийняття в члени КСП та вихід із його членів, копіями протоколів загальних зборів підприємства (уповноважених), копією статуту КСП.
З огляду на викладене інформаційний лист Відділу у Красноградському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області не може бути належним доказом, що підтверджує членство ОСОБА_3 в КСП «Перше Травня», саме станом на 10 квітня 1995 року (дата видачі Державного акта на право колективної власності КСП «Перше Травня»).
Відповідно до повідомлення Відділу у Красноградському районі ТУ Держгеокадастру у Харківській області від 25 квітня 2019 року ОСОБА_3 відсутня у списках громадян на отримання сертифіката на право на земельну частку (пай).
Тобто, право на одержання земельної частки (паю) у членів КСП виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акту на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акту про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.
Сам факт членства у колгоспі та тривалий термін роботи в інших організаціях до створення КСП й отримання державного акту на право колективної власності на землю не є підставою для отримання земельної частки у новоствореному КСП. Якщо трудові відносини таких осіб з колективами виникли на підставі трудового договору, а не членства в цьому колективі, то вони не передбачають права на одержання у власність земельної частки (паю). Право на одержання частки землі мають лише члени таких колективів, які залишались у ньому на час приватизації землі.
Таким чином необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство в колективному підприємстві на момент передачі державного акту про право колективної власності на землю конкретному КСП.
Враховуючи, що позивач по справі не надала доказів про перебування у членах КСП «Перше Травня» матері ОСОБА_3 на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Перше Травня» серія НОМЕР_1 від 10 квітня 1995 року, відповідно підстави для задоволення позову також відсутні.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
За ст. ст.4 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» питання членства осіб у сільськогосподарському підприємстві регулюються Статутом підприємства, яким, зокрема, визначається порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї.
Також, відповідно до ст.ст.5, 19 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодному виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут. Трудові відносини членів підприємства регулюється цим Законом та статутом підприємства.
Суд вважає, що вимоги позивача не ґрунтуються на доказах та не відповідають вищевказаним нормам законодавства, які регулюють підстави та порядок набуття громадянами права на земельну частку (пай) із розпайованих земель КСП.
Позивач не надав суду доказів (копією трудової книжки, копії відповідної заяви ОСОБА_3 про прийняття її в члени КСП, відповідних рішень загальних зборів членів КСП щодо прийняття її до членів КСП «Перше травня»), які б свідчили, що на час одержання КСП «Перше травня» державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 від 10.04.1995 року, вона був постійним членом підприємства. Таким чином позивачем не надано відомостей про дату включення в установленому законом порядку ОСОБА_3 до членів колективного сільськогосподарського підприємства «Перше травня». Сам по собі факт перебування ОСОБА_3 у списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю, без доведення факту її членства в цьому підприємстві іншими доказами, не може бути достатнім доказом набуття нею права на земельну частку (пай) у КСП «Перше травня».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
В статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» зазначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95м "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Як вбачається із довідки відділу у Красноградському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №0-20-0.23,24-195/114-19 від 16.04.2019 року паювання земель КСП «Перше травня» було проведено у 1996 році, сертифікат про право на земельну частку (пай) на її ім'я не виготовлявся і нею не отримувався, за життя ОСОБА_3 не оскаржувала своє право на земельну частку (пай), а померла вона в грудні 1995 року, тобто до початку розпаювання. Отже за життя спадкодавець ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) не набула, а тому у позивачки відсутнє таке право в порядку спадкування.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. (ст. 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Крім того, позивач зазначає, що є єдиним спадкоємцем після померлої матері ОСОБА_3 , але при цьому не надає жодних доказів того, що вона зверталась у встановлений законом строк, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері і їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, в тому числі на земельну частку (пай) із розпайованих земель КСП «Перше травня».
Також позивачка не надала доказів того, що вона фактично прийняла спадщину після померлої, оскільки вона на час смерті матері була зареєстрована за іншою адресою, а інформація зі слів сусідів про спільне проживання і здійснення догляду за матір'ю не є підтвердженням фактичного прийняття нею спадщини, зокрема у виді земельної частки (паю), якої у власності або користуванні спадкодавця не було.
Поряд з цим, у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
ОСОБА_2 пред'явила позов до Соснівської сільської ради та Красноградської районної державної адміністрації.
При цьому КСП «Перше Травня» до участі у справі не залучено та на надано доказів до позовної заяви про ліквідацію даного КСП без правонаступництва.
Згідно пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду від 18 грудня 2009 року № 14 України «Про судове рішення у цивільній справі» суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
При цьому суд самостійно без згоди та відповідного клопотання позивача не має права залучати інших відповідачів.
Враховуючи, що позивачем ОСОБА_2 не залучено до розгляду справи співвідповідачем КСП «Перше Травня», а отже позов пред'явлено не до всіх належних відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд розглянув справу на підставі наданих сторонами доказів, і будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов'язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилався, не є достатніми для висновку про наявність підстав для визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом в зв'язку з його недоведеністю.
При цьому, за роз'ясненнями, викладеними у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» та положень ст.71-80 ЦК УРСР (ст.260-267 ЦК України) при доведеності позову, наявності заяви про застосування строку позовної давності, зробленою стороною у справі до ухвалення судом рішення та встановивши, що строк для звернення з позовом пропущена без поважної причини, у позові має бути відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.
Однак в зв'язку з тим, що на даний час суд відмовляє в задоволенні позову по суті за недоведеністю позовних вимог, то клопотання представника відповідача Красноградської РДА про застосування строків позовної давності, на даний час судом не розглядається, оскільки його розгляд можливий тільки в разі обґрунтованості позову.
У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача у разі відмови в позові.
Керуючись ст.ст.2, 12, 76-81,83, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області, Красноградської районної державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: