Справа № 694/1036/19 Провадження №1-в/694/42/19
23.07.2019 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за поданням провідного інспектора Звенигородського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання з випробуванням в зв'язку із закінченням іспитового строку з випробуванням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Кам'янка, Черкаської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , циганки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше судимої : 28.11.2008 року Дережнянським районним судом Хмельницької області, звільнена від відповідальності за ч.1 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) на підставі Закону України про амністію; - 30.06.2010 року Кам'янським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.190 КК України до 850 грн. штрафу; - 13.03.2012 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ст.. 70 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст..75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, судимість не знята і не погашена, засудженої вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.03.2014 року за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненої від відбування основного покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на два роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,-
провідний інспектор Звенигородського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 звернулась до суду з поданням про звільнення засудженої ОСОБА_5 від призначеного за вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.03.2014 року покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненої від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком в два роки, в зв'язку із закінченням іспитового строку з випробуванням. Подання мотивує тим, що ОСОБА_5 перебуває на обліку Звенигородського міськрайонного сектору з 10.06.2014 року. Протягом перебування на обліку засуджена не допускала порушення встановлених судом обов'язків.
Згідно інформації УІЗ при Звенигородському ВП ГУНП в Черкаській області стало відомо, що засуджена вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.З ст. 185 КК України. По даному факту було розпочате кримінальне провадження № 12013250140000671, дата внесення до ЄРДР 06.08.2013 року, міра запобіжного заходу обиралась - домашній арешт.
Строк відбування покарання за вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.03.2014 року скінчився 14.03.2016 року.
Станом на 01.07.2019 року рішення по зазначеному кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_6 , не прийнято.
Зі змісту ч. З ст. 75 та ч. 1 ст. 78 Кримінального кодексу України, випливає, що однією з обов'язкових передумов для звільнення засудженого від відбування покарання згідно з цими статтями кримінального закону є не вчинення останнім у період іспитового строку, визначеного судом, нового злочину. При цьому констатувати вчинення такого нового злочину цією особою та відповідно її винуватість у скоєному може виключно суд у порядку, визначеному законом. Доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду особа відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК України та ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України вважається невинуватою.
Наведені норми чинного законодавства закріплюють один із основоположних принципів кримінального судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню, інакше як за вироком суду й у порядку, визначеному законом.
Принцип презумпції невинуватості закріплений також у багатьох міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та які відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори Украйни» є частиною національного законодавства України. Так, у ч. 1 ст. 11.
Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Згідно з п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом. Аналогічна норма міститься й у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Провідний інспектор Звенигородського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 та засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися. Про місце та час розгляду подання повідомлені належним чином. Їх неявка відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду, а тому судом ухвалено проводити розгляд подання у їх відсутність.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав подання про звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку з випробуванням.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що її слід звільнити від відбування основного покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, в зв'язку із закінченням іспитового строку з випробуванням.
Керуючись ст. 78 КК України, ст.165 КВК України та ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання задовольнити. Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання, призначеного вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.03.2014 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі у зв'язку із закінченням іспитового строку з випробуванням.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення через Звенигородський районний суд Черкаської області.
Суддя ОСОБА_1