Справа № 640/13174/19
н/п 2/640/2437/19
23 липня 2019 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Якуша Н.В.,
за участі секретаря судових засідань - Коваль А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.01.2011 року у розмірі 12 188,47 грн., а також судових витрат в розмірі 1921,00 грн.
В своїй позовній заяві позивач вказує, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н на підставі його заяви від 25.01.2011 року разом, за яким він отримав кредит в розмірі 1800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява позичальника разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на сайті банку, тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору в частині погашення кредиту не виконуються - це призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 03.06.2019 року становить 12 188,47 грн. з яких: 1868,72 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2606,22 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 5506,94 грн. -нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 1150,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 556,59 грн. - штраф (процента складова). У зв'язку з викладеним АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2019 року по справі відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, частково визнав позовні вимоги позивача в частині заборгованості за тілом кредиту та в розмірі пені, зменшеної у відповідності до ч.3 ст. 551 ЦК України, враховуючи його скрутне матеріальне положення та безініціативність позивача протягом довгого проміжку часу з приводу стягнення з нього виниклої заборгованості за кредитним договором. Також просив суд застосувати до виниклих правовідносин правову позицію ВП ВС, яка викладена у постанові суду від 03.07.2019 року.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, сторони були належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у суду доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги АТ КБ "Приват Банк" підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25 січня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1800 грн, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом 03.06.2019 року становить 12 188,47 грн. з яких: 1868,72 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2606,22 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 5506,94 грн. -нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 1150,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 556,59 грн. - штраф (процента складова). На момент розгляду справи заборгованість відповідачем перед банком не погашена.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається з Довідки щодо умов кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка» Універсальна 55 днів пільгового періоду від 25.01.2011 року, яка підписана позивачем, то суд вбачає, що в ній передбачені розміри щомісячних платежів, пені, процентної ставки та штрафів (а.с.12). Вказана довідка є невід'ємною частиною кредитного договору.
У зв'язку з чим, суд не застосовує правову позицію, викладену у постанові ВП ВСУ від 03.07.2019 року у справі №342/180/17-ц, оскільки правовідносини, які виникли у цій цивільній справі є неоднаковими до тих, які існували у справі щодо якої Верховний Суд прийняв рішення.
Разом з тим, з огляду клопотання відповідача та наявні у суду матеріали щодо строків існування виниклої заборгованості, суд враховує наступне.
Так, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Так, відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку також може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
У зв'язку з чим, враховуючи, що згідно розрахунку заборгованості про порушення зобов'язання банк дізнався у травні 2018 року, коли було здійснено останній платіж відповідачем, проте звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором лише у червні 2019 року, тобто через рік, до цього будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості з відповідача не приймав, чим сприяв збільшенню розміру неустойки за кредитним договором, суд, виходячи з засад цивільного судочинства, а саме, розумності та справедливості, вважає можливим на підставі частини 2 ст. 616 ЦК України та частини 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням заборгованості за тілом кредиту, суд приходить до висновку зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до розміру заборгованості за тілом кредиту, яке існувало на час звернення позивача до суду, а саме, до 1868 грн. 72 коп.
Правова позиція з цього приводу викладена в Постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 року по справі № 6-100цс14, яка відповідно є обов'язковою для всіх судів України.
Крім цього, позивач просить стягнути на користь Банку1056,59 грн. штрафу, нарахованого відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, який передбачає відповідальність за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з передбачених кредитним договором зобов'язань на строк більш ніж на 30 днів. Проте, судом встановлено, що нарахована сума до стягнення в якості пені, відповідно до п. 1.1.5.22 вказаних умов, також передбачена у якості відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості за цим кредитним договором, внаслідок чого має місце подвійне стягнення за прострочення відповідачем виконання своїх обов'язків по поверненню кредиту, сплаті відсотків і комісійної винагороди.
Як зазначено у правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15, від якої не відступає Верховний Суд, у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності - це не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
В п.п. 1.1.5.22, 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена відповідальність за одне й те ж порушення договору, прострочення платежів, як у вигляді пені 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше 0,1 % від суми переводу за кожен день прострочення, так і штрафу, який має як фіксовану величину - 500 грн., так і процентну складову - 5% від суми заборгованості. Тому, відповідно до правила тлумачення вказаної правової позиції від зворотного, такі умови договору про одночасне застосування різних видів неустойки, що передбачені у ст.549 ЦК України, у якості заходів відповідальності за одне й теж правопорушення в силу прямої заборони Основним Законом України є нікчемними і з огляду на це не повинні застосовуватися судом.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, так як було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 за ст. 525,526, 530 ЦК України був зобов'язаний виконати належним чином та у встановлений строк даний договір. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у встановлений договором строк відповідач договірних зобов'язань не виконав.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 6343,66 грн., що складається з розміру заборгованості за тілом кредиту, за простроченим тілом кредиту та з розміру пені, зменшеної до розміру заборгованості за тілом кредиту.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд вважає, що сплачений АТ КБ« Приват Банк» судовий збір в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню з відповідача у пропорційному розмірі до задоволених вимог, але враховуючи те, що при зменшені судом суми пені за ст.. 551 ЦК, розмір судового збору не зменшується (91,33%).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 631, 1049, 1050 ЦК України, ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 274, 279-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р№ НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором б/н від 25.01.2011 року в сумі 6343,66 грн. ( шість тисяч триста сорок три грн.) 66 коп.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) суми штрафу за кредитним договором № б/н від 29.09.2012 року в сумі 500 грн. 00 коп. (фіксована частина) та 556 грн. 59 коп. (процентна складова), розміру пені у сумі 4788,22 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1754,45 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - АК КБ «Приват Банк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299, юридична адреса: 010601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50,
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 23.07.2019 року.
Суддя: