Справа №639/4046/19
Провадження №2-а/639/173/19
23 липня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді -Труханович В. В.,
за участю секретаря - Лойко В. М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу №639/4046/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Люботинського відділення поліції Харківського відділу Головного Управління Національної поліції у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
14 червня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Люботинського відділення поліції Харківського відділу Головного Управління Національної поліції у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просив суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ДПО 18 № 177859 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позову зазначено, що 05.06.2019р. поліцейським СРПП Люботинського відділу поліції, ст. сержантом поліції (фамілія поліцейського не зазначена в постанові, марка автомобіля яким керував даний поліцейський: Skoda Rapid, номерний знак: НОМЕР_1 ), відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - серія ДПО 18 № 177859.
Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП України. Як зазначено в постанові, позивач керував ТЗ в темну пору доби без працюючого ближнього світла у лівій фарі та не був пристебнутий ремним безпеки, чим порушив її. 31.4.3. та п. 2.3. ПДР України.
Позивачу поставлено в обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 340 гри.
З вказаною постановою позивач не згоден з огляду на наступне.
Так, відповідач, всупереч вимогам закону, не зазначив у постанові його прізвище, ім'я та по-батькові. Зазначена інспектором інформація у постанові не відповідає дійсності, оскільки транспортний засіб, яким керував позивач був справний та мав працюючі фари у ближньому та дальньому світлі.
Окрім того, інспектором була порушена процедура розгляду справи, а саме позивачу не було роз'яснено його права, не було надано можливості скористатися правовою допомогою, ознайомитися з матеріалами справи.
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.
Представник відповідача Люботинського відділення поліції Харківського відділу Головного Управління Національної поліції у Харківській області,являючись суб'єктом владних повноважень і будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч. 3 ст. 205 КАС України була розглянута за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні було встановлено, що згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18№ 177859, складеної 05.06.2019 о 23.15 год.поліцейським Люботинського відділення поліції Харківського відділу Головного Управління Національної поліції у Харківській області відносно водія автомобіля ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , останній, у смт. Пісочин, на вул. Транспортній, 60, керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою ближнього світла у темну пору доби та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 31.4.3. та п.п. 2.3.в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП (а.с. 11).
Даною постановою до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340, 00 грн.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Стосовно суті прийнятої відповідачем постанови серії ДПО № 177859, складеної 05.06.2019 о 23.15 год., у справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху.
Відповідно до п. 31.1. Правил дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №630 від 28.12.2010 року затверджено національний стандарт України ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання", який набрав чинності з 1липня 2011 року.
У пункті 6.1 вказаного національного стандарту України ДСТУ 3649:2010 встановлено вимоги до зовнішніх світлових приладів. Відповідно до п. 6.2.1 не дозволено змінювати розташування ПЗС (прилад зовнішній світловий), їх демонтувати, встановлювати додаткові ПЗС, а також змінювати режим роботи ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання колісного транспортного засобу. Згідно з п. 6.1.6.1 фари ближнього, дальнього світла та протитуманні фари мають бути укомплектовані джерелами світла та відрегульовані згідно з вимогами настанови щодо експлуатування (інструкції з експлуатування, експлуатаційної документації колісного транспортного засобу). Цим же стандартом встановлені вимоги щодо сили світла кожної фари, що працює в режимі "ближнє світло", початкового куту нахилу променів фар тощо.
Згідно з п.п. "в" п. 31.4.3. Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності такої технічної несправності, коли не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Відповідно до п. 2.3.в Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення, порушення водієм правил керування транспортним засобом полягає в керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово - зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідачем, всупереч нормам закону, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ст. 276 КУпАП).
При цьому, положення КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема ст.ст. 278, 279), на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (п. 12).
Належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП, у випадку їх роз'яснення до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить визначених та обов'язкових реквізитів, передбачених ч. 3 ст. 283 КУпАП та додатком 5 до Інструкції, а саме: не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Окрім того, відповідно п. 2 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Однак, всупереч вказаним вимогам закону, Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 177859, складена 05.06.2019 року не містить у собі зазначення найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У постанові, яка оскаржується, відсутні відомості про те, яким технічним засобом здійснено фото- або відеозапис; відомості щодо напрямку руху автомобіля позивача; відповідачем взагалі не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення винесене поліцейським про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не надано доказів, що на виконання положень ст. 280 КУпАП та п. 9 Інструкції позивачу були роз'яснені його права та обов'язки і з'ясовані інші обставини, що могли мати значення для вирішення справи.
Таким чином, судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена з порушенням процедури, визначеної законодавством.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів владних повноважень.
На підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, до суду не надійшло доказів на спростування доводів позивача, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО № 177859, складеної 05.06.2019 о 23.15 год. поліцейським Люботинського відділення поліції Харківського відділу Головного Управління Національної поліції у Харківській області відносно водія автомобіля ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП скасувати.
Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 205, 241-246 КАС України, ст. 1, 2, 7, 9, 22, 23, 122, 245, 247, 251, 254, 258, 268, 280 КУпАП, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Люботинського відділення поліції Харківського відділу Головного Управління Національної поліції у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО № 177859, винесену 05.06.2019року поліцейським Люботинського відділення поліції Харківського відділу Головного Управління Національної поліції у Харківській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.07.2019 року.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 18 серпня 2011 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Люботинське відділення поліції Харківського відділу Головного Управління Національної поліції у Харківській області, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, вул. Слобожанська, б. 34.
Суддя В. В. Труханович