Справа № 640/219/14-ц
н/п 6/640/203/19
"23" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Балан Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою - поданням приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артура Ігоровича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власника на яке не зареєстроване в установленому законом порядку
Встановив:
22.07.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артура Ігоровича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власника на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме, просить звернути стягнення на житловий будинок літ. "А-1" підсобне приміщення літ. 1-1, житлова кімната літ. 1-2, прибудова літ. а - коридор літ. 1-3, коридор літ. 1-5, по прибудовам "А7" - тамбур літ. III, по надвірним будівлям - сарай літ. "Б", льох літ. "В", трубчатий колодязь №3, огорожа №9, ворота № 10, огорожа № 13, частина огорожі довжиною 20,84 м. № 18, ворота № 20, зливна яма № 21, замощення І, особисто зведені - прибудову літ. "аі", прибудову літ. "а5", ганок літ. "а8", гараж літ. "Д", навіс літ. "М", навіс літ. "Н", хвіртка № 34, огорожа № 35, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вказує, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів по справі № 640/219/14-ц, виданих Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу у загальному розмірі 804221,77 грн. 24.04.2019 були відкриті виконавчі провадження № 58989112, 58989720, 58990278 (що у подальшому були об'єднанні у зведене виконавче провадження № 58992162) та рекомендованою поштою 25.04.2019 р. боржнику ОСОБА_1 на його адресу; АДРЕСА_1 були направлені постанови про відкриття виконавчих проваджень. Вказує, що ним були вжиті всі можливі заходи щодо виявлення доходів та майна боржника, та перевірки його майнового стану, а саме:подані запити до органів Пенсійного фонду України; органів ДФС України; Міграційної служби України; органів МВС України; Держродспоживслужби; здійснено вихід за адресою боржника та перевірено його майновий стан, про що складено відповідний акт приватного виконавця. У результаті вжитих приватним виконавцем дій було встановлено, що ОСОБА_1 нерухомого майна не має, транспортних засобів не має, на обліку в ДФС не перебуває, відкритих рахунків не має, але перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Харкова та отримує пенсію в розмірі 1782,89 грн.
Відповідно до абз. 2, ч. 4, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно, а тому і звернувся з даною заявою до суду.
Згідно ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Суд негайно розглядає подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця..
Дослідивши матеріали справи та з*ясувавши таким чином обставини справи, суд приходить до наступного.
Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений Розділом VII Закону України «Про виконавче провадження» .
Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У відповідності до ч. 6, 7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об*єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
За правилом ст.48 Закону стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на рахунках у банках та інших фінансових установах.
Виходячи зі змісту даної норми права, звернення стягнення на об*єкти нерухомого майна, право власності на яке боржником не зареєстровано в установленому законом порядку, застосовується судом у випадку встановлення факту відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Крім цього, подання державного виконавця про звернення стягнення на майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку, розглядається негайно, а з огляду на положення ст.ст.12, 81 ЦПК України саме на державного виконавця покладено обов*язок доказування факту відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Так, з матеріалів, направлених до суду вбачається, що на виконанні приватного виконавця перебуває виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_1
В порядку проведення виконавчих дій приватним виконавцем винесено постанови від 15.08.2018 року, від 24.04.2019 року про відкриття провадження та об*єднання виконавчих проваджень у зведене.
Однак, суд звертає увагу, що до заяви-подання не надані докази отримання постанов про відкриття саме боржником ОСОБА_1 , оскільки надані квитанції про відправлення поштового повідомлення не містять адреси, за якою було відправлено, а повідомлення про вручення надано лише стосовно стягувача ОСОБА_3 , а не боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, дослідивши всі надані до суду докази, суд зазначає, що із поданих суду матеріалів не вбачається, що приватним виконавцем вживалися всі заходи в рамках цього виконавчого провадження, які передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» щодо встановлення факту відсутності у боржника по виконавчому провадженню достатніх коштів чи рухомого майна для належного проведення виконавчих дій.
Суд звертає увагу на те, що виконавцем не були перевірені дані щодо наявності у боржника коштів у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на рахунках у банках та інших фінансових установах, а з акту про відсутність майна не вбачається яким чином дані обставини були перевірені.
Також, за запитом та відповіддю з КП «ХМБТІ» щодо наявності або відсутності майна було повідомлено, що відповідь не є повною, що не позбавляло виконавця повторно надати запит до КП «ХМБТІ» з приводу перевірки майна саме за адресою нерухомого майна, на яке просить звернути стягнення, що ним зроблено не було.
Крім того, звертаючись до суду виконавець не вказує площу нерухомого майна, її вартість для ідентифікації цього майна, оскільки з Державного Реєстру речових прав вбачається про реєстрацію нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за іншою особою. А надані до заяви-подання копії рішень суду на підтвердження наявності майна у боржника, що не зареєстровано у встановленому законом порядку не посвідчені належним чином, а є лише ксерокопією.
Отже, достеменних доказів з приводу того, що вищезазначене нерухоме майно не було належним чином зареєстроване у встановленому законом порядку, до суду не надано.
Також, за вимогами ч.10 ст. 440 ЦПК України державний виконавець повинен звертатись до суду з поданням, а не з заявою- поданням.
Всі ці досліджені судом обставини свідчать про невідповідність заяви приватного виконавця вимогам чинного законодавства, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви як передчасної, необґрунтованої та безпідставної.
Керуючись ст.ст. 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 353, 356, 440 ЦПК України, суд, -
Постановив:
В задоволенні заяви-подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артура Ігоровича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власника на яке не зареєстроване в установленому законом порядку - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя :