№621/900/17
Пр.1-кс/621/736/19
іменем України
23.07.2019 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , заявника - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 29 березня 2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42017221440000002 від 05 січня 2017 року,
19 липня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 29 березня 2019 року про відмову у визнанні потерпілим, в якій просив скасувати вказану постанову, визнати його потерпілим по кримінальному провадженню №42017221440000002 від 05 січня 2017 року; Визначити слідчому відділу Зміївського ВП ГУНП в Харківській області місячний строк для проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 420172214440000002 від 05 січня 2017 року, проведення товарознавчої експертизи та направлення провадження до суду; Визначити слідчому відділу Зміївського ВП ГУНП в Харківській області місячний строк для проведення впізнання потерпілим ОСОБА_3 ОСОБА_6 ; Зобов'язати слідчий відділ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області видати ОСОБА_3 пам'ятку для ознайомлення про права потерпілого; Зобов'язати слідчий відділ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області надати ОСОБА_3 можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження № 420172214440000002 від 05 січня 2017 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 , скаргу підтримав, пославшись на викладені в скарзі обставини. Вказав на необгрунтованість та незаконність дій слідчого, ставив під сумнів достовірність зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінку слідчим. Зауважив на бездіяльність органу досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_4 , не заперечував проти задоволення скарги в частині скасування постанови про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим. В іншій частині вважав доводи заявника необгрунтованими.
Суд, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Так, 05.01.2017 року прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про те, що в період з 08.11.2016 року по 28.12.2016 року за місцем мешкання ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_8 (у Витягу зазначено - « ОСОБА_9 ». Встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є однією і тією ж особою), доглядаючи за хворою ОСОБА_7 , скористалась доступом до оселі потерпілої та відкрито заволоділа майном останньої, чим спричинила матеріальні збитки. Кримінальне провадження зареєстровано за № 42017221440000002 (а.с. к/п 1).
Постановою слідчого від 27.01.2017 року кваліфікація злочину була змінена з ч. 1 ст. 186 на ч. 1 ст. 185 КК України.
Постановою слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 29.06.2017 року кримінальне провадження закрито. Вказана постанова скасована ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року.
ОСОБА_3 , звернувся до начальника СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області з клопотанням про залучення його у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 29 березня 2019 року відмовлено у визнанні його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
В обґрунтування постанови слідчий посилався на відсутність підтвердження показань ОСОБА_7 , щодо незаконного, безоплатного вилучення її майна та факту відсутності даних про придбання, ніби то викраденого майна, саме ОСОБА_3 .
Проте, на думку слідчого судді, такий висновок є передчасним.
Так, вказаний вище висновок слідчого, не підтверджений проведеними слідчими та іншими процесуальними діями, проведеними у кримінальному провадженні.
Більш того, прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , 10.01.2017 року направлено на адресу СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області вказівки по кримінальному провадженню № 42017221440000002, зокрема, вимагав: скласти ґрунтовний план слідчо-оперативних дій із зазначенням П.І.П. виконавців та строків виконання; Визнати ОСОБА_7 та ОСОБА_3 потерпілими у даному кримінальному провадженні та допитати їх у якості потерпілих з приводу обставин вчинення злочину; Допитати у якості свідка ОСОБА_10 з приводу обставин злочину, у т.ч. наявної інформації щодо характеристики, контактних даних, місця проживання ОСОБА_11 ; Встановити особу та місце проживання ОСОБА_8 та допитати її з приводу обставин вчинення злочину та провести обшук за місцем її мешкання. Встановити місце роботи ОСОБА_8 та витребувати характеризуючи дані щодо останньої, у т.ч. копію трудової книжки, характеристику тощо; Встановити вартість викраденого майна; Встановити та допитати свідків вчинення даного кримінального правопорушення, зокрема, сусідів потерпілої ОСОБА_7 та мешканців АДРЕСА_1 . Вказаний перелік слідчих дій не є вичерпним та може бути доповнений у ході їх виконання (а.с. к/п 6).
Відповідно до частини 1 статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Згідно з частини 2 даної норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення нею кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 статті 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
У частині 3 вказаної статті зазначено, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Не дивлячись на посилання слідчого в постанові про відмову у визнанні потерпілим, на вказану норму закону, її приписи слідчим не виконані, оскільки в постанові не наведено конкретні очевидні та достатні підстави вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, визначеної частиною 1 статті 55 КПК України.
Крім того, слідчим не надано оцінки можливого заподіяння особі моральної шкоди.
Відповідно до статті 7 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є законність, яка згідно положень частини 2 статті 9 КПК України полягає в обов'язку прокурора, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У рішенні ЄСПЛ «Шмалько проти України» п. 33 та «Далбан проти Румунії» п. 44 визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду; при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди. Отже, прийняття рішення чи вжиття заходу на користь заявника в принципі не є достатнім для позбавлення останнього статусу «потерпілого», якщо державні органи не визнали порушення Конвенції, чи то безпосередньо, чи по суті, і не надали за це порушення компенсації.
Неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, прокурором рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
Крім неналежного мотивування постанов, підставою їх скасування є і необґрунтованість прийнятого рішення слідчим, прокурором стосовно співвідношення процесуальних вимог щодо визнання особи потерпілою та фактичних обставин кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що слідчим не надано оцінки доводам заявника та не виконана вказівка прокурора Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , від 10.01.2017 року, зокрема, щодо визнання ОСОБА_3 потерпілими у даному кримінальному провадженні та допитат його у якості потерпілого з приводу обставин вчинення злочину.
За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як необґрунтована та передчасна.
Стосовно вимог заяви ОСОБА_3 про визначення слідчому відділу Зміївського ВП ГУНП в Харківській області строку в один місяць для проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 420172214440000002 від 05 січня 2017 року, проведення товарознавчої експертизи та направлення провадження до суду; визначення слідчому відділу Зміївського ВП ГУНП в Харківській області строку для проведення впізнання потерпілим ОСОБА_3 ОСОБА_6 ; зобов'язання слідчого відділу Зміївського ВП ГУНП в Харківській області видати ОСОБА_3 пам'ятку для ознайомлення про права потерпілого; зобов'язання надати ОСОБА_3 можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження № 420172214440000002 від 05 січня 2017 року, слідчий суддя зазначає наступне.
Статтею 303 КПК України, визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на їх оскарження.
Питання порушені ОСОБА_3 , у заяві не є предметом розгляду та не відносяться до компетенції слідчого судді.
Так, пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК України, передбачена можливість оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
Однак, заявником не подані відомості, які б могли бути предметом оскарження, а саме відмови слідчого у задоволенні клопотання про проведення впізнання ОСОБА_3 , - ОСОБА_6 .
Відповідно до частини 1 статті 308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Зазначена норма регламентує порядок вирішення питання, порушеного ОСОБА_3 , щодо визначення слідчому відділу Зміївського ВП ГУНП в Харківській області строку в один місяць, для проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 420172214440000002 від 05 січня 2017 року.
Стосовно зобов'язання слідчого відділу Зміївського ВП ГУНП в Харківській області видати ОСОБА_3 пам'ятку для ознайомлення про права потерпілого; зобов'язання надати ОСОБА_3 можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження № 420172214440000002 від 05 січня 2017 року, слідчий суддя зазначає, що вказані дії підлягають виконанню слідчим, без постановлення ухвали слідчим суддею, при наявності рішення та набуття особою статусу потерпілого.
В свою чергу, порядок призначення експертизи регламентуються положеннями статтями 242-244 КПК України і також не підлягає вирішенню відповідно до норм ст. 303 КПК України.
Отже, вказані вище питання не підлягають розгляду в контексті ст. 303 КПК України та їх належить залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 303-306 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , від 29 березня 2019 року про відмову ОСОБА_3 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42017221440000002 від 05 січня 2017 року.
В іншій частині скаргу залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя: