Справа № 638/11283/14-к
Провадження № 1-кп/638/112/19
23.07.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова
складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
з участю обвинуваченого - ОСОБА_4
з участю захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо можливості продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого розглядається об'єднане кримінальне провадження,-
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.10.2018 року кримінальне провадження №12018220480003382 від 04.09.2018 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (єдиний унікальний номер справи №638/14285/18) об'єднано в одне провадження з кримінальними провадженнями №12015220480005715 від 11.12.2015 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, №12016220480002320 від 15.05.2015 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, №12016220490003494 від 26.05.2015 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, №12016220490001679 від 16.03.2016 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, №12017220480000136 від 11.01.2017 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 317, частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, №12014220480002480 від 25.05.2014 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України; №12014220480004513 від 31.08.2014 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України; №12014220480003332 від 08.07.2014 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України; №12015220480000103 від 09.01.2015 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України, №12018220480001825 від 07.05.2018 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (єдиний унікальний номер справи №638/11283/14-к), з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи - №638/11283/14-к.
У судовому засіданні прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Так, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши надані прокурором документи, які підтверджують необхідність та достатність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про відсутність даних, які б свідчили, що ті ризики, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу, відсутні.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим тримання підозрюваного під вартою.
Розглянувши обвинувальні акти, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу обвинуваченого, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час не вбачається.
Виходячи з цього, керуючись вимогами ст. 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Владивосток РФ, громадянину України, українцю, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 20 вересня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Головуючий: