23 липня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2433/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (суддя Хилько Л.І.) в адміністративній справі
за позовом Приватного підприємства «Центрнафтотрейд»
до Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду надійшов позов Приватного підприємства «Центрнафтотрейд», в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 05.06.2018 № 0000381411.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Центрнафтотрейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт від 21.05.2018 № 24/11-28-14-11/35867241.
В результаті проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення з боку ПП «Центрнафтотрейд» п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 190133 грн. (за січень 2017 року в сумі 189961 грн., за грудень 2017 року в сумі 172 грн.) у зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування ПДВ по операціях з ТОВ «Укрбуд-Холдинг» та ТОВ «Півко-ТД».
На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2018 № 0000381411 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 237666,00 грн.
Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірними в даній адміністративній справі є питання щодо права позивача на віднесення певних сум до податкового кредиту.
За приписами ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право платника податків на нарахування податкового кредиту залежить від сукупності подій, а саме: здійснення контрольованої операції, сплата коштів за такою операцією, реальне отримання товару/послуг, отримання податкової накладної.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між ПП «Центрнафтотрейд» (покупець) та ТОВ «Укрбуд-Холдинг» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 8 від 10.01.2017, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцеві на праві власності будівельні матеріали (товар на суму 1130000,00 грн.), а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його.
На підставі рахунку № 1 від 20.01.2017 на суму 574200,00 грн., у тому числі ПДВ 95700,00 грн., та рахунку № 2 від 20.01.2017 на суму 555800,00 грн., у тому числі ПДВ 92633,33 грн., позивачем здійснено оплату товару, а ТОВ «Укрбуд-Холдинг», в свою чергу, виписало покупцю податкові накладні № 60 та № 61 від 20.01.2017 на загальну суму 1130000,00 грн., у тому числі ПДВ 188333,30 грн., які зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.
Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними ПП «Центрнафтотрейд» включило до податкового кредиту.
Разом з тим, до сьогодні ТОВ «Укрбуд-Холдинг» не виконало свого договірного зобов'язання та не передало ПП «Центрнафтотрейд» товар, що також підтверджується позивачем.
Також, між ПП «Центрнафтотрейд» (покупець) та ТОВ «Півко-ТД» (продавець) було укладено усний договір про поставку на адресу ПП «Центрнафтотрейд» радіатору ЯМЗ 6-ти рядного (посиленого).
На підставі виписаного продавцем рахунку № 08/11-02ГАЛ від 08.11.2016 на суму 10800,00 грн., у тому числі ПДВ 1800,00 грн., покупцем здійснено оплату товару, ТОВ «Півко-ТД» виписало податкову накладну від 21.11.2016 на загальну суму 10800,00 грн., у тому числі ПДВ 1800,00 грн., за якою сума податку на додану вартість включена ПП «Центрнафтотрейд» до податкового кредиту відповідного періоду.
При цьому податковий орган встановив, що згідно з вироками Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 28.01.2016 у справі № 335/6512/15-к та від 20.02.2017 у справі № 335/13457/16-к, ОСОБА_1 від імені ТОВ «Екопродторг Груп», ТОВ «Валіот Компані», ТОВ «Домінат», ТОВ «ОптМетХім-2015» та ТОВ «Борланд» здійснював незаконну діяльність, користувався печаткою підприємств, покриваючись фактом державної реєстрації вказаних товариств. Також зі змісту вироків вбачається, що ОСОБА_1 визнав вину у вчинені ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 у повному обсязі та підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо часу та місця скоєння інкримінованих ним злочинів. Зокрема, зазначив, що дійсно у період з 2013-2015 роки включно ним особисто, а також за допомогою підшуканих ним осіб, було зареєстровано та придбано суб'єкти підприємницької діяльності з метою зайняття фіктивною підприємницькою діяльністю. За даний період ним було зареєстровано 52 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, назви яких зазначено в обвинувальному акті і ним не оспорюються. Данні підприємства створювалися ним для створення видимості законної діяльності та прикриття незаконної діяльності у формуванні податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки. В більшості ці операції були безтоварні. Осіб, на яких він реєстрував підприємства він підшукував самостійно у різних регіонах України, і відповідно реєстрація підприємств відбувалася у різних регіонах. Свою діяльність він здійснював знаходячись у місті Запоріжжі. Осіб, на яких він здійснював реєстрацію фіктивних підприємств, про свої наміри він не повідомляв. Печатки, реєстраційні та статутні документи всіх підприємств знаходились у нього.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаними вироками не встановлено факт фіктивного підприємництва TOB «Півко-ТД», а тому останні не є належним доказом нереальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Півко-ТД».
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем також не надано суду первинні документи, які підтверджують реальність господарської операції з вищезазначеним контрагентом. Крім того, у позовній заяві висновок податкового органу про безтоварність господарської операції з ТОВ «Півко-ТД», позивачем також не оскаржується.
Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем неправомірно включено суми податку на додану вартість до податкового кредиту відповідних періодів за правочинами, укладеними з ТОВ «Укрбуд-Холдинг» та ТОВ «Півко-ТД», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасування як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року в адміністративній справі № 1140/2433/18 скасувати.
У задоволенні позову Приватного підприємства «Центрнафтотрейд» відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з 23 липня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 23 липня 2019 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова