22 липня 2019 року м. Дніпросправа № 340/1022/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року (суддя 1-ї інстанції Жук Р.В.) в адміністративній справі № 340/1022/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо нездійснення ОСОБА_1 , перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , з 04 грудня 2018 року та 01 січня 2019 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області № 873 від 19.12.2018 та № 71 від 15.01.2019 з урахуванням фактично отриманих виплат;
встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відмова відповідача у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 та з 01.01.2019 є незаконною та порушує його конституційні права.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо нездійснення ОСОБА_1 , перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , з 04 грудня 2018 року та 01 січня 2019 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області № 873 від 19.12.2018 та № 71 від 15.01.2019 з урахуванням фактично отриманих виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці перерахунок проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Оскільки Закон України від 15.05.2018 № 2415 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності лише 22.07.2018 року, рішення Конституційного суду України було прийнято 04.12.2018, а зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» відбулось з 01.01.2019, перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу слід здійснювати з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді. Отже, згідно поданих заяв, з урахуванням поданих позивачем довідок, Головним управлінням з 01.01.2019 та з 01.02.2019 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач - ОСОБА_1 була звільнена з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання.
У зв'язку з зміною посадового окладу працюючих суддів, позивачем отримані довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 873 від 19.12.2018 та № 71 від 15.01.2019 (а.с.8-9).
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про причини не перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати, вказаної у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області № 873 від 14.12.2018 та № 71 від 15.01.2019, з 04.12.2018 та з 01.01.2019 (а.с.10-11).
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 та з 01.02.2019, що також зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с.20).
Не погодившись із такою позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, позивач звернувся до суду.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно із ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
04.12.2018 Конституційним судом прийнято рішення №11-р/2018, згідно якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 3 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд». Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат».
Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», за яким «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами.
Так, в ч. 3 резолютивної частини зазначеного рішення вказано, що положення ч. ч. 3, 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VІII «Про забезпечення права на справедливий суд», які визнані неконституційними п. п.1, 2 резолютивної частини цього рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний суд України в даному рішенні відновив права на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2015, а також зазначив, що положення ч. 3 ст. 133 Закону № 2453 в редакції Закону № 192 звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення.
За положеннями ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення встановлено ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Як було встановлено судом першої інстанції та сторонами не заперечувалось, позивач 23.03.2019 звертався до відповідача із відповідною заявою про перерахунок довічного грошового утримання з судді у відставці з 04.12.2018, додавши довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області № 873 від 14.12.2018 та з 01.01.2019 додавши довідку № 71 від 15.01.2019.
Проте, пенсійний орган здійснив перерахунок довічного грошового утримання позивача з 01.01.2019 та з 01.02.2019.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вищезазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці та має проводитися з 04.12.2018, оскільки, в даному випадку, у відповідності до п.4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, не відбувається зміна розміру щомісячного грошового утримання суддям, а виключно відновлюються раніше порушені права, з дати ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, у даному випадку це 04.12.2018.
Водночас, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 гривня, що також є підставою для проведення раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01.01.2019.
Позивач вказує на те, що відповідач порушив її право на отримання перерахованого щомісячного довічного грошового забезпечення з часу, коли в неї виникло таке право в силу закону, а саме, з 01.01.2019, а не з 01.02.2019.
Колегія суддів зазначає, що вказаний перерахунок обумовлено підвищенням суддівської винагороди через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно Закону України від 23.11.2018 № 2629 «Про державний бюджет на 2019 рік», а дію вказаного закону поширено на весь 2019 рік, в тому числі і на січень 2019 року, що вказує на виникнення права на перерахунок довічного грошового утримання позивачу саме з 01.01.2019, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни.
Знову ж таки, колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на пункт 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 № 3-1, та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року в адміністративній справі № 340/1022/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 липня 2019 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва