01 березня 2019 року м. Дніпросправа № 310/1512/17 (2-а/310/66/17)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Іванова С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на постанову Бердянського міськрайолнного суду Запорізької області адміністративного суду 17 липня 2017 (суддя Прінь І.П..) у справі №310/1512/17 (2-а/310/66/17) за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області до Відділу примусового виконання рішень Управління юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України про визнання дій незаконними та скасування постанови-,
У березні 2017 року Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердянської міської ради Запорізької області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України, в якому просить визнати незаконними дії і скасувати постанову ВП №53544843 від 09.03.2017 заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №30/2269/16-а від 29.12.2016, виданим Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про зобов'язання управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29.12.2015 по 04.02.2016.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17.07.2017 позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на необґрунтовані висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення виконавчого збору. Заявник апеляційної скарги, зокрема, вказує на те, що суд першої інстанції помилково послався на положення п.3 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у спірному випадку виконання рішення не здійснювалось за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 апеляційна скарга позивача залишена без руху та скаржнику надано строк протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги а саме: надати суду оригінал документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1760 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 06.09.2017 апеляційну скаргу повернуто позивачу, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та направити справу провадження розгляду, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 17 січня 2019 року касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 06.09.2017 скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Запорізькій області Юлдашева А.А. від 09.03.2017 року відкрито виконавче провадження (ВП №53544843) щодо примусового виконання виконавчого листа №310/2269/16-а, виданого 29.12.2016 року Бердянським міськрайоним судом Запорізької області про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 29.12.2015р. по 04.02.2016р.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За змістом частини 3 вказаного Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
З огляду на положення вказаних норм права державним виконавцем вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800грн., що становить чотири мінімальних розмірів заробітної плати.
Частиною 5 статті 27 Закону України Про виконавче провадження визначено випадки коли виконавчий збір не стягується. Так, п.3 ч.5 ст.27 Закону передбачено, що виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень не обмежує виконання лише тих судових рішень, які були ухвалені до 01.01.2013р.
Пунктом 3 Перехідних та Прикінцевих положень Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону субєкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону субєкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Тобто, вказаною нормою права визначено лише порядок дій відносно судових рішень, які були ухваленні до набрання чинності цим Законом, але не вказано того, що у межах цього Закону виконуються судові рішення виключно ті, які були ухвалені до набрання чинності цим Законом.
Крім цього, державний виконавець не звернув уваги на те, що судові рішення про соціальні виплати виконуються виключно за рахунок коштів державного бюджету (за певною бюджетною програмою), при цьому, інших коштів, які б могли бути спрямовані відповідачем на виконання рішення суду, в УПФУ не існує.
Згідно з пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про обєднані управління, затвердженого постановою УПФУ від 22 грудня 2014 року №28-2 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також обєднані управління (далі Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.
Відповідно до пункту 4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.
Отже, враховуючи повноваження УПФУ та приймаючи до уваги те, що фактична виплата перерахованих пенсій (доплат до пенсій), у звязку з виконанням рішень судів, можлива лише за умови фінансування з державного бюджету (за певною бюджетною програмою), суд апеляційної інстанції зазначає про безпідставність стягнення з виконавчого збору.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області -задовольнити .
Постанову Бердянського міськрайолнного суду Запорізької області адміністративного суду 17 липня 2017- скасувати.
Визнати протиправними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Запорізькій області Юлдашева А.А. стосовно винесення постанови від 09.03.2017 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №53544843) в частині стягнення з управління виконавчого збору в розмірі 12 800,00 грн.; скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Запорізькій області Юлдашева А.А. від 09.03.2017 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №53544843) в частині стягнення з управління виконавчого збору в розмірі 12 800,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова
суддя С.М. Іванов