П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 липня 2019 р.м. ОдесаСправа № 400/257/19
Головуючий в 1 інстанції: Мельника О.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 15 квітня 2019 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, стягнення коштів-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме: визнання противоправними дій щодо невиплати індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; стягнення індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року позов задоволено частково, а саме: визнано противоправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивачу правомірно не нараховано та не виплачено спірну індексацію на підставі роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, відповідно до якого заборонено нараховувати індексацію до окремого розпорядження.
Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що здійснення виплати спірної індексації можливо здійснювати лише у межах фінансових ресурсів відповідача, які були відсутні у останнього.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних силах України, у період з 2004 року по 2018 рік.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 35-РС від 26 грудня 2018 року позивача звільнено з військової служби у запас, відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (за закінченням строку контракту).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 грудня 2018 року № 320, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Проте, при звільненні з військової служби позивачу не нараховано індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що зазначено у листі відповідача від 21 січня 2019 року № 65.
Не погоджуючись з вказаними обставинами позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних, так як позивачу протиправно не виплачено індексацію його грошового забезпечення у спірному періоді, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин судом перевіряється правомірність допущеної військовою частиною бездіяльності щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовців, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року.
В даному випадку, вищезазначеними нормами чинного законодавства передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців.
Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання військової частини виплатити на користь позивача суми належної, проте не виплаченої індексації.
Між тим, є безпідставними посилання на листи Міноборони, як на підставу для відмови у виплаті нарахованої індексації, так як такі листи суперечать положенням чинного законодавства.
Крім того, є безпідставними посилання військової частини на відсутність бюджетного фінансування для виплати спірної індексації, як на підставу для її невиплати, так як органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на поважну причину невиконання своїх зобов'язань, встановлених чинним законодавством.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.