Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
18.07.2019 № 520/3022/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.О.
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 520/3022/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Полтавський області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб Служби автомобільних доріг у Полтавський області щодо не включення в повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля за реєстраційним номером справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності № 201811222218 інформації про місце провадження планової діяльності;
- визнати протиправними дії посадових осіб Служби автомобільних доріг у Полтавський області щодо не внесення до звіту оцінки впливу на довкілля Служби автомобільних доріг у Полтавський області будівництво автомобільної дороги державного значення М-22 Полтава-Олександрія на ділянці обходу м. Кременчук з мостовим переходом через р. Дніпро, Полтавська область, реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності № 201811222218 інформації щодо опису місця провадження планової діяльності, опису і оцінки можливого впливу на довкілля планової діяльності, а саме величини та масштабів такого впливу ( площа території та численність населення, які можуть зазнати впливу).
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 18.07.2019 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 29.05.2019 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд закрити провадження у справі, оскільки Служба автомобільних доріг у Полтавський області не є суб'єктом владних повноважень.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, до суду може бути оскаржене рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача. Порушене право, в свою чергу, підлягає захисту в суді з суворим дотриманням принципу спеціалізації.
Предметом спору даної справи є визнання протиправними дій посадових осіб Служби автомобільних доріг у Полтавський області щодо не включення в повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля за реєстраційним номером справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності № 201811222218, інформації про місце провадження планової діяльності та визнання протиправними дій посадових осіб Служби автомобільних доріг у Полтавський області щодо не внесення до звіту оцінки впливу на довкілля Служби автомобільних доріг у Полтавський області будівництво автомобільної дороги державного значення М-22 Полтава-Олександрія на ділянці обходу м. Кременчук з мостовим переходом через р. Дніпро, Полтавська область, реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності № 201811222218 інформації щодо опису місця провадження планової діяльності, опису і оцінки можливого впливу на довкілля планової діяльності, а саме, величини та масштабів такого впливу ( площа території та численність населення, які можуть зазнати впливу).
Суд зазначає, що Служба автомобільних доріг у Полтавський області є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, метою діяльності якої є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується (пункт 1.1, 2.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Полтавській області, затвердженого наказом Укравтодору від 2.11.11 №12).
Спірні відносини урегульовані Законом України від 23.05.17 №2059-VIII "Про оцінку впливу на довкілля" (далі - Закон № 2059-VIII).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
За змістом пункту 3 частини першої статті 1 Закону №2059-VIII, планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об'єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону № 2059-VIII суб'єктами оцінки впливу на довкілля є суб'єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб'єктів господарювання (далі - суб'єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.
Відповідно до статті 12 Закону № 2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
З аналізу положень зазначеного Закону, вбачається, що надання висновку з оцінки впливу на довкілля покладено на уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, поняття яких міститься у статті 1 Закону № 2059-VIII (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів відповідно). А отже, зазначені органи здійснюють саме публічно-владні управлінські функції у відповідних правовідносинах, які регулюються Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Щодо спірних правовідносин, суд зазначає, що відповідач є замовником планової діяльності - будівництва автомобільної дороги державного значення М-22 Полтава - Олександрія на ділянці обходу м. Кременчук з мостовим переходом через р. Дніпро та у розумінні зазначеного Закону № 2059-VIII прирівнюється до суб'єкта господарювання та в даному випадку, жодних публічно-владних управлінських функцій, як і делегованих, не здійснює.
Згідно ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
- спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
- спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
- спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
- спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
- за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
- спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
- спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
- спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
- спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
- спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
- спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
- спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
- спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Поряд з цим, відповідно до ч. 2, 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний спір жодним чином не може бути віднесений до публічно-правового, ані за складом учасників, ані за характером спірних правовідносин, оскільки, Служба автомобільних доріг у Полтавський області у розумінні положень КАС України не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, а позивачем, в свою чергу, не заявлено позовних вимог, які б стосувались такого роду функцій відповідача.
Таким чином, поданий ОСОБА_1 позов виник з цивільних правовідносин та, відповідно ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно предметної юрисдикції, підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand проти Aвстрії зазначив, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з <..> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <..>. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.
Відповідно до частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судом зазначає, що позивачем сплачений судовий збір в загальному розмірі 1536,80 грн, сплачений сплачений згідно квитанцій № 4 від 14.03.2019 та № 22 від 12.04.2019.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне, повернути позивачу сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. 47, 189, 194, 238, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Служби автомобільних доріг у Полтавський області (місцезнаходження: вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 22-А, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код - 25898491) про визнання протиправними дій.
Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України (УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача - Казначейство України, код банку - 899998, рахунок - 34318206084012) судовий збір в розмірі 480 (чотириста вісімдесят) грн 25 коп., сплачений згідно квитанції № 4 від 14.03.2019 та в розмірі 1056 (одна тисяча п'ятдесят шість) грн 55 коп., сплачений згідно квитанції № 22 від 12.04.2019.
Роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 22 липня 2019 року.
Суддя А.С. Мороко