23 липня 2019 року справа №200/4111/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участі представника позивача ОСОБА_1 . О. , представника відповідача Груєнка С.Л.., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (повне судове рішення складено 28 травня 2019 року у м. Слов'янську) у справі № 200/4111/19-а (суддя в І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (далі - ТОВ «Мегапром», платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 січня 2019 року № 0001694503 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 391 грн. 53 коп. за затримку на 596 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. Вказує на протиправність висновку податкового органу про порушення позивачем строків сплати податкового зобов'язання у спірних взаємовідносинах, оскільки вся сума податкового боргу, задекларована до сплати в уточнюючому розрахунку до податкової декларації за травень 2016 року, погашена в повному обсязі 20.02.2017 шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється - серпень 2016 року. Звертає увагу суду на те, що факт погашення суми податкового боргу по уточнюючому розрахунку за травень 2016 року підтверджений Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справ № 805/3700/17-а, № 805/1657/18-а, № 200/13246/18-а. Крім того, зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/2741/17-а скасоване рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 26.06.2017 № 6 про стягнення з ТОВ «Мегапром» сум ПДВ за меморіальним ордером від 28.08.2017 № 2454 в сумі 937 грн. 64 коп.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року позовні вимоги задоволені.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначені доводи, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, зокрема, апелянт наголошує, що станом на 20.02.2017 в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Мегапром» рахувалась сума податкового боргу в розмірі 2 066 161 грн. 14 коп. У зв'язку з наданням уточнюючих розрахунків за березень, квітень, травень та серпень 2016 року станом на 21.02.2017 сума податкового боргу з податку на додану вартість складала 5 220 912 грн. 23 коп., в тому числі 1957 грн. 65 коп. - сума податкового боргу, що утворилась внаслідок подання уточнюючого розрахунку з ПДВ за травень 2016 року по терміну сплати - 20.02.2017. Фактично вказана сума податкового боргу з податку на додану вартість погашена позивачем 02.08.2017 (платіжне доручення № 2454 на суму 937 грн. 65 коп.) та 09.10.2018 (платіжне доручення № 7345 на суму 1020 грн.), що підтверджене зворотнім боком картки облікового рахунку позивача за 2017 рік.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03.12.2018 ГУ ДФС у Донецькій області здійснена камеральна перевірка ТОВ «Мегапром» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.02.2017 № 9024606331, за результатами якої складений акт № 951/05-99-45-031/31023892 (а.с.13-15).
Під час перевірки контролюючим органом встановлені порушення ТОВ «Мегапром» вимог чинного законодавства, а саме, пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковій звітності з ПДВ, а саме: по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.02.2017 № 9024616331 (а.с.15).
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2019 року № 0001694503 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 391 грн. 53 коп. за затримку на 596 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість (а.с.10).
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Мегапром» 20.02.2017 надані до податкового органу уточнюючи розрахунки до податкових декларацій з ПДВ у зв'язку із самостійно виявленими помилками за період, що уточнюється, - березень, квітень, травень, серпень 2016.
20.02.2017 ТОВ «Мегапром» до ГУ ДФС у Донецькій області наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за звітний період, що уточнюється - березень 2016 року (від 20.02.2017 № 9024613907) та задекларовані податкові зобов'язання в сумі 21 773 406 грн., податковий кредит в сумі 13 331 714 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 8 441 692 грн., тобто, сума, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшена на 8 331 558 грн., уточнюючий розрахунок прийнятий ДФС, про що свідчить квитанція № 22.
20.02.2017 ТОВ «Мегапром» до ГУ ДФС у Донецькій області наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється, - квітень 2016 року (від 20.02.2017 № 9024615428) та задекларовані податкові зобов'язання в сумі 20 984 557 грн., податковий кредит в сумі 14 879 611 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 6 104 946 грн., тобто, сума, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшена на 6 000 000 грн., зазначений уточнюючий розрахунок прийнятий ДФС 20.02.2017, про що свідчить квитанція № 2.
20.02.2017 ТОВ «Мегапром» до ГУ ДФС у Донецькій області наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється, - травень 2016 року (від 20.02.2017 № 9024616331) та задекларовані податкові зобов'язання в сумі 20 026 647 грн., податковий кредит в сумі 11 768 150 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 8 258 497 грн., тобто, сума, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшена на 8 157 833 грн., зазначений уточнюючий розрахунок прийнятий ДФС 20.02.2017, про що свідчить квитанція № 2.
Згідно платіжного доручення від 26.01.2017 № 4802 ТОВ «Мегапром» сплачені 3% штрафу з ПДВ по уточнюючому розрахунку на загальну суму 674 682 грн., в т.ч. за березень 2016 року в сумі 249 947 грн., за квітень 2016 року в сумі 180 000 грн., за травень 2016 року в сумі 244 735 грн. (а.с.20).
Крім того, судом з'ясовано, що станом на 20.02.2017 в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Мегапром» по коду платежу 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів/послуг» рахувалась сума податкового боргу в розмірі 22 489 391 грн.
20.02.2017 позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється, - серпень 2016 року (від 20.02.2017 № 9024715860) та задеклароване податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5 765 841 грн., від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 28 860 857 грн., в тому числі у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 22 489 391 грн., в тому числі по уточнюючому розрахунку за травень 2016 року (від 20.02.2017 № 9024616331) в сумі 8 157 833 грн.
Зазначена обставина підтверджена Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справ № 805/3700/17-а, № 805/1657/18-а, 200/13246/18-а.
Як вбачається зі змісту рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/2741/17-а, рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 26.06.2017 № 6 про стягнення з ТОВ «Мегапром» сум ПДВ за меморіальним ордером від 28.08.2017 № 2454 в сумі 937 грн. 64 коп. було скасоване (а.с.64-69).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Згідно п.п.9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.
Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України на платника податків покладений обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Щодо доводів позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується, суд враховує наступне.
Як зазначалось раніше, під час перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п. 50.1 ст. 50 ПК України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до п.50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2017 позивач надав до контролюючого органу уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за березень, квітень, травень та серпень 2016 року.
Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашена пеня, нарахована у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як зазначалось раніше, за даними інтегрованої картки позивача по коду платежу 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів/послуг» рахувалась сума податкового боргу в розмірі 22 489 391 грн.
Відповідно п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Так, сума податкового боргу позивача, яка рахувалась станом на 20.02.2017, погашена шляхом зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 22 489 391 грн., в тому числі по уточнюючому розрахунку за травень 2016 року (від 20.02.2017 № 9024616331) в сумі 8 157 833 грн., в результаті надання уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за серпень 2016 року.
Така обставина також підтверджена Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справ № 805/3700/17-а, № 805/1657/18-а, 200/13246/18-а.
Також, колегією суддів встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, яка набрала законної сили 14 грудня 2017 року, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 26 червня 2017 року № 6 про стягнення коштів платника податків ТОВ «Мегапром» з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (а.с.72-77).
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, станом на момент розгляду цієї справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі № 200/4111/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 23 липня 2019 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук