22 липня 2019 року м. Рівне №460/1484/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач), за змістом якого просив суд:
визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови в перерахунку розміру пенсії позивача, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка виконувала обов'язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і внаслідок цього стала особою з інвалідністю;
зобов'язати відповідача зробити перерахунок розміру пенсії позивача з 01.05.2019 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як особі, яка виконувала обов'язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і внаслідок цього стала особою з інвалідністю.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що в період з 19.01 по 12.03.1987 він знаходився на навчальних зборах у військовій частині НОМЕР_1 , яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 09.03.2000 Львівська регіональна міжвідомча експертна комісія по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх професійного характеру встановила причинний зв'язок захворювання позивача з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Рівненська спец МСЕК 30.03.2010 встановила ОСОБА_1 3 групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС довічно. Повідомив, що він перебуває на обліку в Дубенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України (ІІ Сенат) від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано неконституційним словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому, на переконання позивача, відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
У зв'язку з цим позивач 15.05.2019 звернувся до відповідача про перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, згідно з повідомленням відповідача від 22.05.2019 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що рішення Конституційного Суду України (ІІ Сенат) від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 у справі №3-14/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. Із зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики і після надходження відповіді позивача буде повідомлено про порядок проведення (не проведення) перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи відмову відповідача у перерахунку його пенсії протиправною, звернувся з позовом до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 24.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позову не визнав. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.23-24), в обґрунтування якого вказав, що для отримання пенсії відповідно до умов ч.3 ст.59 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі. Оскільки позивач був призваний на військові збори та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, то підстав для перерахунку його пенсії немає. Вказав, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 у справі №3-14/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. З метою роз'яснення зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Мінсоцполітики України. У зв'язку з цим підстав для проведення перерахунку пенсії позивача немає, а тому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з урахуванням такого.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та особою з інвалідністю 3 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) Серія НОМЕР_2 та довідки до акта огляду МСЕК Серія РВН №0170630. Інвалідність встановлена з 30.03.2010 повторно і довічно (а.с.10, 12).
Перебуваючи на пенсійному обліку в Дубенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, ОСОБА_1 отримує пенсію у зв'язку з інвалідністю 3 групи захворювання відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Копією військового квитка ОСОБА_1 . Серія НОМЕР_3 стверджується, що позивач з 19.01.1987 по 12.03.1987 виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30 км зоні. Вказаний період відповідно до постанови Ради Міністрів ВЦРПС №665/195 від 05.06.1986 зараховується в трудовий стаж і стаж, який дає право на пільгову пенсію по списку №1 в трьохкратному розмірі (а.с.9).
Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 12.03.1987 №2521/46 підтверджується, що ОСОБА_1 знаходився на навчальних зборах з 19.01 по 12.03.1987 і за ним відповідно до статті 72 Закону СРСР "Про загальний військовий обов'язок" зберігається по місцю роботи середній заробіток (а.с.13).
При цьому, сторони не заперечували, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період його проходження дійсної строкової військової служби.
За змістом експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії №115425 кат. ІІ, на засіданні №3 від 09.03.2000 розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 , подану документацію гр. ОСОБА_1 по питанню зв'язку захворювань (інвалідності) з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено діагноз: дисциркуляторна енцефалопатія І ст. Заключення: захворювання пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.11).
16.05.2019 (вх. №16-С від 16.05.2019) позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.05.2019 про перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ОСОБА_1 повідомив Пенсійне управління, що рішенням Конституційного Суду України (ІІ Сенат) від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 у справі №3-14/2019 визнано неконституційним словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.14).
Листом від 22.05.2019 №17-С/02-08 Дубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивача про відмову у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вказуючи на те, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 у справі №3-14/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. З метою роз'яснення зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Мінсоцполітики України. Після надходження відповіді, ОСОБА_1 буде повідомлено про порядок проведення (не проведення) позивачу перерахунку пенсії (а.с.15).
Вважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).
Статтею 1 Закону №796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Отже, метою та завданнями Закону №796-XII є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Відповідно до ст.59 Закону №796-XII (у редакції Закону України від 05.10.2006 №231-V) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, ч.3 ст.59 Закону №796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" ст.59 Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій ч.3 ст.59 Закону №796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, із внесенням змін до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, дія ст.59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796-XII не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, обов'язковою умовою для застосування положень ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII є участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 у справі №820/1148/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 у справі №816/1159/18 (провадження №Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 у справі №820/2589/18 (провадження №Пз/9901/39/18).
При цьому, вирішуючи дану справу, суд враховує рішення Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним (а.с.30-35).
Тобто, вказаним рішенням від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
У вказаному рішенні також наголошено на тому, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни №796-ХІІ в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну №796-ХІІ з 25.04.2019.
Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 16.05.2019 (вх №16-С від 16.05.2019) (а.с.14), останній, відмовляючи у такому перерахунку, діяв протиправно.
Суд оцінює критично доводи представника відповідача щодо відсутності положень, які визначають порядок виконання рішення Конституційного Суду та звернення Пенсійного фонду України до Міністерства соціальної політики України з цього питання, позаяк пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визначено, що воно є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Відповідно до п. 2.1 Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2018 №13-р/2018 справа № 1-170/2018(1114/18) Велика палата Конституційного Суду України зазначила, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).
Конституцією України встановлено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (стаття 151-2); закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (частина перша статті 152).
За юридичними позиціями Конституційного Суду України "рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов'язковими до виконання на всій території України. Органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об'єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8)… Проте додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов'язковості їх виконання" (абзаци другий, третій, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000); "закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України)" (абзац другий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016).
Положення статті 150 Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року, витлумачені у зазначених рішеннях Конституційного Суду України, передбачали, що рішення Конституційного Суду України з питань відповідності Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України "є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені".
Така юридична природа рішень Конституційного Суду України відображена в положеннях статті 151-2 Основного Закону України.
Відтак, оскільки станом на день розгляду даної справи виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Зaкoну №796-ХІІ, суд дійшов висновку, що з метою належного та повного захисту прав та інтересів позивача слід зобов'язати Дубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зробити перерахунок розміру пенсії позивача, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ч. 3 ст. 59 Зaкoну №796-ХІІ на 1 січня відповідного року, як особі, яка виконувала обов'язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і внаслідок цього стала особою з інвалідністю.
При цьому, згідно з п.2 ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV перерахунок пенсії здійснюється у наступні строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Беручи до уваги те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 16.05.2019, про що свідчить копія наданої ОСОБА_1 заяви із штампом реєстрації відповідача №16-С від 16.05.2019 (а.с.14), то пенсія позивача повинна бути перерахована та виплачена, починаючи з 01.06.2019, що узгоджується із приписами п. 2 ч. 4 ст. 45 Закону№1058-IV.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності його поведінки у спірних правовідносинах.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наданих доказів в їх сукупності дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул. Шевченка, буд. 27, м. Дубно, 35600, код ЄДРПОУ 41250769) про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправними дії Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка виконувала обов'язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і внаслідок цього стала особою з інвалідністю.
Зобов'язати Дубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області з 01 червня 2019 року здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як особі, яка виконувала обов'язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і внаслідок цього стала особою з інвалідністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 22 липня 2019 року.
Суддя Дорошенко Н.О.