23 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2166/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Протас О.М.,
представника позивача - Фесенко Ю.О.,
представника відповідача - 1 - Заквацької А.О,
представника відповідача - 2 - Прудкої І.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної та матеріальної шкоди в частині позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
17 червня 2019 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про:
- визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24.05.2019 №61-то "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.05.2019 №345-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- зобов'язання Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області;
- стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення ОСОБА_1 ;
- стягнення з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн та матеріальної шкоди у розмірі 4405,90 грн.
Ухвалою суду від 21.06.2019 позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з несплатою позивачем судового збору за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.
27.06.2019 позивачем в особі її представника ОСОБА_2 подано до суду квитанцію про сплату судового збору у сумі 1044,06 грн, чим усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 21.06.2019.
Ухвалою суду від 02.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2166/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, а також надано відповідачам строк - п'ять днів з дня вручення ухвали, для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
15.07.2019 від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до суду надійшли заперечення проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження, оскільки дана справа має важливе значення для відповідачів та стосується виконання посадових обов'язків керівної ланки територіального органу Держгеокадастру, а саме - заступника начальника - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру.
Ухвалою суду від 15.07.2019 вирішено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної та матеріальної шкоди здійснювати за правилами загального позовного провадження; змінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
22.07.2019 від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до суду надійшли заяви про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, оскільки їх розгляд має відбуватися за загальними правилами відшкодування шкоди (збитків), визначеними цивільним законодавством.
В підготовчому засіданні представники відповідачів вказані заяви підтримали.
Представник позивача проти вказаних заяв заперечувала, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
Суд, розглянувши заяви відповідачів про закриття провадження у справі в частині вимог, зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України: - адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; - публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; - суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
При цьому, статтею 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, з огляду на приписи вказаних норм та враховуючи, що в спірному випадку позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заявлені нею в одному провадженні з вимогами про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає, що вони мають розглядатися адміністративним судом разом з іншими вимогами ОСОБА_1 про вирішення публічно-правового спору.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заяв Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повний текст ухвали складено 23 липня 2019 року.
Суддя О.В. Гіглава