Справа № 420/4290/19
23 липня 2019 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України заяву представника позивача ПСП «Дружба народів» про забезпечення позовних вимог по справі від 22.07.2019 року (вхідний №26292/19) за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» (вул.Генерала Плієва 12, с.Червонознам'янка, Іванівський район, Одеська область, 64211, Код ЄДРПОУ 03769215) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107), Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області (вул..Ген.Плієва,буд.30, с.Знам'янка, Іванівський район, Одеська область, 64211) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6155/13-18СГ від 26.09.2018 року в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області, визнати протиправним та скасувати Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Знам'янською сільською радою Іванівського району Одеської області в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області,-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107), Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області (вул..Ген.Плієва,буд.30, с.Знам'янка, Іванівський район, Одеська область, 64211) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6155/13-18СГ від 26.09.2018 року в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області, визнати протиправним та скасувати Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Знам'янською сільською радою Іванівського району Одеської області в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області.
19.07.2019 року була винесена ухвала про залишення адміністративного позову без руху та надання строку для усунення недоліків.
19.07.2019 року позивачем були усунені недоліки по справі.
22.07.2019 року представник Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду подав клопотання (вхід.№26225/19) щодо заміни первинного позивача - ОСОБА_1 належним позивачем ПСП «Дружба народів».
22.07.2019 року позивачем - ОСОБА_1 через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду подана заява (вхід.№26236/19) про згоду на заміну первинного позивача належним позивачем.
Ухвалою суду від 22.07.2019 року відкрито провадження по справі та проведено заміну первинного позивача ОСОБА_1 на ПСП «Дружба народів»
Представником залученого позивача ПСП «Дружба народів» 22.07.2019 року до суду була подана заява (вхідний №26292/19) про забезпечення позовних вимог шляхом: зупинення дії Наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 15-6155/13-18СГ від 26.09.2018 р. в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області з кадастровими номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_37 ; НОМЕР_38 ; НОМЕР_39 ; НОМЕР_40 ; НОМЕР_41 ; НОМЕР_42 та заборонити Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області вчиняти дії щодо передачі в оренду, користування, відчуження вищенаведених земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області до набрання законної сили судового рішення по справі.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує на те, що Приватне підприємство «Дружба народів» є позивачем по справі про визнання незаконними та скасування Наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 15-6155/13-18СГ від 26.09.2018 р. в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок площею 639,73 га на територій Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області (за межами населених пунктів), що використовується Приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба народів» на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_43 від 27.02.1996 року, а саме та Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2019 р., між Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок площею 639,73 га на територій Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області (за межами населених пунктів), що використовується Приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба народів» на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_43 від 27.02.1996 року, оскільки ПСП "Дружба народів" є правонаступником майна та усіх прав і обов'язків КСП "Дружба народів", в тому числі і права власності на землю площею 639,73 га на території Червонознам'янської сільської Ради, що доводить правомірність використання земельної ділянки площею 639,73 га на території Червонознам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області (за межами населених пунктів) згідно державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_43 , виданого відповідно до рішення Червонознам'янської сільської ради від 07 серпня 1995 року № 5.
Враховуючи можливість відчуження Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області земельних ділянок загальною площею 639,73 га, що відносяться до земель колишнього КСП «Дружба народів», правонаступником якого є ПСП «Дружба народів», згідно державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_43 , що унеможливить поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Крім того, передача землі іншим особам призведе до ненадходження грошових коштів від реалізації продукції, яка реалізується позивачем та до невиплати робітникам зарплатні, що призведе до втрат бюджету відповідних податків, та всі відповідні наслідки.
Зазначене свідчить, про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Також вважаємо, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
У зв'язку з цим, на думку представника позивача, є необхідність винесення судом рішення про забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.
Оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Предметом адміністративного позову є визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6155/13-18СГ від 26.09.2018 року в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області, визнати протиправним та скасувати Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Знам'янською сільською радою Іванівського району Одеської області в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області.
Стаття 124 Конституції України (в попередній редакції) встановлювала, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
З 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя.
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 "…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.", яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.
Кожен юридичний конфлікт має зовнішні прояви, до яких належать правовий спір і правопорушення.
Ознака адміністративно-правового спору - він існує у зв'язку з виникненням між суб'єктами адміністративних правовідносин як конфліктних, так і безконфліктних ситуацій, зумовлених різним розумінням цими суб'єктами своїх прав і обов'язків.
Вказана позиція послідовно застосовується Верховним Судом у зв'язку із змінами до Конституції України.
Інститут забезпечення адміністративного позову в Україні враховує європейський досвід щодо забезпечення адміністративного позову в адміністративному судочинстві, який акумульовано у Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. (ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних прав).
Сама Конвенція та протокол до неї визнає широке коло прав та свобод (право на майно, право на справедливий суд та інші).
Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
У визначенні, яке Резолюція (77) 31 дає терміну "адміністративний акт", йдеться про "індивідуальні заходи чи рішення", тобто маються на увазі заходи та рішення, які стосуються певного кола осіб, а не заходи чи рішення загального застосування.
Визнається, що законна потреба в тимчасовому захисті може також існувати у зв'язку з прийняттям адміністративними органами влади певних актів загального застосування, які не стосуються конкретних осіб, - наприклад, у зв'язку з прийняттям указів та інших нормативних актів, які безпосередньо зазіхають на права чи інтереси і не вимагають ухвалення індивідуальних актів з метою забезпечення їх виконання.
Отже, сфера застосування Рекомендації поширюється на питання тимчасового захисту стосовно "регуляторних адміністративних актів".
Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини у своїй судовій практиці визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії" та "Libert проти Бельгії").
У справі "Мікалефф проти Мальти" Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші пороти Мальти".
Вказівка сторонам у справі на необхідність вжиття певних тимчасових заходів передбачена Правилом 39 Регламенту Європейського суду з прав людини:
"Палата або, коли це доцільно, її голова може - на прохання сторони чи будь-якої іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи - вказати сторонам, який тимчасовий захід, на її думку, слід вжити в інтересах сторін або в інтересах належного провадження у справі".
Метою застосування тимчасових заходів є забезпечення заявлених прав сторін у разі виникнення ризику заподіяння серйозної і непоправної шкоди та ефективного здійснення їх права на індивідуальну заяву, гарантованого статтею 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ вказує, що тимчасові заходи відіграють важливу роль в запобіганні випадків заподіяння непоправної шкоди, які можуть послужити перешкодою для розгляду справи Європейським судом належним чином, а також при необхідності забезпечити ефективну і доступну реалізацію заявником передбачених Конвенцією прав. Відповідно, за даних обставин, невиконання Державою-відповідачем тимчасових заходів буде підривати ефективність реалізації права на подачу індивідуальної скарги, гарантованого статтею 34 Конвенції, та взятого на себе державою формального зобов'язання відповідно до статті 1 Конвенції захищати права і свободи, передбачені нею.
Вказівка ЄСПЛ про застосування тимчасових заходів дозволяє Суду не тільки проводити ефективний розгляд заяви, але також упевнитися в тому, що захист, що надається заявнику Конвенцією, є ефективним. Підстави, на яких може бути застосовано Правило 39, не встановлені у Правилах Суду, але визначаються Судом через свою прецедентну практику.
Тимчасові заходи направлені на державу-відповідача. У деяких виключних випадках тимчасові заходи можуть бути направлені Судом і на заявника (Ilaєcu and Others v. Moldova and Russia; Савченко проти Росії). У міждержавних справах рішення може бути направлене на обидві сторони (Україна проти Росії (І, ІІІ).
З урахуванням викладеного, оцінюючи доводи заявника, відповідача та третьої особи, суд дійшов до наступних висновків.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 року по справі №0440/5193/18 дійшов висновку про наступне:
"Проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку".
Вказане рішення стосується можливості зупинення дії акту індивідуальної дії. При цьому, Верховний Суд визнав, що можливість впливу на ефективний захист може бути підставою для забезпечення позову.
Означена позиція Верховного Суду може бути застосована до спірних правовідносин в порядку статті 7 КАС України.
У рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив:
Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.
Умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача.
В контексті завдань адміністративного судочинства (ст.2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача.
З метою ефективного захисту інтересу позивача (заявника) суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.
Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.
Крім того, в даному випадку вжиттям заходів забезпечення позову забезпечується збалансованість інтересів сторін, зокрема, для відповідача Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області - це впевненість у правомірності рішення, яке може бути прийнято у подальшому.
При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову судом не надається оцінка протиправності чи правомірності спірного рішення.
При цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідає предмету позову. Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовується лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Заборона Знам'янської сільській раді вчиняти дії щодо передачі в оренду, користування, відчуження вищенаведених земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову та недопущення настання негативних наслідків для позивача.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 804/2789/17 (провадження № К/9901/25286/18).
Вищенаведене свідчить про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки це може порушувати права власності позивача на предмет спору та унеможливлювати виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки за час розгляду справи відповідач зможе змінити правовий режим земельних ділянок та її власників (користувачів), а це не забезпечить ефективного правового захисту позивача, оскільки може призвести до додаткового звернення до суду для поновлення порушеного права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України суд,-
Заяву представника позивача про забезпечення позовних вимог від 22.07.2019 року (вхідний №26292/19) задовольнити повністю.
Зупинити дію Наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6155/13-18СГ від 26.09.2018 року в частині передачі Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області у комунальну власність земельних ділянок на території Іванівського району Одеської області з кадастровими номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_37 ; НОМЕР_38 ; НОМЕР_39 ; НОМЕР_40 ; НОМЕР_41 ; НОМЕР_42 .
Заборонити Знам'янській сільській раді Іванівського району Одеської області (вул..Ген.Плієва,буд.30, с.Знам'янка, Іванівський район, Одеська область, 64211) вчиняти дії щодо передачі в оренду, користування, відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_37 ; НОМЕР_38 ; НОМЕР_39 ; НОМЕР_40 ; НОМЕР_41 ; НОМЕР_42 на території Іванівського району Одеської області до набрання законної сили судового рішення по справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Єфіменко К.С.