ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
23 липня 2019 року м. Київ № 640/12859/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовом б/н від 11.07.2019 і доданими до нього матеріалами
ОСОБА_1
до Києво - Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (в подальшому - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (адреса: 08132, місто Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Л. Українки, 86, ЄДРПОУ - 34903037) (у тексті - відповідач або Києво - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби), в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацуріної Оксани Василівни від 19.04.2019 № 58842503 про відкриття виконавчого провадження;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацуріної Оксани Василівни від 19.04.2019 № 58842503 про арешт коштів боржника;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацуріної Оксани Василівни від 19.04.2019 № 58842503 про арешт майна боржника;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацуріної Оксани Василівни від 10.06.2019 № 58842503 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника;
зобов'язати Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції повернути незаконно стягнуті та відраховані із заробітної плати кошти;
стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 40 000 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацуріної Оксани Василівни
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що постанови № 58842503 від 19.04.2019 та № 58842503 від 10.06.2019 прийняті відповідачем з порушенням чинного законодавства та є такими, що підлягають скасуванню.
Пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно ч. З ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з цим, ОСОБА_1 заявив клопотання, в якому просить відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що він не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку із накладенням старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацуріною Оксаною Василівною арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках для отримання заробітної плати.
Розглянувши клопотання про відстрочення від сплати судового збору та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, прийняття рішення щодо звільнення від судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду. Вказані норми не передбачають обов'язку суду звільнити особу від сплати судового збору у випадку наявності відповідного клопотання. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
У той же час позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений ним майновий стан та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.
Підсумовуючи вищевикладене, суд звертає увагу на той факт, що відстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від здійснення витрат на його відшкодування за наслідками розгляду справи у випадку відмови від задоволення позову.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі за позовом б/н від 11.07.2019 ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п. З ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 768, 40 грн.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У порушення вимог вказаної норми позивачем не зазначено точного переліку документів, доданих до позовної заяви.
Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 768,40 грн., а також редакції позовної заяви з зазначенням переліку документів, доданих до позовної заяви.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2. Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Пащенко К.С.