22 липня 2019 р. № 400/1575/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок", вул. І.Франка, 13-А, с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262
до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017
про:визнання протиправними та скасування рішення від 21.03.19 р. №UA504000/2019/000227/2, картки відмови № UA504170/2019/00282; зобов'язання вчинити певні дії; стягнення митних платежів у сумі 245 038,93 грн.,
Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Роднічок" звернулося з позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2019 р. № UA504000/2019/000227/2 та картки відмови № UA504170/2019/00282, визнання заявленої декларантом митної вартості товару по митній декларації UA504170/2019, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у розмірі 245038,93 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до ціни контракту. Всі необхідні документи були надані. Відповідачем безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості.
19.06.2019 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, де вказав, що до митної вартості товарів не включено в повному обсязі фактичні витрати на транспортування товару та витрати, пов'язані з реалізацією транспортування до митного кордону України, що призвело до заявлення недостовірних відомостей про визначення митної вартості.
Представники сторін з'явилися в судове засідання та подали клопотання про прийняття рішення за їх відсутності.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
04.12.2018 р. між позивачем та ANSAFE INDUSTRIAL SAFETY PRODUCT LTD. (Китайська Народна Республіка) укладено контракт № ANS19 на загальну суму 17200,00 доларів США (а. с. 25-27). Продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти й оплатити товар: робочий та захисний одяг. Ціна за одиницю товару, комплектність, якість вказуються в додатку № 1.
Відповідно до п. 3.1 контракту товар має бути відвантажений на умовах FOB до 30.01.2019 р.
04.12.2018 р. сторонами було підписано додаток № 1 на поставку 45000 пар в'язаних рукавичок за ціною 0,18 доларів США за одиницю товару, 15000 пар рукавичок х/б за ціною 0,3 долари США за одиницю, 15000 пар одноразових нітрилових рукавичок розміру L за ціною 0,062 доларів США за одиницю, 15000 пар одноразових нітрилових рукавичок розміру XL за ціною 0,062 доларів США за одиницю, 2000 кепок за ціною 1,12 доларів США за одиницю. Загальна сума поставки склала 17200,00 доларів США (а. с. 28).
По надходженню на територію України товару, позивач подав електронну митну декларацію від 19.03.2019 р. № UA504170/2019/004028, в якій вартість за одиницю товару склала 0,18 доларів США (за в'язані рукавички) і 0,3 долари США (за рукавички х/б).
На підтвердження митної вартості товару, заявленої за ціною контракту, позивач надав: контракт від 04.12.2018 р. № ANS19, додаток № 1, інвойс, коносамент, автотранспортну накладну, сертифікат про походження товару, платіжний документ, договір про перевезення (а. с. 29-40).
19.03.2019 р. відповідач направив на адресу позивача електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації (щодо оплати складових митної вартості: витрат на страхування, витрат на транспортно-експедиційне обслуговування, інформацію щодо інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів); 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення.
На вимогу митниці позивачем було надано експертний висновок від 21.03.2019 р. № 120-326 (а. с. 41-42), згідно з яким ціна наданого на експертизу товару є не нижче ринкової, відтак, загальна вартість товару відповідає вказаній в інвойсі від 17.01.2019 р.
За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2019 р. № UA504000/2019/000227/2, яким збільшено митну вартість товару в частині в'язаних рукавичок (з 0,18 до 0,656 доларів США за одиницю товару) та рукавичок х/б (з 0,3 до 1,083 доларів США за одиницю товару) (а. с. 11-12).
Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, зокрема за ціною товару, який ввозився на митну територію України за митними деклараціями від 12.03.2019 р. № UA10003030/2019/399708 і від 11.03.2019 р. № UA100110/2019/167488.
Крім того, винесено картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів від 21.03.2019 р. № UA504170/2019/00282 (а. с. 13-14).
З метою розмитнення товару позивач подав електронну митну декларацію № UA504170/2019/0041401, в якій вартість ввезеного товару визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості (а. с. 22-24).
Відповідно до ст. 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч. 2 цієї статті.
Як визначено в ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 р. по справі № 814/921/17.
Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 6 цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно приписів ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, виходив із того, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 ст. 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).
Відповідно до положень ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За результатами дослідження документів, наданих до митного оформлення товару, а також наданих на запит митниці, відповідач встановив ряд недоліків, які не дають підстав для визначення митної вартості товару за ціною контракту. А саме:
- не надано договір на перевезення, укладений безпосередньо з перевізником, зазначеним у коносаменті від 28.01.2019 р. № NGBLEG1901132A;
- відсутня інформація щодо вартості фрахту судна перевізником, зазначеним у коносаменті від 28.01.2019 р. № NGBLEG1901132A;
- договір від 08.01.2019 р. № РД-5358 транспортного експедирування наданий не в повному обсязі (відсутня заявка, передбачена п. 2.1, 3.4.2 договору, та акт виконаних робіт, який відповідно до п. 4.3 є невід'ємною частиною договору);
- не надані документальні відомості щодо вартості транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням транспортування вантажів та додаткових послуг, передбачених п. 1.1 договору від 08.01.2019 р. № РД-5358;
- до митної вартості не включені витрати, пов'язані з реалізацією перевезень, зокрема, оплата транспортно-експедиторських послуг, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду);
- інформація щодо відсутності страхових витрат, зазначена в довідці від 18.03.2018 р., суперечить умовам п. 3.2.5 договору від 08.01.2019 р. № РД-5358;
- не надана інформація щодо наявності/відсутності додаткового рахунку, передбаченого умовами п. 4.1 договору від 08.01.2019 р. № РД-5358;
- відсутня документальна інформація щодо фактичної оплати морського фрахту, витрат, пов'язаних з реалізацією перевезень та наявності/відсутності пені, передбаченої п. 4.4 договору від 08.01.2019 р. № РД-5358.
Суд критично оцінює наданий позивачем експертний висновок від 21.03.2019 р. № 120-326 в якості підтвердження митної вартості товару, оскільки цінова інформація щодо оцінюваного товару з урахуванням виробника, торгівельної марки та умов операції відсутня.
Відповідно до правил Інкотермс термін FOB означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту всі витрати й ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від порту відвантаження.
Позивачем надана довідка про транспортні витрати від 18.03.2019 р. № 1703 (а. с. 37), яка не відповідає ознакам первинного документа, оскільки не фіксує факту господарської операції. Вказана довідка носить інформаційний характер.
Будь-яких пояснень з приводу вказаних відповідачем недоліків позивач у позові не навів.
Таким чином, у ході розгляду справи судом встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Митним органом було проведено процедуру консультацій з декларантом з метою визначення митної вартості товару, придбаного позивачем, та застосовано послідовність методів визначення вартості товару, що підтверджується змістом оспорюваного рішення та не спростовано позивачем жодними належними, достатніми та достовірними доказами.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, та обґрунтовано тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, й відповідають критеріям, визначеним у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом, із послідовним зазначенням у рішенні неможливості застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (юридична адреса: вул. І.Франка, 13-А, с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262, ідентифікаційний код 19292651) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2019 р. № UA504000/2019/000227/2 та картки відмови № UA504170/2019/00282, визнання заявленої декларантом митної вартості товару по митній декларації UA504170/2019, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у розмірі 245038,93 грн - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 22.07.2019 р.
Суддя Н.В. Лісовська