23 липня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1264/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області), в якому просить суд: зобов'язати УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області призначити ОСОБА_1 житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; встановити десятиденний строк для подання УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області до суду звіту про виконання рішення суду; постановити окрему ухвалу про виявлені під час розгляду справи порушення закону і направити її в УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області та Кабінет Міністрів України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що 01.04.2019 відповідачем відмовлено їй у призначенні житлової субсидії у зв'язку з подачею не повного набору документів, разом з тим у повідомленні про призначення субсидії до особової справи №503804 відповідачем не вказано який документ не подано позивачем. Також позивач зазначила, що їй виповнилося 84 роки, вона має слабкий зір та не вміє користуватися мобільним телефоном, у зв'язку з чим вважає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, у частині подання заяви, в якій обов'язково зазначається номер мобільного телефону заявника, що примушує її до виконання цивільного обов'язку щодо придбання мобільного телефону та сплати послуг мобільного зв'язку, дискримінаційним, нікчемним та недійсним.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.05.2019 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та про зменшення розміру судового збору до 1,70 грн. - відмовлено; клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі і стягнення судового збору відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - задоволено; відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі; прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останнє просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що 16.01.2019 через відділення поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого палива. 12.02.2019 позивач у телефонному режимі була повідомлена про некоректність заповнення заяви, оскільки не зазначено номер мобільного телефону. Враховуючи, що позивач не виправив помилки, допущені у поданій заяві, відповідач 01.04.2019 відмовив їй у призначенні субсидії. Вважає відмову обґрунтованою, оскільки відповідно до абзацу 12 пункту 13 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329), заява і декларація вважаються не поданими у разі, коли, зокрема, не зазначені відомості про адресу домогосподарства та номери особових рахунків, а також номер мобільного телефону заявника.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій остання зазначила про необґрунтованість доводів відповідача, оскільки положення щодо обов'язкового зазначення номеру мобільного телефону заявника не діяли на дату подання нею заяви - 16.01.2019, а набрали чинності тільки з 01.05.2019. Також звертає увагу суду, що обов'язковість придбання мобільного телефону та оплата послуг мобільного зв'язку не встановлені законом.
Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких останній не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, та зазначає аналогічні підстави для відмови у позові, що і у відзиві на позов. Крім того відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1176 «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі», яка набрала чинності 01.01.2019 та якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», а саме: у пункті 13 Положення про порядок призначення житлових субсидій абзац 12 після слів «номери особових рахунків» доповнити словами «, а також номер мобільного телефону заявника».
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і є наймачем у вказаному житловому приміщенні, що підтверджується довідкою Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області від 18.02.2019 №282 (а.с.27).
Позивач звернулась до УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області із заявою від 16.01.2019 про призначення житлової субсидії, в якій зазначила, зокрема, контактний телефон 2-30-07 (а.с.28).
Також позовачем було подано разом з заявою декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, від 16.01.2019 (а.с.29-30).
Як вбачається з вищенаведених заяви і декларації, їх форма затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018 №604 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 21.11.2018 №1740).
Відповідачем 01.04.2019 прийнято рішення, відповідно до якого ОСОБА_1 не призначено субсидію з 01.01.2019 з підстав: «неповний набір документів та (або) за заявою заявника» (а.с.26).
Вважаючи, що має право на призначення їй житлової субсидії, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення суд враховує, що однією з найважливіших умов визначеності відносин між людиною і державою є закріплення у статтях 3, 21 Конституції України принципу непорушності прав і свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. Визнаючи людину найвищою соціальною цінністю, Основний Закон України встановлює перелік прав і свобод, гарантує і забезпечує їх захист, у тому числі від порушення з боку держави, її органів та посадових осіб. Зазначені права і свободи визначають міру можливої поведінки людини і громадянина, відображають певні межі цих прав та можливість користуватися благами для задоволення своїх інтересів.
Положеннями Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що з метою реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів, а також надає певній категорії громадян пільги і субсидії, зокрема, у сфері житлово-комунального обслуговування.
У свою чергу відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України від 09.11.2017 №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VІІІ).
Підпунктом 7 частини 1 статті 4 Закону №2189-VІІІ встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово- комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Положення про порядок призначення житлових субсидій затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329) (далі - Положення №848) і визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій, щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема, комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами; житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (пункт 3 Положення №848).
Відповідно до пункту 4 Положення №848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацем 1 пункту 8 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
За приписами пункту 13 Постанови №848 для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ "Ощадбанк" за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); договір найму (оренди) житла (у разі наявності).
Заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), зокрема, поштою.
Заява і декларація вважаються не поданими у разі, коли: не внесені у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером); не внесені у повному обсязі відомості про членів сім'ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний зв'язок з особою із складу домогосподарства, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером); не зазначені відомості про адресу домогосподарства та номери особових рахунків, а також номер мобільного телефону заявника; відсутня згода на обробку персональних даних про членів домогосподарства та членів сім'ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії, даних про доходи та майно.
У разі виявлення помилки у зазначених даних структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє громадянину про необхідність протягом 30 календарних днів виправлення помилки. Якщо протягом визначеного строку громадянин не виправив помилки у заяві та/або декларації, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відмовляє у призначенні житлової субсидії. Зазначений строк може бути продовжено на час хвороби заявника, що підтверджується документально.
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії забороняється вимагати від громадян документи, подання яких не передбачено цим Положенням.
Як вбачається з матеріалів справи, УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області 01.04.2019 прийнято рішення, відповідно до якого ОСОБА_1 не призначено субсидію з 01.01.2019 з підстав: «неповний набір документів та (або) за заявою заявника» (а.с.26).
Разом з тим суд звертає увагу, що вказане рішення не містить конкретної підстави, передбаченої пунктом 13 Положення №848, за наявності якої заява і декларація вважаються не поданими, а структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відмовляє у призначенні житлової субсидії, що свідчить про протиправність вказаного рішення.
При цьому у відзиві на адміністративний позов відповідач вказує, що підставою для прийняття такого рішення стало не зазначення позивачем у заяві номеру мобільного телефону, що передбачено абзацом 12 пункту 13 Положення №848.
Суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає наступне.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи заяви, позивачем подано відповідачу заяву від 16.01.2019, форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018 №604 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 21.11.2018 №1740) «Про затвердження форм Заяви про призначення житлової субсидії та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії».
Дослідивши вказану форму заяви, суд встановив, що позивачем подано до УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області заяву від 16.01.2019, форма якої була чинною на цей день та не передбачала графи для заповнення «номер мобільного телефону». Вказана форма містила графу «контактний телефон», яка позивачем була заповнена шляхом зазначення номеру домашнього телефону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.28).
Суд звертає увагу відповідача, що графа «номер мобільного телефону» передбачена у заяві про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк», форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 08.01.2019 №11 «Про внесення змін до форми Заяви про призначення житлової субсидії», який набрав чинності 05.02.2019, тобто після дати подання позивачем заяви про призначення житлової субсидії.
Отже станом на момент подання позивачем заяви - 16.01.2019 остання не була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства України.
Крім того суд звертає увагу відповідача, що лише відсутність у позивача мобільного телефону, а отже і неможливість його зазначення у заяві про призначення та надання житлової субсидії, не є істотним порушенням та не може впливати на право позивача щодо отримання ним житлової субсидії та, як наслідок, відмову у призначенні житлової субсидії.
При вирішенні даної справи суд керується частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: 1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти; 2) якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей; 3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; 4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.
Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
Несприятливі наслідки для прав позивача внаслідок винесення відповідачем рішення про відмову у призначенні житлової субсидії є набагато більшими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності зазначення у заяві про призначення та надання житлової субсидії номеру мобільного телефону.
Отже рішення відповідача про відмову у призначенні житлової субсидії обмежило право позивача на її отримання, але без виправдання необхідністю досягнення інших важливіших цілей держави.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що призначенню житлової субсидії передує перевірка інших документів, які подаються до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і які відсутні у матеріалах адміністративної справи.
При цьому частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже завдання адміністративного судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
А тому, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов'язати УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 16.01.2019 та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо вимог позивача встановити десятиденний строк для подання УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області до суду звіту про виконання рішення суду та постановити окрему ухвалу про виявлені під час розгляду справи порушення закону і направити її в УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області та Кабінет Міністрів України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто постановлення окремої ухвали та здійснення судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно за ініціативою суду.
Вказаними статтями не передбачено процесуальної можливості розгляду питань щодо постановлення окремої ухвали та про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за ініціативою сторони по справі.
Одночасно суд зазначає, що окрема ухвала постановляється у разі, коли суд самостійно не може усунути порушення закону.
В даному випадку порушене право позивача відновлено судом шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду, а тому підстави для винесення окремої ухвали відсутні.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.05.2019, зокрема, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим враховуючи, що адміністративний позов, якій містить одну позовну вимогу немайнового характеру, судом задоволено частково, але на користь позивача і з підстав виходу суду за межі позовних вимог, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УСЗН Корюківської РДА Чернігівської області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 16.01.2019 та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь Державного бюджету України (Реквізити: рахунок 34319206084033, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Вокзальна, 9, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ - 03196067.
Суддя В.В. Падій