22 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1460/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом виконавчого комітету Світловодської міської ради (надалі - позивач) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову № КР1146/383/АВ-КР1798П383/ІП-ФС від 02.05.2019 про накладення штрафу в розмірі 4173,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувану постанову було прийнято на підставі акту інспекційного відвідування, в якому зафіксовано порушення вимог, передбачений ч. 4 ст. 79 Кодексу законів про працю України. Однак, ці порушення позивач не вчиняв з огляду на те, що використання днів відпустки здійснюється за заявою робітника і його залежність від графіку відпусток не є безпосередньою. Крім того, черговості відпусток та перевірка графіків таких відпусток не були предметом інспекційного відвідування. Більш того, інспекційне відвідування було призначено за відсутності спеціального закону, а на підставі рішення суду визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ від 29.04.2017 р. №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю в Україні та статті 34 Закону України про місцеве самоврядування в Україні".
Представник відповідача у поданому відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки постанова про накладення штрафних санкцій була прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України (а.с.43-50).
Представник позивача відповіді на відзив не подавав.
Згідно із ст.ст.262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши письмові докази у справі суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 25.02.2019 р. до Управління Держпраці у Кіровоградській області надійшла скарга начальника управління освіти Виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_1 від 21.02.2019 р. №388 щодо порушення відносно нього трудового законодавства (а.с.51-55).
Враховуючи звернення головним державним інспектором Іленком В.А. складено службову записку від 04.03.2019 з проханням прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування у Виконавчому комітеті Світловодської міської ради (а.с.56).
05.03.2019 р. було прийнято наказ № 369 "Про проведення інспекційного відвідування" та видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.03.2019 р. №369/02.16, відповідно до якого головному державному інспектору Іленку В.А. з 11.03.19 р. по 12.03.19 р. доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у виконавчому комітеті Світловодської міської ради (а.с.57-58).
За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР1146/383/АВ від 11.03.2019 р., яким зафіксовано порушення позивачем ч.4 ст.79 КЗпП України, а саме: графік відпусток за 2019 р. апарата управління освіти Світловодської міської ради, був погоджений із головою МК профспілки освіти Н. Пелєнок та наданий для затвердження міському голові до загального відділу апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради 12.12.2018, на день інспекційного відвідування (11.03.2019) графік відпусток не затверджено міським головою, що свідчить про порушення вимог ч.4 ст.79 КЗпП України (а.с.59-61).
Акт підписаний інспектором праці Іленко В.А. та уповноваженою особою позивача Балюк О.В ..
11.03.2019 р. інспектором було винесено припис № КР1146/383/АВ/П, яким зобов'язано усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення ч.4 ст.79 КЗпП України до 15.03.2019 р. (а.с.63).
Припис підписаний інспектором праці Іленко В.А. та уповноваженою особою позивача Балюк О.В..
18.03.2019 р. до Управління Держпраці у Кіровоградській області надійшла скарга начальника управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_1 від 14.03.2019 р. про порушення відносно нього трудового законодавства в частині надання відпустки у виконавчому комітеті Світловодської міської ради (а.с.64-65).
Враховуючи звернення, а також відсутність документів, що свідчили б про виконання припису № КР1146/383/АВ/П від 11.03.2019 р. головним державним інспектором Іленком В.А. складено службову записку від 10.04.2019 щодо прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування у позивача (а.с.66).
11.04.2019 р. було прийнято наказ №626 "Про проведення інспекційного відвідування" та видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.04.2019 р. №626/02.16, відповідно до якого головному державному інспектору Іленку В .А. з 15.04.2019 р. по 16.04.2019 р. було доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю,зайнятість та інших нормативно-правових актів у виконавчому комітеті Світловодської міської ради (а.с.67-68).
За результатами інспекційного відвідування було складено акт №КР1146/383/АВ-КР1798П383 від 15.04.2019 р., в якому зафіксовано не виконання позивачем припису №КР1146/383/АВ/П від 11.03.2019 р. (а.с.69-71).
15.04.2019 р. інспектором винесено інший припис № КР1798/383/АВ/П., яким зобов'язано усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення ч.4 ст.79 КЗпП України до 15.05.2019 р. (а.с.75).
Крім того, 15.04.2019 р. інспектором було складено акт за № КР1146/383/АВ-КР1798П383-ВП про відмову від підписання акту та припису (а.с.72).
Акт та припис були направлені об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення (а.с.73).
18.04.2019 р. прийнято рішення за № КР1146/383/АВ-КР1798П383/ІП щодо розгляду справи про накладення штрафу, яким вирішено розгляд справи про накладення штрафу згідно абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України провести 02 травня 2019 року о 10.50 год. (а.с.76).
Розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку ст.265 КЗпП України проведено 02.05.2019 р. (а.с.77-78), за результатами прийнято постанову № КР1146/383/АВ-КР1798П383/ІП-ФС про накладення штрафу на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України в розмірі 4173,00 грн. (а.с.31-32).
Не погоджуючись з такою постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у господарської діяльності" державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).
Згідно до Положення про Головне управління Держпраці у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2017 року №84 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до пункту 1 Положення про Управління, завданнями Управління, зокрема є, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки,охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав та гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Управління, Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (далі по тексту - Порядок № 295).
Підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 295 визначено те, що інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
Згідно пп.1п.11 Порядку інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Відповідно ч.1 ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована відповідно до Закону України №1985-IV від 08.09.2004 р., інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.
У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків (ч.2 ст.12 Конвенції).
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (п.12 Порядку №295).
Таким чином, враховуючи наявні в справі матеріали суд дійшов до висновку, що при призначенні та проведенні інспекційного відвідування відповідачем не було порушено порядку, визначеного Законом.
Відповідно до п. 19 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
У відповідності до п. 23 Порядку № 295, припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування (п. 24 Порядку №295).
Відповідно до пункту 25 Порядку № 295 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.
Надаючи оцінку правомірності та обґрунтованості постанови про накладення штрафу суд зазначає, що за результатами інспекційного відвідування було встановлено порушення позивачем ч.4 ст.79 КЗпП України, а саме: графік відпусток за 2019 р. апарата управління освіти Світловодської міської ради, був погоджений із головою МК профспілки освіти Н. Пелєнок та наданий для затвердження міському голові до загального відділу апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради 12.12.2018 р., на день інспекційного відвідування (11.03.2019) графік відпусток не затверджено міським головою, що свідчить про порушення вимог ч.4 ст.79 КЗпП України.
Враховуючи вищевказане складено акт № КР1146/383/АВ від 11.03.2019 р. (а.с.59-61) та припис № КР1146/383/АВ/П від 11.03.2019 р. (а.с.63), які були підписані уповноваженою особою позивача без будь-яких зауважень.
Суд зазначає, що правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
Так, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб,які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч.1 ст.3 КЗпП України).
Стаття 4 КЗпП України визначає, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 КЗпП України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Доказів щодо затвердження відповідного графіка та доказів на підтвердження проінформованості працівників під розписку про черговість надання їм відпусток позивачем надано не було. Крім того, не надано й доказів виконання приписів про усунення виявлених порушень від 11.03.2019, від 15.04.2019 р..
Суд вважає безпідставним посилання позивача не неотримання такого графіку та його відсутність у програмі реєстрації вхідної кореспонденції, оскільки згідно з поясненнями начальника загального відділу апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_2 від 11.03.2019 р. вбачається, що 12.12.2018 він отримав лист управління освіти виконавчого комітету міськради на ім'я голови Козярчука В.В. для затвердження графіку відпусток посадових осіб управління освіти. Лист, орієнтовно 17.12.2018 було передано міському голові з рештою вхідної документації. До загального відділу лист не повертався (а.с.62).
Стосовно твердження позивача щодо встановлених Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 14.05.2019 року у справі № 826/8917/17 обставин, а саме в частині визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 295 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", по відношенню до досліджуваних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Встановлено, що 14.05.2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову по справі № 826/8917/17, якою визнав нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 295 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Поряд із цим, дане судове рішення набрало законної сили 14.05.2019 р., тобто вже після проведення інспекційного відвідування та прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від жодним чином не змінює правового регулювання спірних правовідносин на момент виникнення останніх. Отже, здійснення інспекційного відвідування було правомірним.
Відтак, висновок щодо порушенням позивачем ч. 4 ст. 79 КЗпП України є таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи та відповідає дійсності.
Стаття 265 КЗпП України передбачає відповідальність за порушення законодавства про працю.
Частиною 1 ст.265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Водночас, за правилами абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Станом на 02.05.2019 р. розмір мінімальної заробітної плати, згідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", становив 4173,00 грн., отже, на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України на позивача правомірно накладено штраф у розмірі 4173,00 грн..
Згідно ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд зазначає, що закріплений у ч.1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відтак, оцінивши згідно ст.90 КАС України докази у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до вказаної норми.
Керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько