22 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/812/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)
відповідач-2: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 08592224)
про визнання протиправними та скасування припису та актів,
ОСОБА_1 , через адвоката Усатенка В.Ю., звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі - ГУНП в Кіровоградській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (наділі - УМВС України в Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування припису та актів.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 1992 року по квітень 2013 року проходив службу в органах внутрішніх справ. У травні 2014 року був призначений в батальйон патрульної служби особливого призначення "Кіровоград", у якому проходив службу до 29.09.2016 року та був звільнений через хворобу внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов'язків. Так, 30.10.2015 року у складі БПСПОП "Кіровоград", виконуючи службові обов'язки у м. Сватове Луганської області, внаслідок розриву боєприпасу позивач отримав закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку 1 ступеню. За цим фактом було складено акти форми Н-5 та Н-1 та проведено службове розслідування, яким підтверджено обставини отримання травми. Позивачу встановлено 3 групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків. Позивач неодноразово звертався до ГУНП в Кіровоградській області із заявами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов'язків. Оскільки грошова допомога позивачу не була призначена та виплачена, тому він звернувся до суду з позовом про її стягнення. Під час розгляду цієї справи в суді відповідач-1 з метою уникнення виплати одноразової грошової допомоги незаконно скасував усі прийняті рішення щодо визнання отриманої позивачем травми, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, ініціював нові службові розслідування та розслідування нещасного випадку. Попри те, що судовими рішеннями встановлено незаконність наказів відповідачів та висновків нових службових розслідувань, посадовою особою відповідача-1 складено припис №1 від 04.03.2019 року, яким запропоновано скласти акти за формами НТ, Н-5, оскільки установлено, що отримана позивачем у жовтні 2015 року травма сталася в період проходження служби і не пов'язана з виконанням службових обов'язків. З цих підстав комісією УМВС України в Кіровоградській області 21.03.2019 року складено акти за формами НТ, Н-5. Позивач вважає такі дії та рішення відповідачів незаконними, тому його представник просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати припис ГУНП в Кіровоградській області №1 від 04.03.2019 року щодо скасування акту за формою Н-5 від 15.03.2016 року та акту №19 за формою Н-1 від 25.03.2016 року;
- визнати неправомірними та скасувати акти УМВС України в Кіровоградській області розслідування нещасного випадку від 21.03.2019 року за формою Н-5, про нещасний випадок невиробничого характеру №8 від 21.03.2019 року за формою НТ.
Ухвалою судді від 01.04.2019 року у справі за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження, учасникам справи встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Від представника відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. У відзиві представник відповідача-1 зазначив, що службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 30.10.2015 року, у 2016 році було проведено з порушенням вимог ч.4 п.3.1 р.ІІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, та п.3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346, позаяк було проведено комісією, склад якої не відповідає вимогам нормативно-правових актів. У ході перевірки не було здобуто документального підтвердження втрати позивачем працездатності в результаті події 30.10.2015 року. У зв'язку з цим було видано припис №1 від 04.03.2019 року за формою Н-9*, який є обов'язковим для виконання. Доводячи його правомірність, представник відповідача-1 просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача-2 подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Стверджував, що у березні 2019 року до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області від ГУНП в Кіровоградській області надійшов припис №1 від 04.03.2019 року щодо скасування актів Н-5 та Н-1 від 15.03.2016 року про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 . На підставі цього припису створено комісію та призначено розслідування нещасного випадку. Оскільки від моменту можливого нещасного випадку пройшов тривалий час і відновити обставини події неможливо, комісія приймала рішення по наявним матеріалам, які були зібрані раніше. За результатами проведеного розслідування підтвердити факт отримання ушкоджень ОСОБА_1 саме 30.10.2015 року під час виконання ним службових обов'язків у м. Сватово не вдалося. У зв'язку з цим 21.03.2019 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №8 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, за висновками яких позивач отримав захворювання в період проходження служби, яке не пов'язане з виконанням службових обов'язків. Доводячи правомірність цих висновків, представник відповідача просив суд у позові відмовити.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він вказував, що дії відповідачів спрямовані на відмову у виплаті позивачу належної йому одноразової грошової допомоги у розмірі 440500 грн.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 06.02.1992 року по 01.04.2013 року та з 02.06.2014 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року по 29.09.2016 року - в Національній поліції.
Згідно з наказом т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №229 о/с від 29.09.2016 року позивач звільнений зі служби в поліції через хворобу.
У період служби в органах внутрішніх справ, а саме з 06.10.2015 року по 06.11.2015 року, ОСОБА_1 у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Кіровоград" при УМВС України в Кіровоградській області безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, що підтверджується довідкою ГУМВС України у Луганській області №ВДЗ/12162/А від 06.11.2015 року, посвідченнями про відрядження. (а.с. 104)
30.10.2015 року в період виконання позивачем службових обов'язків в зоні антитерористичної операції з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму, яка згідно зі свідоцтвом про хворобу №4 від 26.01.2016 року, виданим військово-лікарською комісією УМВС України в Кіровоградській області, пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 107)
Наказом в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №100 від 10.03.2016 року "Про призначення службового розслідування", з метою дослідження обставин отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , створено комісію у складі інспектора БПСПОП "Кіровоград" ГУНП в Кіровоградській області Микитенка М.А. та головного спеціаліста УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області Танасевича А.А., яким наказано провести службове розслідування за вказаним фактом.
На підставі цього наказу членами комісії проведено розслідування нещасного випадку, за результатами якого 15.03.2016 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №19 про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1*. (а.с. 163 - 164, 165 - 167)
Комісією встановлені такі обставини, за яких стався нещасний випадок: 30.10.2015 року старший інспектор БПСПОП "Кіровоград" ОСОБА_1 знаходився в загоні оточення школи №2 в м. Сватове Луганської області. Приблизно о 3 годині ночі від розриву невідомого типу боєприпасу отримав травму у вигляді ЧМТ (30.10.15 року забій головного мозку); посттравматична кіста лівої тім'яної ділянки (в період проходження служби); цефалгічний синдром; помірний лікворно-гіпертензивний синдром; посттравматична енцефалопотія 1-2; церабрастенічний синдром; акустична травма лівого вуха; агронічний синдром. Згідно з висновками цих актів нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Акт №19 за формою Н-1* 25.03.2016 року затверджений в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області.
Крім того, членами комісії проведено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування складено висновок, згідно з яким установлено, що ОСОБА_1 30.10.2015 року отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Вказаний висновок погоджений уповноваженими особами ГУНП в Кіровоградській області та 25.03.2016 року затверджений в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області. (а.с. 159 - 162)
Нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , взятий на облік як такий, що стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, головним спеціалістом УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області Танасевичем А.А. , на якого покладені функції з питань охорони праці. (а.с. 168)
Відповідно до постанови військово-лікарської комісії ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" №11 від 01.08.2016 року та свідоцтва про хворобу №349 від 27.09.2016 року травми, які отримав ОСОБА_1 , пов'язані з виконанням службових обов'язків та проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 108, 128)
За наслідками огляду позивача медико-соціальною експертною комісією з 13.02.2017 року йому встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків. (а.с. 127)
Позивач неодноразово звертався до ГУНП в Кіровоградській області з заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Така допомога йому наразі не призначена та не виплачена.
Натомість у січні 2018 року начальником УФЗБО ГУНП в Кіровоградській області Матвєєвим О.Д. на ім'я начальника ГУНП в Кіровоградській області подана доповідна записка №251/28/01-18 від 31.01.2018 року про невідповідність актів форми Н-1* та Н-5*, поданих ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги, вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346.
На цій підставі начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ №236 від 14.02.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування", яким з метою встановлення дотримання вимог чинного законодавства при проведенні службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, призначеного наказом ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100, та складання за його результатами актів за формою Н-1* та Н-5* створено комісію з проведення службового розслідування у складі посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, якій наказано за результатами проведеного розслідування скласти висновок.
За результатами роботи комісії ГУНП в Кіровоградській області 28.02.2018 року складено висновок службового розслідування, який того ж дня затверджений начальником ГУНП в Кіровоградській області. Комісія установила, що службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та акти розслідування нещасного випадку за формою Н-1* та Н-5* проведені та складені на підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100 неуповноваженим органом, оскільки подія, за якою проводилося розслідування, сталася в період проходження ОСОБА_1 служби у такому правоохоронному органі як міліція, правонаступником якого поліція не являється. Також установлено, що розгляд матеріалів про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 30.10.2015 року, проведений комісією у складі двох осіб - інспектора БПСПОП "Кіровоград" ГУНП в Кіровоградській області Микитенка М.А. та головного спеціаліста УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області Танасевича А.А., що суперечить вимогам пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346, яким передбачено проведення розслідування комісією не менше ніж три особи. (а.с. 124 - 126)
На підставі цього висновку начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100". Наказ мотивовано тим, що розслідування нещасного випадку проведено комісією ГУНП, а не комісією УМВС, тобто неповноважним органом, крім того вказана комісія складалася лише з двох осіб, що суперечить вимогам пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346.
Матеріали щодо отримання ОСОБА_1 30.10.2015 року тілесних ушкоджень 02.03.2018 року направлено до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області, за належністю. (а.с. 123)
Головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №1 від 02.03.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування", яким з метою з'ясування обставин отримання 30.10.2015 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень створено комісію з проведення службового розслідування у складі членів ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області - посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, якій наказано за результатами проведеного розслідування скласти висновок. (а.с. 129)
Комісією проведено службове розслідування та 20.04.2018 року складено висновок службового розслідування, згідно з яким підтвердити факт отримання травми ОСОБА_1 30.10.2015 року саме під час виконання службових обов'язків неможливо. (а.с. 140 - 144)
Не погоджуючись з цими наказами та висновками службового розслідування, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року у справі №811/1427/18, зміненим постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 року, позов ОСОБА_1 було задоволено частково. (а.с. 27 - 38)
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100".
Визнано протиправним та скасовано висновок службового розслідування Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 28.02.2018 року стосовно скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100 про призначення службового розслідування, акту за формою Н-5 від 15.03.2016 року, акту за формою Н-1 від 25.03.2016 року і висновку службового розслідування від 25.03.2016 року.
Визнано протиправним та скасовано висновок службового розслідування ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області від 20.04.2018 року щодо встановлення обставин, що стали наслідком отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
Між тим, наказом УМВС України в Кіровоградській області №15 від 25.05.2018 року знову організовано розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 30.10.2015 року.
За результатами проведеного на підставі цього наказу розслідування нещасного випадку 31.05.2018 року складено акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5*. Згідно з висновками цих актів нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Заступником голови ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №16 від 23.08.2018 р. "Про перегляд актів за формою Н-5* від 31.05.2018 та НТ* від 31.05.2018 №1", яким створено комісію для перегляду актів за формою Н-5* від 31.05.2018 року та НТ* від 31.05.2018 року №1 у складі членів ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області та знову наказано провести розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2015 року з ОСОБА_1 .
За наслідками проведеного на підставі цього наказу розслідування нещасного випадку комісією 27.08.2018 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5*, у висновку якого вказано, що комісія більш детально розглянула всі матеріали розслідування та встановила, що подія, яка трапилася із ОСОБА_1 30.10.2015 року за фактом отримання тілесних ушкоджень, свого документального підтвердження не знайшла. Враховуючи вищезазначене, комісія дійшла до висновку про скасування актів розслідування зазначеного нещасного випадку (акт за формою Н-5* від 31.05.2018 року та акт за формою НТ* №1 від 31.05.2018 року) (а.с. 169 - 174)
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням, оскаржив його до суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року у справі №340/75/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірним та скасовано акт розслідування нещасного випадку від 27.08.2018 року форми Н-5* в частині встановлення, що подія, яка трапилась з ОСОБА_1 30.10.2015 року за фактом отримання ним тілесних ушкоджень, за вказаних обставин свого документального підтвердження не знайшла. (а.с. 43 - 47)
Згодом головним спеціалістом ДНОП УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області Танасевичем А.А. складено припис №1 від 04.03.2019 року, який адресований начальнику ГУНП в Кіровоградській області Козьякову Р .С. та за висновками якого, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 в період проходження служби, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. На підставі статті 39 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" запропоновано дану подію передати до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області для складання акту за формами Н-5 та НТ і взяття цього випадку на облік. (а.с. 81 - 84)
На підставі цього припису головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №2 від 04.03.2019 року №Про призначення розслідування нещасного випадку", яким створено комісію з розслідування нещасного випадку у складі членів ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області та якій наказано провести розслідування нещасного випадку. (а.с. 91)
За результатами проведеного на підставі цього наказу розслідування нещасного випадку 21.03.2019 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №8 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, який 21.03.2019 року затверджений головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області. Згідно з висновками цих актів захворювання ОСОБА_1 отримав в період проходження служби і не пов'язане з виконанням службових обов'язків. (а.с. 17 - 20, 21 - 23)
Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з розслідуванням нещасного випадку, який стався з позивачем в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ.
Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року за №83/7404, затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок №1346).
Цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
Дія цього Порядку поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).
Пунктом 2.1 Порядку №1346 передбачено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Згідно з пунктами 2.2, 2.4 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Пунктами 3.1, 3.2, 3.5 Порядку №1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:
- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.
Згідно з пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
Відповідно до пунктів 3.9, 3.10 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Пунктами 3.12, 3.14 Порядку №1346 передбачено, що до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Відповідно до пункту 3.15 Порядку №1346 затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;
- керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;
- органу, до сфери управління якого належить підрозділ, акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*);
- до особової справи потерпілого акт Н-1* (НТ*).
На вимогу потерпілого керівник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.
Згідно з пунктами 3.19, 3.20 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*).
Відповідно до пункту 3.29 Порядку №1346 контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.
Ці служби мають право вимагати від керівника складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.
Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов'язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.
Згідно з пунктом 3.30 Порядку №1346 у разі незгоди керівника з рішенням посадової особи служби державного нагляду за охороною праці питання вирішується керівником служби охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС чи керівництвом відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС або в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суд установив, що головним спеціалістом ДНОП УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області Танасевичем А.А., на якого покладені функції з питань охорони праці в ГУНП в Кіровоградській області, видано спірний припис №1 від 04.03.2019 року щодо передачі матеріалів розслідування до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області для складання акта за формою Н-5 та НТ, що суперечить пункту 3.29 Порядку №1346 та формі припису Н-9*, встановленій додатком 7 до пункту 3.29 Порядку №1346.
Суд дійшов до висновку, що спірний припис виданий безпідставно, оскільки на момент його видання були чинними та діяли акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №19 про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1*, складені 15.03.2016 року комісією ГУНП в Кіровоградській області з розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2015 року з ОСОБА_1 . Вказані акти в установленому порядку керівником відповідача-1 не скасовані.
Тож спірний припис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки виданий посадовою особою відповідача-1 без законних підстав та всупереч наданим повноваженням.
Так само суд визнає незаконним проведення відповідачем-2 на підставі вказаного припису розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2015 року з ОСОБА_1 , та складання 21.03.2019 року нових актів за формами Н-5* та НТ*.
Судом установлено, що комісією УМВС України в Кіровоградській області не обстежувалося місце події, не опитувалися свідки та особи, причетні до події, зокрема позивач, не збиралися будь-які докази. Натомість комісія приймала рішення на підставі раніше зібраних матеріалів службових розслідувань та розслідувань нещасного випадку та встановила, що позивач та заступник командира БПСПОП "Кіровоград" ОСОБА_2 порушили п.3.1 та п.3.2 Порядку №1346 (не повідомили про нещасний випадок керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС, ними не було вжито заходів для збереження до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події), керівництвом ГУМВС України в Луганській області та батальйону "Кіровоград" не було організовано розслідування нещасного випадку згідно з пп.3.20 - 3.24 Поярку №1346, відповідно не були складені акти НТ (Н-1) впродовж 3 днів (п.3.8 Порядку №1346), тому підтвердити факт отримання ушкодження ОСОБА_1 саме 30.10.2015 року під час виконання ним службових обов'язків у м. Сватово неможливо. Відтак комісія дійшла до висновку, що хронічний двобічний кохлеарний неврит, приглухуватість І ст. помічник командира батальйону з матеріального забезпечення БПСПОП "Кіровоград" при УМВС України в Кіровоградській області майор міліції ОСОБА_1 отримав в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. З цих підстав було складено акт за формою НТ*.
Суд вважає, що акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт про нещасний випадок невиробничого характеру №8 за формою НТ*, складені 21.03.2019 року УМВС України в Кіровоградській області, є незаконними, оскільки їхні висновки не відповідають умовах пункту 3.11 Порядку №1346, якими передбачено обставини, за яких приймаються рішення про визнання нещасного випадку таким, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Також висновки спірних актів суперечать висновкам чинних актів розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акту про нещасний випадок за формою Н-1*, складених 15.03.2016 року комісією ГУНП в Кіровоградській області, якими підтверджено, що нещасний випадок 30.10.2015 року стався з ОСОБА_1 в період проходження служби при виконанні ним службових обов'язків. Проведеним відповідачем-2 розслідуванням факт отримання позивачем травми 30.10.2015 року в період проходження служби при виконанні службових обов'язків не спростовано.
Отже спірні акт розслідування нещасного випадку від 21.03.2019 року за формою Н-5* та акт про нещасний випадок невиробничого характеру №8 від 21.03.2019 року за формою НТ*, складені відповідачем-2, слід визнати протиправними та скасувати їх, як індивідуальні акти, що порушують права позивача.
При вирішенні цієї вимоги суд враховує позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №1640/3010/18, який вказав, що спори, пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акту про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У заяві від 24.04.2019 року позивач просив стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5500 грн.
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Позивач на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката надав копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 25.12.2017 року, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням "Усатенко і Усатенко", додаткову угоду до цього договору від 24.04.2019 року, розрахунок до договору від 24.04.2019 року, акт приймання-передачі до договору від 24.04.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №36 від 24.04.2019 року про сплату позивачем на користь адвокатського об'єднання "Усатенко і Усатенко" 5500 грн. (а.с. 149 - 153)
У розрахунку до договору про надання правової допомоги від 24.04.2019 року наведений такий опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та їх вартість: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з питань порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися в підрозділах системи МВС, та оскарження неправомірних рішень з вказаного питання (1 год.) - 500 грн.; опрацювання адвокатом матеріалів, складення позовної заяви та подання позову до суду (3 год.) - 2500 грн., опрацювання відзивів, складення відповіді на відзив, направлення копії відповідачам та подання відповіді на відзив до суду (3 год.) - 2500 грн.
Суд вважає, що такі послуги адвоката як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень позивачу з питань порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися в підрозділах системи МВС, та оскарження неправомірних рішень з вказаного питання охоплюються послугою щодо підготовки та подання позовної заяви, вартість якої складає 2500 грн. З огляду на складність та обсяг виконаних адвокатом робіт щодо підготовки відповіді на відзиви у цій справі, розумний та справедливий розмір винагороди за цю послугу для цілей включення її до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не може перевищувати 500 грн. Відтак, суд визнає підтвердженими, співмірними та такими, що пов'язані з розглядом даної справи, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 3000 грн.
Судом задоволено 1 позову вимогу, звернуту до відповідача-1, та 2 позовні вимоги, звернуті до відповідача-2. У відзиві на позов представник відповідача-2 стверджував про недоведеність заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак суд дійшов до висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволеної частини вимог, що становить 1000 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 - 2000 грн.
Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 08592224) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис №1 від 04.03.2019 року, виданий Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області.
Визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку від 21.03.2019 року за формою Н-5*, складений Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області.
Визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру №8 від 21.03.2019 року за формою НТ*, складений Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш