про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
23 липня 2019 року 320/3900/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 06.11.2018 №Ф-129959-56-У про сплату боргу (недоїмки).
Одночасно з пред'явленням зазначеного позову ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2018 року №Ф-129959-56-У, виданої Головним управлінням ДФС у Київській області відносно ОСОБА_1 , про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на суму 15819 грн. 54 коп., до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
В обґрунтування наведеної вище заяви позивач стверджує, що 19.04.2019 Бородянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги відповідача від 06.11.2018 № Ф-129959-56-У про сплату боргу (недоїмки), яка у свою чергу є очевидно протиправною.
На думку позивача, проведення територіальним органом Державної виконавчої служби України виконавчих дій, направлених на примусове виконання вказаного вище виконавчого документа, призведе (у разі задоволення судом його позовних вимог) до необхідності докладання значних зусиль в майбутньому для повернення стягнутих на підставі цього документа коштів, а отже вжиття судом заходів забезпечення позову є необхідною умовою для відновлення порушених прав та інтересів позивача.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Так, принцип рівності сторін - один із складників концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення Європейського суду з прав людини "Кресс проти Франції" від 07.06.2001).
Крім того відповідно до Рекомендації про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах № R (89) 8 від 13.09.1989, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу третього частини чотирнадцятої статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, позивач не довів суду належними та достатніми доказами наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та існування обставин, які без вжиття судом відповідних заходів вказували б на неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому.
Суд також констатує, що повна, всебічна та об'єктивна оцінка рішенню суб'єкта владних повноважень - вимозі від 06.11.2018 №Ф-129959-56-У про сплату боргу (недоїмки) - може бути надана судом виключно за результатами розгляду справи по суті.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.