про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2019 року м. Київ № 320/3745/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області незаконними (протівозаконними) Конституції Конституції і законодавству України застосованому в даному позові;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати позивачеві пенсію відповідно методики розрахунку пенсії інвалідам війни внаслідок Чорнобильської катастрофи (лист 10, додаток) з дня подання заяви з 06.11.2006 на підставі Закону 1058-15, статті 45, пункт 3;
- перевести радянські карбованці в гривні відповідно Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, статті 6, пункту 3.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів як для суду, так і для відповідача, які жодним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення цих вимог, у позові не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та ідентифікаційного коду відповідача; ні своєї, ні відповідача офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
Також суд зазначає, що відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Тобто, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів навести конкретні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, слід враховувати передбачений Кодексом адміністративного судочинства України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості. Тобто позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.
Так, позивач у першій позовній вимозі просить суд «дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області визнати незаконними (протівозаконними) Конституції і законодавству України застосованому в даному позові».
Однак позивач не конкретизує які саме дії відповідача є незаконними та не зазначає дату та назву Закону, норми якого, на думку позивача, були порушені відповідачем. Коли та за яких обставин були вчинені такі дії безпосередньо відповідачем по справі.
У другій позовній вимозі позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Київської області перерахувати позивачеві пенсію відповідно до методики розрахунку пенсії, інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня подання заяви з 06.11.2006 на підставі Закону 1058-15, статті 45, пункт 3.
Однак позивач у позовній заяві не зазначає назву такої методики, номер та дату її прийняття, не зазначає дату та назву Закону.
Крім цього, матеріали справи не містять доказів звернення до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області з вимогою перерахувати позивачеві пенсію відповідно до методики розрахунку пенсії, інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня подання заяви з 06.11.2006 на підставі Закону 1058-15, статті 45, пункт 3 та відповідну відмову, за результатами такого звернення.
У третій позовній вимозі позивач просить суд перевести радянські карбованці в гривні відповідно Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, статті 6, пункту 3.
Водночас і дана позовна вимога не містить необхідного обґрунтування та доказів щодо наявності як відповідних повноважень у відповідача по справі так і відмови саме відповідача по справі у вчиненні таких дій.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем на протязі десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів для відповідача та для суду;
- належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та ідентифікаційного коду відповідача; із зазначенням у позовній заяві, з наданням доказів на їх підтвердження, коли саме позивач звертався із заявою до відповідача та з якою саме заявою він звертався, коли позивач отримав від відповідача відповідь і яку саме відповідь він отримав; у чому саме полягають неправомірні дії, бездіяльність чи рішення відповідача і коли ці дії, бездіяльність чи рішення відповідачем були вчинені.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.