15 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/940/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Нікітенко А.В.,
за участю:
представника позивача - Довбня Д.В.,
представника відповідача - Протас О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач зазначає, що пункт 1.2 протоколу постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення від 08.11.2018 р. в частині надання ОСОБА_1 дозволу на відключення від мереж ЦО та влаштування індивідуальної системи опалення у АДРЕСА_1 прийнято відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства у сфері теплопостачання. Зокрема, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання були внесені зміни, загальний зміст яких зводиться до можливості відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише цілого житлового будинку, а не його окремих приміщень. Так, відповідно до положень Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання для вирішення питання відключення житлового будинку від мереж централізованого опалення його власник повинен звернутися до комісії з відповідною письмовою заявою, до якої додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. Необхідною умовою для прийняття Комісією рішення про відключення багатоквартирного будинку від мереж ЦО і ГВП є наявність протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП. Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у п.п.2.1 та 2.2 Порядку відключення окремих приміщень і житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Оскільки підтриманого всіма власниками рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення до Комісії не було надано, підстав для задоволення заяви третьої особи у Комісії не було. Крім того, згідно з вимогами відповідних державних будівельних норм щодо питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку. Відключення окремих квартир по стояку призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що є причиною зменшення подачі теплоносія на інші стояки і, внаслідок цього, скарг споживачів на незадовільне опалення. Також, процес доставки теплоносія до житлового будинку пов'язаний із технологічними витратами його температури, які залишаються незмінними незалежно від кількості абонентів у будинку. У випадку зменшення кількості абонентів, вартість послуги з опалення відповідно мала б збільшитись, що також є неможливим в умовах державного регулювання тарифу на послуги теплопостачання. Тобто, без відповідного коригування тарифу, AT "Херсонська ТЕЦ" зазнаватиме фінансових втрат, що порушить її законний господарський інтерес. Згідно приписів Цивільного кодексу України система опалення відноситься до сантехнічного обладнання і належить мешканцям на праві спільної сумісної власності, якщо вона обслуговує більше однієї квартири, а її зміна порушує права інших співвласників.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати п. 1.2 рішення постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення від 08.11.2018 в частині надання ОСОБА_1 дозволу на відключення від мереж ЦО та влаштування індивідуальної системи опалення у АДРЕСА_1 та в частині зобов'язання ОСОБА_1 виконати будівельно-монтажні роботи та здійснити замовлення проектної документації.
Ухвалою суду від 08.05.2019 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
Позивач вимоги суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою суду від 17.05.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 04.07.2019 року.
31.05.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що пунктом 2.3 Порядку № 212 визначено, що підставою для відмови у наданні дозволу на відключення об'єкта відокремлення є неможливість забезпечення, у разі відключення об'єкта відокремлення, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх будинків (секції, під'їзду) або їх окремих приміщень згідно з висновком теплопостачальної організації.
У даному будинку є 72 квартири. З них з центральним опаленням 34 квартир, відключено - 38 квартир. Відсоток відключених квартир від центрального опалення становить 52 %.
Дана інформація також відображена у порядку денному засідання Комісії, яке було призначено на 08.11.2018.
Також відповідач зазначає, що 09.11.2017 прийнято Закон "Про житлово - комунальні послуги" № 2189 (далі - Закон № 2189-VІІІ). Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень зазначеного Закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих норм, визначених цим пунктом. З урахуванням дати публікації Закону від 09.11.2017 № 2189-VIII він набрав чинності 10.12.2017.
За адресою АДРЕСА_1 була відключена від централізованого опалення квартира НОМЕР_1 на підставі дозволу, наданого Комісією 19.06.2017.
Таким чином, надання одній особі дозволу на відключення від мереж ЦО та ГВП та не надання такого права іншій особі у тому ж приміщенні (багатоквартирному будинку), за наявності 72 квартир, з яких відключено 38 є порушенням Конституції України, оскільки статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
13.06.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що згідно п. 2.2.2 Порядку № 4 невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку є підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП. Жодного протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП чи-то рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення заявником до Комісії подано не було. З прийнятого відповідачем рішення не вбачається, що ним перевірялось дотримання вимог п. 26 Правил № 630, які надають право та можливість відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
Ухвалою суду від 04.07.219 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Призначено судове засідання на 15.07.2019 року.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, причини неявки невідомі.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Акціонерне товариство "Херсонська ТЕЦ" створене Міністерством палива та енергетики України відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210 "Про корпоратизацію підприємств".
Метою діяльності позивача є виробництво та постачання електричної та теплової енергії. Відповідно до статуту позивача, останній надає фізичним та юридичним особам м. Херсона наступні послуги: постачання теплової енергії, підігрів води.
Виконавчим комітетом Херсонської міської ради прийнято рішення від 19.08.2014 р. № 212 "Про утворення постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення".
08.11.2018 року на засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та влаштування індивідуальної системи теплопостачання квартири АДРЕСА_1 , а також зобов'язано ОСОБА_1 виконати будівельно-монтажні роботи у міжопалювальний період, здійснити замовлення проектної документації та виконання відповідних робіт у виконавця, який має на це відповідні дозвільні документи (сертифікат, ліценція).
Вказане рішення (п. 1.2 протоколу) оформлене протоколом від 08.11.2018 р.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про теплопостачання" до прав споживача теплової енергії відноситься право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Цією ж статтею визначено, що захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
При цьому, відповідно до частини першої статті 21 ЗУ "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції. Тобто дії постачальника послуг, що перешкоджають споживачу здійснити вільний вибір продукції є протиправними.
Право споживача відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води прямо передбачене пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630. Згідно з пунктом 25 цих Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Крім того, відповідно до пункту 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 споживач має право, зокрема, вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором. Одночасно, пунктом 30 Правил користування тепловою енергією передбачена можливість теплопостачальній організації частково або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачеві.
При цьому, пункт 3 Правил користування тепловою енергією визначає, що будь-яка зміна проектного рішення теплопостачання об'єкта, виконана споживачем або будь-якою іншою організацією без погодження з теплопостачальною організацією є самовільним втручанням в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання, а споживач, відповідно до пункту 41 Правил користування тепловою енергією, несе відповідальність за самовільне переобладнання системи теплоспоживання.
Отже, наведені норми чинного законодавства свідчать, що відмова споживача від послуг централізованого опалення та вибір альтернативного джерела отримання цього виду послуг є правом особи, захищеним Законом, при цьому, відключення квартири від мереж централізованого опалення має здійснюватись за технічними умовами, погодженими з теплопостачальною організацією.
Відповідно до підпункту 1 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Згідно з частиною 1 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Згідно пункту 24 Правил № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Пунктом 25 Правил № 630 визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відповідно до пункту 26 зазначених Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Згідно пункту 1.2 Порядку № 4, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 4 для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Положеннями п.2.2 Порядку визначено, що Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.
Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.
При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання.
Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника.
Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.
Чинним законодавством передбачено надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири.
Положеннями п.2.2.3 Порядку визначено якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.
Про відмову у розгляді заяви Комісія повідомляє заявника у десятиденний строк.
Однак, відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, що діє з 10.12.2017 року у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов'язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
Отже, за вимогами зазначеного Закону, що діє з 10.12.2017 року, можливе відключення квартири від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та влаштувати систему індивідуального теплопостачання якщо у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Судом встановлено, що тільки 34 із 72 власників квартир є споживачами послуг з ЦО та ГВП, які надає АТ "Херсонська ТЕЦ". Отже, не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1, 2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України суд,
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 липня 2019 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 108060200