Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Харків
"23" липня 2019 р. № 520/5935/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області (61054, м. Харків, вул. Грардійців-Широнівців, буд. 25-А) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Московського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
2. Зобов'язати Московський районний відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Московського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (адреса: 61054, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 25-А, ЄДРПОУ: 37764460) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 07.10.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем було відмовлено у видачі паспорту громадянина України - ОСОБА_1 , раніше встановленого зразка, у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена постановою ВРУ № 2503 від 26.06.1992 року.
Ухвалою суду від 14.06.2019 року було відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Відповідачем - Московським районним відділом у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області, в особі уповноваженого представника до суду подано відзив на позов, в якому зазначений відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що у спірних правовідносинах відсутній факт звернення особи за отриманням адміністративної послуги з оформлення паспорта з підстав його обміну. Заява позивача щодо обміну їй паспорта громадянина України раніше встановленого зразка у формі книжечки, подана у довільній формі, не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у вигляді книжечки.
Позивачем 18.07.2019 року надано відповідь на відзив, в якому вона зазначила, що чинним законодавством не передбачено заяви для оформлення паспорту у формі книжечки, у зв'язку з відмовою в обробці персональних даних, а заява яка існувала та була передбачена за формою, затвердженого Наказом МВС України №320 від 13.04.2012 року втратила чинність на підставі Наказу МВС України №161 від 01.03.2019.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 16 травня 2019 року звернулась до Московського районного відділу ДМС України в Харківській області із заявою про необхідність зміни свого паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України 26 червня1992 року №2503-ХІІ у зв'язку зі зміною прізвища.
29.05.2019 року Московськовським районним відділом у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області надано відповідь №6317-2395/6317-19, в межах Закону України "Про звернення громадян", та відповідно до якого позивачці роз'яснено положення чинного законодавства щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України. Також, надаючи відповідь на питання заявниці, відповідач посилався Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492- VI. Крім того, у листі зазначено, що видача документу, що посвідчує особу не можлива без обробки персональних даних особи.
Вказане слугувало підставою для звернення позивачки до суду.
Судом також встановлено, що 16.06.2019 року представником позивача надано Начальнику Московського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області адвокатський запит, в якому він просив надати зразок заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України, як зазначена у пункті 13 Положення про паспорт №2503-ХІІ, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, яку подає громадянин для одержання паспорта у формі книжечки.
У відповідь на адвокатський запит Московськовський районний відділ у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України" в редакції постанови КМУ від 26.10.2016 року №745 затверджено зразок бланка, його технічний опис, порядок подання заяв, організація його видачі, дії працівників під час прийому заяв, оформлення та видачі паспорта, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта із використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру формує заяву-анкету. Крім того, позивачу повідомлено, що для одержання паспорта громадянина України зразка, затвердженого Постановою ВРУ від 26.061992 року №2503-ХІІ, надавалась заява за формою, затвердженою Наказом МВС України №320 від 13.04.2012, який втратив чинність на підставі Наказу МВС України №161 від 01.03.2018 року.
По суті позову суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону України Про громадянство України визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ).
Згідно з положеннями п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус № 5492 документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Частиною ч.1 статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують її особу чи спеціальний статус (далі - Закон № 5492-VI) до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, віднесено документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).
Суд зазначає, що як положеннями Закону № 5492-VI, нормами постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України (далі - Постанова № 302), так і Положенням № 2503-ХІІ, передбачено чіткий порядок, суб'єктний склад та перелік документів для оформлення паспорта громадянина України.
Відповідно до пп.1 п.7 Постанови № 302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку - на підставі заяви - анкети, поданої нею особисто.
Згідно з положеннями пункту 17 Положення № 2503-ХІІ для обміну паспорта громадянин подає:
- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;
- паспорт, що підлягає обміну;
- дві фотокартки розміром 35x45 мм;
Таким чином, даною нормою закріплено перелік необхідних для обміну паспорта документів.
Згідно з п. 26 Порядку № 302 після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу (п.27 Порядку № 302).
Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України № 5492-VI, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми про обмін паспорта громадянина України.
Отже, заява щодо оформлення паспорта громадянина України раніше встановленого зразка (1994 року) у формі книжечки, подана до відповідача у довільній формі, не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у вигляді книжечки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що на день звернення із заявою, у відповідача були відсутні правові підстави для обміну ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.11.2018 по справі № 820/3327/16.
У відзиві відповідач зазначив, що вищевказана заява позивача зареєстрована останнім, як звернення.
За визначенням ст.3 Закону № 393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно ст. 15 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Частиною 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Матеріалами справи підтверджено, що в порядку та строк, визначений Законом №393/96-ВР заявниці надано відповідь від 29.05.2019 року №6317-2395/6317-19, в якій надаючи відповіді на питання заявниці, відповідач посилався на чинні норми законодавства України, якими передбачена форма паспорта громадянина України, необхідність громадянина отримати паспорт; підзаконний акт, який регулює порядок подання документів для оформлення паспорта громадянина України.
Сама по собі незгода позивача зі змістом відповіді не спростовує факту розгляду звернень позивача у встановленому законом порядку, та не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача та задоволення позовних вимог про видачу такого паспорту, навіть у разі наявності у позивача такого права, оскільки заявником не дотримано процедури звернення за обміном паспорта та не надано необхідних для цього документів.
Вказане виключає можливість визначення даної справи як типової, оскільки вона не відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17.
Так, у вказаній зразковій справі позивач, у зв'язку зі зміною прізвища під час укладання шлюбу, особисто звернулась до органів Державної міграційної служби із заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, подавши відповідний пакет документів, однак, їй було відмовлено у видачі паспорту у зв'язку з відсутністю, на думку відповідачів, для цього законодавчих підстав.
Враховуючи вищенаведене, доводи позивача про визначення даної справи як типової, є помилковими.
При цьому, вирішуючи дану справу по суті, суд зазначає, що в наслідок відсутності належного звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про обмін паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, доводи щодо наявності у неї права на отримання такого паспорта, не можуть впливати на вирішення справи по суті.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).
Виходячи з аналізу наведених норм, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Також, як вказав Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 року по справі №811/119/13-а, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про обмін паспорту громадянина України у довільній формі, відповідачем не приймалось рішення за результатами розгляду звернення, яке могло б бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства у розумінні ст.ст.1, 2, 5 КАС України.
Лист відповідача, з яким висловила незгоду позивач, не є рішенням суб'єктів владних повноважень у розумінні КАС України.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем у зв'язку з викладеним вище не реалізовано наданих законом дискреційних повноважень щодо розгляду питання про обмін ОСОБА_1 паспорту громадянина України, в даному випадку відсутній предмет судового захисту та, відповідно, відсутні підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити обмін паспорту громадянина України у вигляді книжечки.
Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області (61054, м. Харків, вул. Грардійців-Широнівців, буд. 25-А) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.