Ухвала від 23.07.2019 по справі 260/608/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження в адміністративній справі

23 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/608/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

сторони у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради (далі - відповідач), в якому просить: 1) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення ЗОШ ІІ ст., що розташована за адресою: 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Слов'янська, 4, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки; 2) стягнути розмір судових витрат з відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

23 липня 2019 року представник позивача подала до суду заяву про примирення сторін завірену печатками та підписами обох сторін, де зазначено, що сторони дійшли згоди про примирення по справі № 260/608/19. Одночасно із вказаною заявою представник позивача подала до суду клопотання, яким просила розглянути справу без її участі.

У підготовче судове засідання 23 липня 2019 року сторони не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про примирення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб'єкта владних повноважень.

Ч. 3 ст. 190 КАС України передбачено, що умови примирення сторони викладають у заяві про примирення сторін. Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення.

Умови примирення сторін затверджуються ухвалою суду. Затверджуючи умови примирення сторін, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 5 ст. 190 КАС України).

В мировій угоді сторони зазначили, що її наслідки їм роз'яснені та зрозумілі.

Суд вважає, що добровільно прийняті сторонами умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують будь-яких прав, свобод чи інтересів самих сторін та інших осіб. Крім того, сторони, будучи ознайомленими з правовими наслідками мирової угоди, з ними згідні та просять суд їх затвердити.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема, сторони можуть досягти примирення. Примирення є способом врегулювання спору шляхом взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Враховуючи, що умови даної мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи та інтереси сторін, суд вважає за можливе визнати умови примирення, викладені у заяві.

На підставі наведеного та керуючись ст. 190, 238, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити умови примирення між Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та Управлінням освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради у справі № 260/608/19 на наступних умовах:

1. Відповідач - Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого

комітету хустської міської ради, зобов'язується добровільно до 01.09.2019 р. :

- допустити улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж ( Р.4 п. 1.8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

- обладнати будинки, приміщення та споруди системами протипожежного захисту ( Р.5 п. 1.2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту»).

2. Позивач заявляє, що у випадку належного виконання відповідачем умов примирення, не матиме жодних претензій до відповідача по справі № 260/608/19.

3. Відповідач зобов'язується повернути половину вартості судового збору, сплаченого позивачем при пред'явленні позову по справі № 260/608/19 в розмірі 960,50 грн. ( дев'ятсот шістдесят грн. 50 коп.).

4. Наслідки укладення даної заяви про примирення сторонам роз'яснені та зрозумілі.

5. Позивач і відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї заяви. Ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб.

6. Сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

7. Після погодження сторонами умов даної заяви про примирення, відповідач здійснює підписання заяви та передає її позивачу. Обов'язком позивача є подання цієї заяви до Закарпатського окружного адміністративного суду.

8. Дана заява про примирення укладена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із сторін та для Закарпатського окружного адміністративного суду.

9. Дана заява набирає чинності з дня її затвердження Закарпатським окружним адміністративним судом.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради про застосування заходів реагування.

Роз'яснити сторонам, що ухвала про затвердження умов примирення виконується сторонами в порядку і строки, які нею визначені. У разі невиконання ухвали суду про затвердження умов примирення вона може бути подана для її примусового виконання в порядку, визначеному законодавством для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяД.В. Іванчулинець

Попередній документ
83190682
Наступний документ
83190684
Інформація про рішення:
№ рішення: 83190683
№ справи: 260/608/19
Дата рішення: 23.07.2019
Дата публікації: 25.07.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки