про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/1667/19
22 липня 2019 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В.Л., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Служби автомобільних доріг у Тернопільській області до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про зняття арешту з майна, -
У відповідності до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає вона вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Разом з тим, позовна заява не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, з огляду наступне.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України - провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 статті 287 КАС України встановлені процесуальні строки для звернення учасників виконавчого провадження до суду з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. Так, згідно пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як видно з заявлених позовних вимог, - позивач порушує питання про зняття арешту з майна Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, накладеного у межах виконавчого провадження №51634106, яке здійснювалось Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області на підставі наказу Господарського суду Тернопільської області №921/27/16-г/14 від 11.07.2016 року.
При цьому, в обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 23.08.2016 року у виконавчому провадженні №51634106, на підставі заяви стягувача про повернення без виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/27/16-г/14 від 11.07.2016 року, - була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві. Однак, арешт з майна Служби автомобільних доріг у Тернопільській області після повернення виконавчого документа стягувачеві - не було знято.
Порядок зняття арешту з майна передбачено пункту 3 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", де вказано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Суд звертає увагу на те, що всі дії та рішення, з приводу яких подано позов, - мали місце ще у 2016 році.
Відтак, Служба автомобільних доріг у Тернопільській області - як учасник відповідного виконавчого провадження дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів - ще у 2016 році.
Також, як зазначає у позовній заяві Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, про обтяження всього рухомого майна вона дізналась внаслідок отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №57944391 від 26.12.2018 року.
Проте, суд звертає увагу на те, що з даною позовною заявою Служба автомобільних доріг у Тернопільській області звернулась до суду - лише 16.07.2019 року.
Зазначене також свідчить про те, що вказаний позов поданий до суду після закінчення 10-денного строку, встановленого положеннями пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України.
При цьому, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем - не подано.
Не містить позовна заява і будь-яких посилань та документального підтвердження існування обставин, які унеможливлювали звернення позивача протягом такого тривалого часу із відповідним позовом у десятиденний строк з дня, коли він мав дізнатись про порушення своїх прав чи інтересів.
Водночас, слід зазначити, що в матеріалах позовної заяви також відсутні і будь - які докази на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача із відповідними заявами для врегулювання питання щодо зняття арешту з його майна, з моменту, коли позивач мав змогу дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, зокрема: як з моменту прийняття відповідної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.08.2016 року, так і з моменту отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №57944391 від 26.12.2018 року.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зокрема, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Окрім того, суд зазначає, що згідно із частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу на те, що, як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просить зняти арешт з усього майна Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, накладений постановою головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження №51634106 від 11.07.2016 року.
Проте, вищевказаної постанови, на яку посилається позивач та якою накладено арешт на його майно, - Службою автомобільних доріг у Тернопільській області, як учасником відповідного виконавчого провадження, - суду не надано.
В той же час, неподання відповідного документа, за яким відбулось накладення арешту на майно, та незазначення причин, за яких відповідний доказ не може бути поданий, - позбавляє суд можливості встановити межі накладеного арешту за відповідною постановою та, відповідно, вирішити належним чином питання про можливість зняття відповідного арешту, - навіть у разі дійсного порушення прав позивача за наслідками завершення виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути шляхом:
- подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та подачі належних та допустимих доказів в підтвердження таких підстав;
- подання до суду інформації про те, чи здійснювались позивачем спроби досудового врегулювання спору, зокрема, чи зверталась Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, починаючи з 23.08.2016 року по даний час, - до відповідача із письмовими заявами щодо зняття арешту з належного їй майна, накладеного у виконавчому провадженні №51634106, яке здійснювалось на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/27/16-г/14 від 11.07.2016 року.
- надати суду усі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження (яка, як зазначає позивач прийнята 11.07.2016 року), винесену в межах виконавчого провадження №51634106, а у разі неможливості її подання - зазначити поважні причини, за яких відповідний доказ, на який міститься посилання у позовній заяві, - не може бути поданий.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву Служби автомобільних доріг у Тернопільській області - залишити без руху.
2. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Хрущ В.Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В.Л.