про залишення позовної заяви без руху
23 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/9548/19
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування наказу,
встановив:
22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування наказу №222 від 05.03.2019року про оголошення суворої догани.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність нормам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, окрім іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох Відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з Відповідачів.
Всупереч вказаним вимогам в позові не зазначені позовні вимоги до кожного із Відповідачів (Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві) та не наведено обґрунтувань щодо протиправності оскаржуваного наказу.
Крім того, за приписами ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як зазначено в позові, про оскаржуваний наказ Позивачу стало відомо ще 03.05.2019 року, а позов подано 22.07.2019року.
Разом з тим, Позивачем до позову не долучено заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до вимог ч.1 ст.123 КАС України уразі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до вимог ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем помилково ототожнюється спір щодо правомірності притягнення його дисциплінарної відповідальності зі спорами про поновлення на службі та стягнення заробітної плати. З цих підстав при поданні даного позову не підлягають застосуванню положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення Позивача від сплати судового збору.
Зі змісту позовної заяви видно, що Позивачем пред'явлено вимогу немайнового характеру. Пунктом 4 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00грн.
Зважаючи на зазначене, Позивачу за подання до суду даного позову з урахуванням позовних вимог і розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2019 року, під час подачі позову до суду необхідно було сплати судовий збір у сумі 768,40 грн.
Відповідно до вимог ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, Позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування неможливості сплати судового збору, зумовленої майновим станом.
За приписами ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом зазначення у позові змісту позовних вимог щодо кожного з Відповідачів, обґрунтувань протиправності оскаржуваного наказу, долучення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та докази сплати судового збору у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк