18 липня 2019 р. Справа №480/1261/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,
представник позивача - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Черкасової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Свої вимоги мотивував тим, що відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою суперечить нормам Земельного кодексу України. Так, зазначає, що відповідно до ч.9 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Посилається на те, що у відповідності до ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної території. Наголошує на тому, що оскільки встановлених ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України вичерпних підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою не було, висновком Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.02.2019 № 1310/82-19 за принципом екстериторіальності проект землеустрою щодо відведення позивачу вказаної ділянки у власність було погоджено. Як зазначено у цьому висновку, проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Позивач також зазначає, що відповідно до ст.186 Земельного кодексу України органам виконавчої влади при погодженні чи затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати надання погодження документації будь-якими іншими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Однак, відповідач, після отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, всупереч вказаній нормі, не затвердив проект землеустрою земельної ділянки.
Ухвалою суду від 15.04.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
24.04.2019 відповідачем по справі надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши про те, що при розгляді наданого позивачем проекту землеустрою була встановлена розбіжність, щодо місця розташування земельної ділянки відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за № 18-9840/16-18-СГ від 13.12.2018, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, бажана земельна ділянка має інше місце розташування. Відтак, вважає відмову у затвердженні проекту землеустрою позивачеві правомірною. Крім того, звертає увагу суду на те, що вимога зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов'язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом (а.с.21-22).
За результатами розгляду поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, а також зважаючи на необхідність дослідження окремих доказів, суд дійшов висновку про необхідність виклику сторін у судове засідання. Ухвалою суду від 10.06.2019 призначено справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
У додаткових поясненнях по суті справи представник позивача наголошує на тому, що на викопіюванні з кадастрового плану умовно визначеної земельної ділянки ОСОБА_2 , яке підписане структурним підрозділом в Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та додавалось до наказу, вказується орієнтовне місце розташування земельної ділянки. Тобто, із цього викопіювання вбачається, що місце розташування земельної ділянки, на яку позивачу надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою (на етапі надання дозволу), є умовним та орієнтовним. У зв'язку із цим, даний проект землеустрою був погоджений без зауважень за принципом екстериторіальності висновком Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.02.2019 № 1310/82-19. Також вказує на те, що місце розташування земельної ділянки, яка відводиться у власність ОСОБА_2 , згідно цього проекту землеустрою, погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області без зауважень, що підтверджується відповідними відмітками та печаткою на кадастровому плані, який є складовою проекту землеустрою (а.с.36-37). Крім того, звертає увагу суду на те, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант.
Відповідач у додаткових поясненнях зазначає, що місце розташування земельної ділянки, яка була надана позивачу згідно заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2,00 та для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області від 26.06.2018 та наказу від 13.12.2018 №18-9840/16-18-СГ була надана іншому громадянину. Наказом від 23.08.2018 № 18-6499/16-18-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Вказаний наказ у судовому порядку не оскаржувався, таким який порушує права позивача, не визнавався. Щодо проставлення печатки та підпису кадастрового реєстратора на кадастровому плані Проекту землеустрою, то відповідач звертає увагу суду на те, що, до повноважень кадастрового реєстратора не входить перевірка місця розташування земельної ділянки.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 по справі за № 1840/3362/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 01.08.2018 №Ч-8462-3690/21-18, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 26.06.2018 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося.
На виконання рішення суду від 11.10.2018 у справі № 1840/3362/18 було видано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13.12.2018 № 18-9840/16-18-СГ (а.с.8), яким ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області орієнтовною площею 2,00 га, і з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Також у вище вказаному наказі від 13.12.2018 вказується, що керівнику Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління у Сумській області при надходженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
На підставі даного наказу спеціалізованою організацією був розроблений відповідний проект землеустрою. Вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було погоджено без зауважень, відповідно до висновку Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.02.2019 № 1310/82-19 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 13).
У березні 2019 року до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області звернувся гр. ОСОБА_2
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, розглянувши вищезазначену заяву, листом від 27.03.2019 №4-4188-2207/21-19 повідомило про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області розглянута заява позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області. При розгляді наданого позивачем проекту землеустрою була встановлена розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за № 18-9840/16-18-СГ від 13.12.2018, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність бажана земельна ділянка має інше місце розташування. Для вирішення питання по суті, позивачу було запропоновано звернутись до виконавця робіт із землеустрою для доопрацювання згаданого проекту землеустрою відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.16).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.
Так, зокрема, частинами 6-7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно з положеннями ч. 9-10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з ч.13 ст.123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність є завершальною стадією процедури відведення земельної ділянки. При цьому, стаття 123 Земельного кодексу України встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, зокрема, його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, тобто, поданий проект за змістом, формою має відповідати вимогам законів та інших нормативно-правових актів.
Тобто, відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_2 , повинен був прийняти одне з двох рішень: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог ст.118 Земельного кодексу України або надати мотивовану відмову у його затвердженні. При цьому, у випадку надання відмови, Управління повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у Земельному кодексі України.
Однак, в порушення зазначених норм законодавства, Управлінням у листі від 27.03.2019 №4-4188-2207/21-19 фактично було повернуто проекту землеустрою без прийняття відповідного мотивованого рішення про відмову у його затвердженні, без посилання на будь-які норми, визначені Земельним кодексом України для розгляду таких звернень та лише з посиланням на те, що для вирішення питання по суті, позивачу було запропоновано звернутись до виконавця робіт із землеустрою для доопрацювання згаданого проекту землеустрою відповідно до вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не змогла надати суду пояснення, із посиланням на норми чинного законодавства, щодо можливості відповідача повернути наданий йому на затвердження проект землеустрою.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відповідь, викладена у листі відповідача від 27.03.2019 №4-4188-2207/21-19, є бездіяльністю, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про затвердження проекту землеустрою.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення по даній заяві, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Під час розгляду справи судом також було встановлено, що при розгляді наданого позивачем проекту землеустрою була встановлена розбіжність, щодо місця розташування земельної ділянки. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за № 18-9840/16-18-СГ від 13.12.2018, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність бажана земельна ділянка має інше місце розташування. На підтвердження зазначеного, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надало суду відповідні графічні матеріали, а саме викопіювання з публічної кадастрової карти України земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 2,00 га, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, який зазначений у проекті землеустрою наданому позивачем до Головного управління для його затвердження та клопотання позивача з викопіюванням тієї земельної ділянки, на яку Головним управлінням відповідно до рішення суду від 11.10.2018 по справі №1840/3362/18, був виданий наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, на підставі якого позивач звернувся до проектної організації.
Суд зазначає, що вказана обставина може бути врахована відповідачем при прийнятті рішення про відмову у погодженні чи погодження спірного проекту землеустрою, із зазначенням про це у відповідному рішенні.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 ч. 4 ст. 245 КАС України).
Посилання представника позивача на наявність підстав для зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою з посиланням на те, що вказаний проект був скріплений печаткою та підписом кадастрового реєстратора на кадастровому плані Проекту землеустро, суд не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не є безумовною підставою для затвердження проекту землеустрою.
Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення по даній заяві, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_2 , пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 384,20 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 02.04.2019 № 0.0.13141096201 (а.с. 4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держеокадастру у Сумській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення по даній заяві, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 384,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 22 липня 2019 року.
Суддя С.М. Глазько