Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 липня 2019 р. Справа№200/3490/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стойки В.В.,
при секретарі Дідевич І.О.,
за участю:
представника позивача Бондар А .С.
представника відповідача Яковлєва А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач), в якому, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0062434407 від 04.12.2018 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2016 року по справі № 805+911/16-а з позивача було стягнуто заборгованість перед бюджетом зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів в розмірі 1 698 762,31 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2016 року розстрочене виконання постанови на 6 місяців з червня 2016 року по листопад 2016 року. Позивачем було погашено заборгованість згідно з ухвалою про розстрочення в повному обсязі. Втім відповідачем спірним рішенням було застосовані штрафні фінансові санкції у зв'язку несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання. Оскільки всі платежі були сплачені відповідно до ухвали суду про розстрочення, застосування штрафних санкцій вважає протиправним та просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення. Крім того, позивач вважає, що з 01.07.2014 року він звільнений від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань у відповідності ст.10 Закону 1669 про що засвідчено сертифікатом торгово-промислової палати. Просить визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення рішення.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що розстрочення грошового зобов'язання ухвалою суду не звільняє позивача від відповідальності за несвоєчасне погашення податкового боргу не звільняє позивача від відповідальності, яка встановлена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року справу відкрито за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 25 квітня 2019 року.
25 квітня 2019 року підготовче засідання було відкладено на 17.05.2019 року.
17.05.2019 року підготовче засідання було відкладено на 30.05.2019 року
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року було продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено до 24.06.2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року відмовлено у задоволені заяви позивача про зупинення провадження по справі, закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 11 липня 2019 року.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених у відзиві.
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (ЄДРПОУ 24805642, 840313, Донецька обл., м. Краматорск, вул.Південна, 1), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, діє в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
18.01.2016 року позивачем у податковій декларації № 9273174260 за грудень 2015 року було самостійно визначено податкове зобов'язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів в розмірі 1 698 762,31 грн., яке було не було своєчасне сплачено.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2016 року по справі № 805/911/16-а з позивача було стягнуто заборгованість перед бюджетом зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів в розмірі 1 698 762,31 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2016 року розстрочено виконання постанови на 6 місяців з червня 2016 року по листопад 2016 року.
ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за результатами якої складено акт № 343/05-99-44-07/24805642 від 08.11.2018 року.
Згідно з висновками вищезазначеного акта камеральної перевірки встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійного визначеного грошового зобов'язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, визначених пунктом 57.1 ст.57 та пп.1.7 п.29 підрозділу 10 ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Позивачем 19.11.2018 року були надані заперечення на акт перевірки, які були розглянуті відповідачем 29.11.2018 року та залишені без задоволення.
На підставі акту № 343/05-99-44-07/24805642 від 08.11.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від форми «Ш» №0062434407 від 04.12.2018 року, яким позивача у зв'язку із встановленням порушень пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 20118,56 грн. за платежем "Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів", код платежу 17060100.
12.12.2018 року позивачем спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку.
Рішенням ДФС України від 08.02.2019 року скаргу позивача було залишено без задоволенні та прийняте податкове повідомлення-рішення без змін.
Предметом даного спору є правомірність застосування положень визначених пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу у разі розстрочення ухвалою суду виконання судового рішення про стягнення заборгованості перед бюджетом зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
Підпунктом 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податку сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. ( п. 31.1. ст.31 Податкового кодексу України).
Згідно з п.36.1- п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст.38 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податкового кодексу України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Норма пункту 126.1 статті 126 ПК України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України.
Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).
Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.
Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).
Аналогічне регулювання було встановлено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2018 року у справі № 2а-9232/12/2670.
Також, позивач зазначав, що підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань є відповідний Сертифікату Торгово-промислової палати України.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач звертався до ТПП із заявою про засвідчення йому форс-мажорних обставин на період АТО у відповідності до статті 10 Закону України № 1669, про що ТПП засвідчила ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" настання обставин непереборної сили при здійсненні діяльності на території м. Донецьк та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів з 01.07.2014 року в Сертифікаті № 2059/05-4 від 30.07.2017 року.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи місцезнаходження позивача за адресою: 84313 , Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1 .
Відповідно до ст.6 Закону України 1669 звільняються суб'єкти господарювання виключно від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою ст.4 Закону України № 1669.
Згідно зі ст.4 Закону України № 1669 перелік населених пунктів, на території яких органи держаної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.
Переліки зазначених вище територій затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (із змінами), проте м. Краматорськ відсутнє в цьому розпорядженні.
Таким чином, Сертифікат ТПП № 2059/05-4 від 30.07.2017 року не може засвідчувати ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" настання обставин непереборної сили при здійсненні діяльності на території м. Краматорськ Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що відповідач суб'єкт владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов'язок доказування у даній справі, довів правомірність прийняття спірного податного повідомлення-рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0062434407 від 04.12.2018 року - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 липня 2019 року.
Повний текст рішення складено 19 липня 2019 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Стойка