Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 липня 2019 р. Справа№200/7556/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, 114) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 32087941; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 1) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 2666840,34 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 04.06.2019 за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 318197662,36 грн., який виник з причин несплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених платником самостійно та нарахованих контролюючим органом.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених зобов'язань, позивачем направлено податкові вимоги, які не оскаржувались та не відкликались. Позивачем прийняті рішення від 28.02.2017 № 1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, від 28.07.2017 № 329/16 про опис майна у податкову заставу та складено акти опису майна на загальну суму 2666840,34 грн. З метою погашення податкового боргу до банківських установ, де відкриті рахунки відповідача, направлялись інкасові доручення, які не виконані банками у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках відповідача. Враховуючи наведене, просить відповідно до приписів ст. 95 Податкового кодексу України надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 2666840,34 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
15 липня 2019 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву про зміну підстав позовних вимог, в якій просив додати інші акти опису як додаткову підставу для обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 47 КАС України, у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
Таким чином, у зв'язку з тим, що позивачем вказану заяву про зміну підстав позовних вимог подано до суду пізніше ніж за 5 днів до дня розгляду справи по суті, суд не приймає її до розгляду та повертає заявнику.
17.07.2019 від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення про те, що податковий борг відповідача виник на підставі самостійно задекларованих зобов'язань згідно податкових декларацій з податку на додану вартість.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 18 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 16 липня 2019 року витребувано у Головного управління ДФС у Донецькій області додаткові докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Головне управління ДФС Донецької області, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст.43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідач, Державне підприємство «Мирноградвугілля», є юридичною особою, зареєстроване 25.03.2003 Виконавчим комітетом Димитрівської міської ради Донецької області за юридичною адресою: 85320, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 32087941, перебуває на податковому обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з 31.03.2003 за № 144.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 04.06.2019 за відповідачем обліковується податковий борг, який виник з причин несплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених платником самостійно згідно податкових декларацій з податку на додану вартість:
- № 9140317602 від 19.07.2017 у сумі 78735 грн.,
- № 9166102087 від 18.08.2017 у сумі 161771 грн.,
- № 9191936292 від 20.09.2017 у сумі 641974 грн.,
- № 9217530179 від 19.10.2017 у сумі 366657 грн.,
- № 9244270160 від 20.11.2017 у сумі 436413 грн.,
- № 9271416867 від 19.12.2017 у сумі 269174 грн.,
- № 9296139690 від 19.01.2018 у сумі 385287 грн.,
- № 9024510196 від 19.02.2018 у сумі 352167 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених зобов'язань, позивачем направлено податкові вимоги: від 05.04.2003 № 1/36 на суму 673577,64 грн. та від 07.05.2003 № 2\52 на суму 673577,64 грн., які отримані відповідачем. Зазначені вимоги не оскаржувались та не відкликались.
28.02.2017 контролюючим органом прийнято рішення № 1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, а 28.07.2017 рішення № 329/16 про опис майна у податкову заставу та складено акти опису майна від 27.05.2019 № 9/16, від 27.05.2019 № 10/16 та від 29.05.2019 № 12/16 на загальну суму 2666840,34 грн.
Відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №№ 60023867, 60023854, 60023853, об'єктами обтяження є невизначене майно згідно з актами опису від 27.05.2019 № 9/16, 27.05.2019 № 10/16 та 29.05.2019 № 12/16.
На виконання рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 28 лютого 2017 № 1 ГУ ДФС у Донецькій області контролюючим органом направлені до установ банків інкасові доручення (розпорядження) з метою стягнення коштів з рахунків банку, що обслуговує рахунки ДП «Мирноградвугілля», а саме:
- ПАТ «ПІБ» інкасові доручення за номерами: 3099 / 99, 3098/99;
- ПАТ «ПУМБ» інкасові доручення за номерами: 541/99;
- АТ «ОЩАДБАНК» інкасові доручення за номерами: 543/99, 542/99, 547/99, 545/99,546/99, 544/99, 548/99, 560/99, 559/99;
- ПАТ «ЄВРОПРОМБАНК» інкасові доручення за номерами: 550/99, 549/99;
- ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» інкасові доручення за номерами:3115/99, 3113/99, 3112/99, 3110/99, 3097/99;
- АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» інкасові доручення за номерами: 555/99;
- ПАТ«А-БАНК» інкасові доручення за номерами: 557/99, 556/99;
- АТ «АЛЬФА - БАНК» інкасові доручення за номерами: 567/99; 3121/99, які повернуті без виконання згідно ст. 59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та п.12.11 гл.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві, позивач просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в сумі 2666840,34 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно з п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою подохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно до підпункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абз. 2 підпункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
Згідно до абз. 2 та 3 підпункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що на час звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг, існує майно, яке знаходиться у податковій заставі та може бути джерелом погашення податкового боргу платника податків, доказів погашення податкового боргу відповідач суду не надав, заходи, вчинені позивачем, до погашення суми податкового боргу не привели, суд дійшов висновку, що податковий орган в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, звернувся до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, тому така позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено клопотання про стягнення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, питання розподілу судових витрат не вирішується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 90, 132, 139, 242-244, 246, 255, 271, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, 114) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 32087941; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 1) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити у повному обсязі.
Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, 114) дозвіл на погашення податкового боргу Державного підприємства «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 32087941; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 1) у сумі 2666840 (два мільйони шістсот шістдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень 34 копійки за рахунок майна платника податків - Державного підприємства «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 32087941; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 1), що перебуває у податковій заставі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою ст. 299 КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 липня 2019 року.
Суддя С.В. Ушенко