Іменем України
22 липня 2019 р. № 400/1526/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
провизнання дій протиправними , зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.16 по 30.03.2018; зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 30.03.2018, враховуючи базовий місяць 01.01.14.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що при звільненні з військової служби 10.02.18 та виключення зі списків особового складу 31.03.18 відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.16 по 30.03.2018 року.
Відповідач позов не визнав, просив залишити позовні вимоги без задоволення. Обгрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив у відзиві, що військова частина НОМЕР_1 не є прибутковою установою, а відповідними бюджетами не було закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Військова частина НОМЕР_1 діяла відповідно до Порядку №260 від 07.06.2018 та роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України Також, відповідача просив залучити для надання пояснень в якості третіх осіб Міністерство оборони України та Департаменту фінансів міністерства оборони України.
Ухвалою суду від 22.07.19 в задоволенні клопотання про залучення третіх осіб відмовлено.
В судове засіданні 01.07.2019 представники сторін не прибули, заявивши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 з 2014 року по 31.03.2018 та займав посаду начальника автомобільної служби технічної частини управління, у військовому званні "майор".
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2018 №75 з 31.03.18 позивач виключений зі списків особового складу військової частини та зараховано до оперативного резерву першої черги.
За думкою позивача, при звільненні з ним було проведено не повний розрахунок, а саме не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.16 по 30.03.18.
З цього приводу позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з заявою щодо надання довідки про нараховану та виплачену індексацію у період проходження служби.
З наданої відповідачем відповіді №685 від 16.05.2019 та відповідній довідці-розрахунку індексації грошового забезпечення вбачається, що за період з 01.01.16 по 30.03.18 позивачу не було нараховано та виплачену індексацію грошового забезпечення.
При цьому, відповідач посилається на не можливість нарахування та виплати індексації у зв'язку з відсутністю наявного фінансового ресурсу можливості для виплати індексації та спираючись на рішення Директора Департаменту Фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України).
Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
В такому разі, доводи відповідача про неприбутковість установи та відсутність асигнувань, не є підставою для не нарахування позивачу індексації за 01.01.16 по 30.03.18.
Щодо того, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, також є недорчним в даному випадку, оскільки в зазначеному періоді здійснювалось преміювання, що, на думку суду, навпаки свідчить про достатність фінансування, а отже можливість нарахування індексації.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Європейський Суд з прав людини (справа "Броньовський проти Польщі" ) вказав, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створювати практичні умови для втілення їх в життя.
Також, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо врахування базового періоду 01.01.2014, то зазначені вимоги є безпідставними та в цій частині позову слід відмовити.
Позов задовольнити частково.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 768,40 гривень, підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) задовольнити чатково.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 30.03.2018 року.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_3 ), РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 30.03.2018 року.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) судові витрати в розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн. сорок коп.).
6. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко