18 липня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/1482/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправним та нечинним рішення з моменту прийняття та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935120140616 від 20.05.2019 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення (перерахунок пенсії) ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу» №3723-ХII з 01 червня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має стаж державного службовця 22 роки та 9 лютого 2019 року досяг 62-річного віку, а тому відповідно до ст.21 Закону України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), п.12 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у нього наявні всі правові підстави для переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця, однак рішенням відповідача №935120140616 від 20.05.2019 р. відмовлено в перерахунку пенсії.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами. Відповідач зазначає, що норми ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ діють лише при призначенні пенсії, тобто особа яка вперше виходить на пенсію має право вибору, чи виходити на пенсію як державний службовець за віком чи виходити на пенсію за віком на загальних умовах. Відповідач вказує, що у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців. Відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р., яка набрала чинності з 01.05.2016 р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з 01.05.2016 р. Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Перерахунки пенсії державним службовцям зазначеним законом не передбачені. Проводиться лише перерахунки відповідно до Закону 1058. Також відповідач вказує, що сумарно стаж позивача як посадової особи місцевого самоврядування (16 років 1 місяць 24 дні) та стаж військової служби (2 роки 17 днів) становить 18 років 2 місяці 11 днів. Період роботи позивача в органах внутрішніх справ в період з 19.03.1986 р. по 16.03.1990 р. під час призначення пенсії в квітні 2014 року не враховувався, оскільки позивачем не було подано документів, які б підтверджували даний період роботи та не врахований тепер, оскільки позивач не звертався із заявою про його додавання та проведення відповідного перерахунку (а.с.37-38).
Позивачем подано відповідь на відзив у якому вказано, що його право на одержання пенсії державного службовця встановлене п.12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. Позивач зауважує, що відповідачем не зазначено, якою нормою закону передбачено, що норми ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ діють лише при первинному призначенні пенсії. Позивач наголошує на тому, що звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ до якої додав документи, які підтверджують стаж державної служби, а тому не вважав за необхідне ставити окремо вимогу про зарахування саме стажу проходження служби в органах внутрішніх справ (а.с.73-76).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду (а.с.1).
03.07.2019 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.36).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 15 квітня 1957 року вийшов на пенсію за вислугою років (а.с.44).
17 травня 2019 р. ОСОБА_1 подав заяву до Маловисківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ (а.с.9-11). До заяви додано копії довідок Державного архіву Кіровоградської області №Г-483-486/01-70 від 15.04.2019 р., Управління поліції охорони в Кіровоградській області №150/43/31/4/2019 від 17.04.2019 р. (а.с.27-29, 69-71).
Рішенням №935120140616 від 20.05.2019 р. відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с.12). Рішення мотивоване тим, що з 01.05.2016 р. є чинним Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 р., яким визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців проводиться із врахуванням положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розділ 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» вказує, що державним службовцям, які станом на 01.05.2016 р. обіймали посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, які віднесено до аналогічних категорій посад державних службовців, та особам, які на 01.05.2016 року мають від 20 років стажу, займаючи посаду, яка віднесена до відповідної категорії посади державного службовця, мають право на призначення пенсії, згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу» №3712-ХІІ від 16.12.1993 р. З 01.05.2016 р. Закон України «Про державну службу» не передбачає регламентацію правового статусу посадової особи органу місцевого самоврядування. Зокрема, у абз.11 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну службу» визначено, що дія даного нормативно-правового акту не розповсюджується на депутатів місцевих рад, посадових осіб органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (у редакції Закону від 03.10.2017 р. №2148) пенсії посадовим особам органів місцевого самоврядування призначають за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р.№2493-ІІІ (далі за текстом - Закон №2493) визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
З огляду на ч.1 ст.2 Закону №2493 посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно зі ст.3 Закону №2493 посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч.7 ст.21 Закону №2493, в редакції чинній з 01.10.2017 р., пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Натомість попередня редакція ч.7 ст.21 Закону №2493, що була чинною до 01.10.2017 р., встановлювала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Так, з 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII (далі за текстом - Закон №889).
Пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за особами, які станом на 01.05.2016 р. мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ (далі за текстом - Закон №3723) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з ч.1 ст.37 Закону №3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.46 Закону №889 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, при визначенні стажу державної служби позивача слід керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (далі за текстом - Порядок №283).
Згідно з абз.13 п.2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Окрім того, відповідно до абз.5, 23 п.3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях; час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеною в постанові від 13.02.2019 р. у справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18), провадження №11-555заі18).
Як встановлено судом, у період з 16.03.1990 р. по 20.07.1994 р. ОСОБА_1 займав посаду голови виконавчого комітету Паліївської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, а також з 21.07.1994 р. по 08.05.2006 р. - голови Паліївської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.15-18, 27, 28). Таким чином, період перебування позивача на посадах органу місцевого самоврядування становить 16 років 1 місяць 24 дні), що підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Окрім того, період проходження позивачем строкової військової служби з 12.05.1975 р. по 29.05.1977 р., становить 2 роки 17 днів (а.с.22-26, 41).
Також у період з 19.03.1986 р. по 16.03.1990 р. ОСОБА_1 працював на посаді командира моторизованого взводу міліції відділу позавідомчої охорони при відділі внутрішніх справ Маловисківського райвиконкому, що підтверджується довідкою Департаменту поліції охорони Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 17.04.2019 р. №150/43/31/4/2019 (а.с.29) та записом 11 в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.13-16).
Зважаючи на абз.13 п.2, абз.5, 23 п.3 Порядку №283 періоди зайняття позивачем посад органу місцевого самоврядування, проходження строкової військової служби та час служби в органах внутрішніх справ підлягає зарахуванню до стажу державної служби, а тому станом на 01.06.2016 р. стаж державної служби позивача становив понад 20 років, відтак ОСОБА_1 набув права виходу на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723 по досягненню ним 62-річного віку.
При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача як на підставу для не врахування позивачу періоду служби в органах внутрішніх справ, на відсутність відповідного звернення ОСОБА_1 , оскільки позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця, у зв'язку з чим мав бути врахований увесь документально підтверджений стаж, який підлягає врахуванню під час призначення відповідного виду пенсії.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що рішення №935120140616 від 20.05.2019 р. прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області необґрунтовано та не пропорційно, а тому підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення (перерахунок пенсії) ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу» №3723-ХII з 01 червня 2019 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2007 р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з ч.3 ст.45 Закон №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З огляду на ч.4 ст.45 Закон №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки під час розгляду справи встановлено наявність у позивача права на переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця, то позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню. При цьому, зважаючи на те, що відповідно до ч.3 ст.45 Закон №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, згідно з ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ з 17 травня 2019 року.
Натомість право на перерахунок пенсії у позивача виникне лише після переведення його з одного виду пенсії на інший, а тому позовна вимога в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2019 р. є передчасною та задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на викладене суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 768,40 грн. (а.с.2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935120140616 від 20 травня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ з 17 травня 2019 року.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 18 липня 2019 року.
Суддя Кіровоградського
кружного адміністративного суду Г.М. Момонт