22 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/900/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
представник: адвокат Мунтян В.І.
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а)
представник: Воронюк Є.Ю.
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, проте отримав відмову, оскільки йому не було враховано період роботи в комерційному магазині №3 "Будівельник" з 01.01.1993 року по 29.05.1997 року з посиланням на те, що записи у трудовій книжці оформлені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме запис наказу на зарахування проведено іншим чорнилом. Позивач не погоджується з такою відмовою, стверджуючи, що має необхідний стаж для призначення пенсії, а факт перебування його у трудових відносинах можуть підтвердити свідки. З цих підстав позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 09.07.2018 року щодо відмови в призначення йому пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати стаж роботи в комерційному магазині №3 "Будівельник" з 01.01.1993 року по 29.05.1997 року.
Ухвалою судді від 24.04.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду роботи та призначенні позивачу пенсії за віком стало те, що запис в трудовій книжці про прийняття позивача на роботу в комерційному магазині №3 "Будівельник" не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, а до архівної установи документи зазначеного підприємства не надходили. Доводячи правомірність прийнятого рішення, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, показання свідків, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 60 років, у липні 2018 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії за віком, надавши необхідні документи. (а.с. 111 - 143)
Розглянувши питання про призначення пенсії, відповідач зарахував до страхового стажу 21 рік 8 місяців 27 днів та прийняв рішення у формі протоколу №1875 від 09.07.2018 року, за яким ОСОБА_1 не має права на пенсію. (а.с. 52 - 53)
Листом №2423/03-17 від 13.07.2018 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області (Олександрійський відділ обслуговування громадян) повідомило позивача про прийняте рішення та його підстави, вказавши, що за наданими документами не враховано період роботи в комерційному магазині "Будівельник" з 01.01.1993 року по 29.05.1997 року, оскільки запис у трудовій книжці про цей період роботи оформлений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (дата наказу про зарахування на роботу дописана іншим чорнилом), а відповідно до наданих довідок документи по комерційному магазину "Будівельник" до Олександрійського архіву міської ради та трудового архіву Олександрійської районної ради на зберігання не надходили і місцезнаходження документів не відомо. Відтак, право на призначення пенсії за віком позивач набуде після досягнення 63 років, тобто після 04.01.2021 року (а.с. 9 - 10)
Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що він виник у зв'язку з відмовою відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком через незарахування до стажу роботи для призначення пенсії окремого періоду роботи позивача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до частин 1, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.23 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Як установлено судом, причиною неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача в комерційному магазині "Будівельник" №3 з 01.01.1993 року по 29.05.1997 року стало те, що у трудовій книжці дата наказу про зарахування на роботу дописана іншим чорнилом, що, на думку відповідача, є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58.
Оцінюючи ці доводи, суд виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).
Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до пунктів 17, 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Наведене свідчить, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, і лише в разі її відсутності або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з'ясувати відомості про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Порядок ведення трудових книжок був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162, яка застосовувалася до прийняття наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях".
Згідно з пунктом 2.3 цієї Інструкції всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи впиняються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 5 січня 1984 р в графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 г.) записується: "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р .: "05.01 .84 ". Записи вчиняються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Суд оглянув у судовому засіданні трудову книжку ОСОБА_1 та долучив до матеріалів справи її копію. (а.с. 97 - 103) У трудовій книжці містяться зокрема такі записи:
№31 - 11.01.1991 року "Олександрійська торгова база "Урторгбудматеріали". Прийнятий грузчиком складу (наказ №1 від 11.01.1991 року)" (стор. 20 -21)
№32 - 02.12.1991 року "Переведений продавцем магазину №3 ІІІ категорії" (наказ №50 від 02.12.1991 року)" (стор. 20 - 21)
№33 - 31.12.1992 року "Перевести в комерціалізований магазин згідно з п.5 ст.36 КЗпП України (наказ №42 від 31.12.1992 року)". (стор. 20 - 21)
№34 - 01.01.1993 року "Прийнятий старшим продавцем в комерціалізований магазин №3 "Будівельник" (наказ №3 від 01.01.1993 року)" (стор. 20 - 21)
№35 - 29.05.1997 року "Звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (наказ №37-к від 29.05.1997 року)". (стор. 42 - 43)
№2 - 01.10.1997 року "Прийнятий машиністом НС №6 (наказ №38-к від 29.09.1997 року" (стор. 22 - 23)
У судовому засіданні позивач та його представник пояснили, що 11.01.1991 року позивач був прийнятий в Олександрійську торгову базу "Укрторгбудматеріали" вантажником складу, з 02.12.1991 року переведений продавцем у магазин №3 та працював на цій посаді до кінця 1992 року. У ході комерціалізації державної роздрібної торгівлі, яка відбувалася у 1990 роках, на базі магазину №3 як структурного підрозділу Олександрійської торгової бази "Укрторгбудматеріали", що ліквідувалася, було створено комерційний магазин "Будівельник" №3 зі збереженням профілю діяльності з продажу будівельних матеріалів. Позивач стверджував, що був переведений до комерційного магазину "Будівельник" №3 з 01.01.1993 року та працював там продавцем до 29.05.1997 року, отримуючи заробітну плату. У трудовій книжці запис №34 про прийняття його старшим продавцем в комерційний магазин "Будівельник" №3 на підставі наказу №3 від 01.01.1993 року виконано тодішнім директором цього магазину ОСОБА_2 . Запис №35 про звільнення з роботи на підставі наказу №37-к від 29.05.1997 року виконано на сторінках 42-44 трудової книжки, призначених для внесення відомостей про роботу, з огляду на те, що попередні записи помилково виконані за сторінках 20 - 21 трудової книжки, призначених для внесення відомостей про нагороди.
Також позивач пояснив, що документи з кадрових питань (особового складу) комерційного магазину "Будівельник" №3 були втрачені у 2000 роках та до архіву на зберігання не передавалися, а будь-які інші документи про його стаж роботи у цьому магазині відсутні.
У судовому засіданні суд допитав як свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона працювала разом з позивачем в Олександрійській торговій базі "Укрторгбудматеріали" у магазині №3. У процесі комерціалізації Олександрійської торгової бази "Укрторгбудматеріали" було створено комерційний магазин "Будівельник" №3, до якого з 01.01.1993 року були переведені троє тодішніх працівників магазину №3 - вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона була призначена на посаду директора комерційного магазину "Будівельник" №3 та саме вона видавала наказ №3 від 01.01.1993 року про прийняття позивача на роботу в цей магазин та вносила до його трудової книжки відповідний запис. На посаді директора комерційного магазину "Будівельник" №3 вона працювала приблизно 3 роки, а в магазині - до свого звільнення у 1998 році.
Також суд допитав як свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що він з 1988 року працював в Олександрійській торговій базі "Укрторгбудматеріали" та знає позивача по спільній роботі на цій базі. У процесі комерціалізації Олександрійської торгової бази "Укрторгбудматеріали", яка відбувалася у 1990 роках, на базі її структурних підрозділів були створені зокрема склад-магазин та комерційний магазин "Будівельник" №3. Він - ОСОБА_4 - працював продавцем у складі-магазині, розташованому по вул . Паризької комуни у м. Олександрії, а ОСОБА_1 працював продавцем у комерційному магазині "Будівельник" №3, розташованому по вулиці Червоноармійській у м. Олександрії.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надали для огляду у судовому засіданні свої трудові книжки, у яких містяться записи про їхню роботу за час, стосовно якого вони підтверджували роботу заявника в комерційному магазині "Будівельник" №3. (а.с. 74 - 75, 104 - 106)
Вирішуючи спір, суд установив, що відповідач, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії та подані ним документи, не перевіряв факт його роботи в комерційному магазині "Будівельник" №3, куди він був переведений з Олександрійської торгової бази "Укрторгбудматеріали". У судовому засіданні цей факт відповідач також не спростував. Відповідач не визнав для врахування до стажу роботи для призначення пенсії період роботи позивача в комерційному магазині "Будівельник"№3 з 01.01.1993 року по 29.05.1997 року лише з тих підстав, що у трудовій книжці дата наказу про зарахування на роботу дописана іншим чорнилом.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 року відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Розглядаючи справу, суд установив, що період роботи позивача в комерційному магазині "Будівельник" №3 з 01.01.1993 року по 29.05.1997 року підтверджується поданою ним трудовою книжкою, записи у якій містять відомості про початок та кінець цього періоду, Вказані записи посвідчені печаткою підприємства та підписами відповідальних осіб, виправлень не містять. Доказів того, що ці записи є неправильними чи неточними, відповідачем суду не надано. Відтак, ця трудова книжка є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії, не потребує підтвердження додатковими документами, а незарахування цього періоду до страхового стажу позивача є протиправним.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.
Як установив суд, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав недостатності страхового стажу через незарахування періоду роботи позивача в комерційному магазині "Будівельник" №3 з 01.01.1993 року по 29.05.1997 року, прийнято необґрунтовано та нерозсудливо, що призвело до порушення права позивача на призначення пенсії. Отже, таке рішення, оформлене протоколом №1875 від 09.07.2018 року, підлягає скасуванню як протиправне.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Тож право позивача, порушене незаконним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії з підстав недостатності страхового стажу, має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача зарахувати спірний період роботи до страхового стажу для призначення пенсії за віком та повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 768, 40 грн. (а. с. 3, 27), які слід стягнути на його користь рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (протокол №1875 від 09.07.2018 року) про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1993 року по 29.05.1997 року у комерційному магазині "Будівельник" №3 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 768, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш