Ухвала від 23.07.2019 по справі 320/3860/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2019 року м. Київ № 320/3860/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з вимогами до Білоцерківського ОУПФУ Київської області про визнання протиправними дій відповідача по невиплаті їй додаткової пенсії за заподіяну шкоду у розмірі 75% від мінімальної пенсії та зобовязання відповідача здійснити такі виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За результатом дослідження поданої позовної заяви, суд приходить до висновку про її невідповідність положенням ст.ст.160, 167 КАСУ.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову, який відповідає положенням КАСУ, у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням: належного відповідача, його поштової та електронної адреси, коду ЄДРПОУ, засобів зв'язку (оскільки за даними ЄДРПОУ Білоцерківське ОДПІ перебуває в процесі припинення, тому в силу положень ст.104 ЦК України не може бути належним відповідачем у справі); ціни позову; викладення обставин, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги та докази, які стверджують ці обставини, зокрема, де, з якого часу та на якій підставі позивачка перебуває на пенсійному обліку; обгрунтований розрахунок суми з визначенням всіх її складових, за виплатою яких вона звернулась до суду із наданням доказів, на підставі яких здійснено розрахунок; зазначення підстав для незастосування рішення Конституційного Суду від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 та постанови КМУ від 23.11.2011 р. №2011 та/або надання рішення суду, якими ця постанова визнана такою, що не відповідає Конституції України; довідку про одержані суми пенсійних виплат з 01.01.2014 р. по день звернення до суду; обгрунтування порушення діями/бездіяльність відповідача прав, свобод та інтересів заявниці із розкриттям змісту порушених прав.

Крім того, суд звертає увагу на таке: початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, посилання ОСОБА_1 , що на неї автоматично розповсюджується право на звернення до суду без обмеження будь-яким строком, з урахуванням протиправності дій субєкта владних повноважень, є безпідставним, оскільки, по-перше, протиправність дій відповідача у даному випадку не встановлена рішенням суду; по-друге, у звязку з відсутністю норми процесуального права, яка передбачає цей випадок як виключення із положень ст.122 КАСУ.

Позивачка повинна довести об'єктивну неможливість дізнатись про факти такого порушення свого права раніше, зокрема з 1 січня 2014 р. р. після набуття чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 р. № 719-VII та при одержанні відповідних пенсійних виплат, інше не свідчить про пропуск строків звернення до суду з поважних причин.

До суду з цим адміністративним позовом позивачка звернувся 18.07.2019 р. р., тобто через пять років після набуття чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 р. № 719-VII, а отже, з пропуском строку звернення до суду.

При цьому, заявниця не обґрунтовує у позовній заяві причин пропущення строку, не зазначає підстав для їх поновлення та не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.

У зв'язку з цим суддя зазначає, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 пропущено 6-ти місячний строк звернення до суду без поважних причин.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, ОСОБА_1 слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що вона не могла знати про порушення її прав у у січні 2014 р., після набуття чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII та, при одержанні відповідних пенсійних виплат, або ж зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України. Незацікавленість та байдужість позивачки до своїх прав та можливості їх захисту у встановлені процесуальним законом строки не може визнаватися судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду. Керуючись ст.ст. 1122-123, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій, - залишити без руху.

Встановити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.

Попередній документ
83190031
Наступний документ
83190033
Інформація про рішення:
№ рішення: 83190032
№ справи: 320/3860/19
Дата рішення: 23.07.2019
Дата публікації: 25.07.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка